Справа № 766/13262/17
н/п 2-а/766/250/19
28 листопада 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Литвиненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє Оніщенко В.І., звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №1021-01-51/78 від 31.07.2017 року головного інспектора з питань державного архітектурно будівельного контролю Херсонської міської ради Запородець В.О. про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.9 ст.96 КУпАП в розмірі 10 200,00 грн. за порушення ч.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивач вважає, що постанова винесена з порушенням вимог закону, а тому підлягає скасуванню.
Зазначила, що позивач, набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення Голопристаноського районного суду Херсонської області від 23.01.2009 року.
Частина 8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» набула чинності 20.11.2012 року, тобто після набуття позивачем права власності на спірний будинок, що свідчить про відсутність об'єкта правопорушення - норми права, на яку посягає суб'єкт.
Крім того, відсутня подія правопорушення, оскільки об'єкт за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт , вул.Морська не експлуатується.
В судове засідання позивач не з'явився, надав повноваження представнику.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.
Представник відповідача Управлінням з питань ДАБК Херсонської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові пояснення, вважає, що зазначені вимоги не можуть бути задоволенні, а викладені у позовній заяві факти не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 944518, виданого 15.12.2008 року Голопристанським районним відділом земельних ресурсів Херсонської області на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.05.2008 року №1974, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 0,0100 га, яка розташована в с.Залізний Порт, вул. Морська .
Рішенням Глопристанського районного суду Херсонської області від 23.01.2009 року за ОСОБА_1 визнано право власності на домобудівлю за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт, вул.Морська, б/н . Рішення набрало законної сили 02.02.2009 року. Право власності зареєстровано в ХДБТІ 18.02.2009 року.
Відповідно до наказу начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області «Про проведення позапланової перевірки» №181-п від 14.07.2017 року спеціалістами відділу була проведена позапланова перевірка на обєкті будівництва: капітальна будівля за адресою: АДРЕСА_3. Замовник будівництва ОСОБА_1 .
Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 14.07.2017 року №211, для здійснення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на обєкті будівництва: обєкті будівництва: капітальна будівля за адресою: АДРЕСА_3, направлений головний інспектор нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець В.О.
Відповідно до акту №00000000211 від 20.07.2017 року проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на обєкті будівництва: капітальна будівля за адресою: АДРЕСА_3, яка тривала з 20.07.2017 р. по 03.08.2017 р.
Того ж дня, 20.07.2017 року, головним інспектором нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець В.О. винесено припис, згідно якого вимагали до 20.08.2017 р. усунути порушення вимог законодавства, а саме: ввести збудовану капітальну будівлю в експлуатацію відповідно до Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року. Примірник вказаного припису ОСОБА_1 відмовився отримати, його направлено поштою 21.07.2017 року.
Крім того, за результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.07.2017 року.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором управління Запорожець В.О. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2017 року №1021-01-51/78, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.10, ст.17 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).
Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку №533).
Згідно з частиною 8 ст.39 Закону України «Про регулювання, містобудівної документації» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Частиною 9 ст.96 КУпАП передбачена відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті.
Вказана норма була введена в дію з 10.06.2017 року. До зазначеної дати законом передбачалася відповідальність за експлуатацію об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
В постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року по справі №21-433а14 вказано, що конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням. В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення.
В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено та до суду не надано доказів, того що позивачем експлуатується не введений в експлуатацію спірний житловий будинок.
Отже, оскільки стаття 96 КУпАП (в редакції від 10.06.2017 року) вводить відповідальність за діяння, за які раніше не було передбачено адміністративної відповідальності, при розгляді адміністративної справи відповідач мав встановити якщо вказана будівля була завершена будівництвом до 19 січня 2012 року, але не прийнятта в експлуатацію, відповідач мав з'ясувати, чи може позивач нести у цьому випадку адміністративну відповідальність.
Відповідно п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Враховуючи, що спірна постанова прийнята відповідачем з порушенням повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, - вона є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 77,139,241-244, 246, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 1021-01-51/78 від 31.07.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст. 96 КУпАП на ОСОБА_1 .
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: В.В. Прохоренко