Справа №654/2888/19
Провадження№ 2-а/654/55/2019
04.12.2019 м.Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Данилевського М.А.,
за участю секретаря Друговин В.М.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капрала поліції Зуб Марії Валеріївни та управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 №014479 від 03 серпня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капрала поліції Зуб Марії Валеріївни та управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 №014479 від 03.08.2019 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та показав, що на нього було накладено адміністративне стягнення за ст.122 ч.3 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень за перевищення швидкості руху транспортного засобу, яка була зафіксована поліцейським на вимірювач швидкості «TruCAM». Однак з інкримінованим правопорушенням він не згодний, оскільки вважає, що рухаючись по автодорозі Київ-Чоп у районі с.Пилиповичі Житомирської області, правила дорожнього руху не порушував. Встановлену швидкість руху не перевищував, звертав увагу та дотримувався всіх дорожніх знаків, зокрема й тих, що обмежують швидкість руху. Також позивач зазначив, що поліцейська не виконала вимоги ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: не представилася та не назвала свого спеціального звання, чим порушила процедуру розгляду справи, вимоги до якої передбачені, зокрема ст.279 та 285 КупАП. Крім того, у судовому засіданні позивач наголосив, що у відзиві, поданому представником управління патрульної поліції в Житомирській області Іваненко О.В., вказано, що автотомобіль позивача рухався зі швидкістю 97 км/год. На доданому фотознімку «виміряна швидкість» становить 136 км/год. Тобто є наявність розбіжностей у показниках швидкості руху зафіксованого автомобіля. Також додає, що у відзиві поліцейська посилається на те, що відповідно до Журналу обліку лазерного вимірювача швидкості TruCam №000545 03.08.2019 поліцейському Загорулько Я.С. , її напарнику (номер жетона 0174717), згідно розстановки сил та засобів роти було видано прилад TruCam для фіксації порушень ПДР, проте прочитати серійний номер з Журналу є неможливим. Крім того, згідно фото з приладу TruCam, доданого поліцейською до відзиву у графах: «прізвище» поліцейського зазначено «Носальський», а «особистий номер» - «0174649»,тобто вимірювання проводила зовсім інша особа ніж та, яка зазначена у Журналі. Також позивач вважає, що відеофіксація має проводиться виключно на ділянках доріг, де встановлені відповідні дорожні знаки, що попереджають про таку фіксацію, а патрульні автомобілі у таких місцях мають знаходитися з увікненими маячками синього кольору, чого не було дотримано. Зважаючи на наявні розбіжності вважає, що процедура розгляду справи була порушена, що суперечить чинному законодавству, зокрема положенням ч.1-4 ст.7 КупАП. Просить позов задовольнити та постанову скасувати.
У судове засідання відповідач поліцейська Зуб М.В. та представник управління патрульної поліції в Житомирській області не з'явилися, надали відзив на позов, зазначивши про те, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.12 ПДР України, допустивши перевищення встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 87 км/год, що було зафіксовано вимірювачем швидкості TruCAM, серійний номер ТС000545. Просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, відповідач надав до відзиву копію експертного висновку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.09.2019 №364, відповідно до якого об'єкт експертизи лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM, серійний номер ТС000545, забезпечує конфіденційність, цілісність та автентичність зареєстрованих даних, термін дії висновку - до 27.09.2021.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши відзив відповідача, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.
Так, згідно ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.289 КУпАП, ст.286 ч.2 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесена 03.08.2019, того ж дня копія постанови вручена водію. Позивач оскаржив постанову до суду 09.08.2019, тобто в строк, передбачений ст.ст.289 КУпАП, ст.286 ч.2 КАСУ.
Як вбачається з постанови серії ДП18 №014479 від 03.08.2019, складеної поліцейським роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капрала поліції Зуб Марією Валеріївною, о 16-27 годині в с. Пилиповичі водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , рухався у населеному пункті зі швидкістю 137 км/год, перевищивши дозволену швидкість на 87 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, швидкість вимірювалася за допомогою TruCAM ТС000545, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.62 КУ доказування не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Це стосується це тільки тих населених пунктів, які позначені знаками 5.45 і 5.46 ("білими"), і в яких, відповідно, діють правила руху в населених пунктах.
Відтак, згідно з п. 1.10 ПДР населеним пунктом є не будь-яка територія, позначена відповідними знаками, а тільки забудована. По-друге, відповідно до розділу 5 додатка 1 до правил дорожнього руху знаки 5.45 і 5.46 встановлюються на фактичній межі прилеглої до дороги забудови населеного пункту. Таким чином, якщо такими знаками навіть позначена територія, яка не є забудованою, то згідно правил дорожнього руху населеним пунктом вона все одно не є.
У багатьох випадках швидкість обмежується (в межах населеного пункту або на заміській дорозі) за допомогою знака 3.29. Однак у цих випадках потрібно чітко орієнтуватися в зоні дії вказаного знака. Згідно розділу 3 додатка 1 до правил дорожнього руху цей знак, як і багато інших забороняючих знаків, діє від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населеному пункті, де немає перехресть - до кінця населеного пункту. При цьому дія знака не переривається в місцях виїзду з дворів або прилеглих територій, а також прилягання польових, лісових та інших доріг без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Тобто, перехрестя в даному випадку - це чи перехрестя з іншою дорогою з покриттям, або ж з ґрунтовою дорогою, але позначений знаками пріоритету. Варто відзначити, що даний розділ передбачає зменшення зони дії заборонних знаків у порівнянні зі встановленою, але не передбачає взагалі можливості її збільшення. Звідси слідує, що збільшення зони дії знаку 3.29 за допомогою табличок суперечить ПДР в принципі. Також, для доведеності перевищення швидкості необхідно, щоб показники вимірювального приладу були ідентифіковані як такі, що належать саме до даного транспортного засобу. По-перше, якщо автомобіль рухається в потоці інших транспортних засобів, то прилад міг виміряти не його швидкість, а швидкість транспортного засобу, який рухається в сусідньому ряду з більшою швидкістю. По-друге, якщо навіть між транспортними засобами на дорозі існує якась дистанція, це все одно не робить свідчення такого приладу більш достовірними. Навіть якщо співробітник поліції, який проводить вимірювання за допомогою такого приладу, показує час, що пройшов з моменту вимірювання, це теж доказом не є.. Таким чином, немає і не може бути ніяких доказів того, що виміряна швидкість не іншого транспортного засобу, що рухався на значній дистанції від даного.
Крім того, сам прилад, який використовується для регулювання швидкості, має відповідати певним вимогам. Вимоги до засобів вимірювальної техніки визначаються Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014. Згідно зі ст. 1 цього Закону вимір - це відображення фізичних величин за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів, тобто вимірювання швидкості руху транспортних засобів під це визначення цілком підпадає. Згідно зі ст. 4 Закону в числі інших завдань метрологічної системи - захист громадян від недостовірних результатів вимірювань і забезпечення загальної єдності вимірювань у державі. Інакше кажучи, для використання результатів вимірювань як доказу в суді необхідно, щоб ці вимірювання відповідали вимогам такого контролю. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний контроль, згідно зі ст. 9 Закону "Про метрологію ."дозволяється застосовувати лише за умови, що вони допущені до застосування на території України (пройшли державну метрологічну атестацію) як тип вимірювальних засобів, а також що даний екземпляр такого засобу пройшов у встановлені терміни перевірку. Ці обставини повинні підтверджуватися документами на цей засіб вимірювальної техніки. Такі документи, по суті, є доказом відповідної точності вимірювань, проведених за допомогою даного вимірювального засобу.
Згідно ст.122 ч.3 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено у судовому засіданні, вимірювання швидкості руху автомобіля позивача проводилося за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI 20/20 TruCAM серійний номер №ТС000545.
Вказаний тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012.
Частинами 1-3 ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом. Таким чином суд вбачає наявні порушення в процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 268 КУПаП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Виносячи оскаржувану постанову, відповідач мав дотримуватись вимог ст.ст. 251, 254, 283 КУпАП і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення та транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Наказ Міністерства внутрішніх справи України «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів. Його положення містять вимоги стосовно чіткого додержання правил видачі та повернення, зокрема стаціонарних систем, що здійснюється по журналу із зазначенням дати та часу видачі,інвентарний номер, прізвища поліцейського, підпис про одержання обладнання.
Крім цього, між даними, зазначеними у постанові, та матеріалами фіксації містяться істотні розбіжності у швидкості, що була зафіксована поліцейським. Відповідно до вимог чинного закоодавства доказами у справі можуть бути тільки ті відомості про факти, які були отримані без порушень вимог закону. Натомість фіксування перевищення швидкості за допомогою приладу TruCAM здійснювалося сторонньою особою - Носальським, відомості про яку відсутні в Журналі обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів в них, тобто не уповноваженою особою. У зв'язку з цим цей доказ є недопустимим доказом з урахуванням положень ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 76 КАС.
Також зі змісту наданого у відзиві відеозапису неможливо встановити, що автомобіль, яким керував позивач, здійснював рух автомобільною дорогою саме у межах дії дорожнього знаку 3.29, яким встановлено обмеження швидкості 50 км/год. Окрім цього, фото дорожніх знаків на місці вчинення правопорушення, з яких би вбачалось, що правопорушення вчинено саме в межах населеного пункту, були зроблені ще у травні 2019 року, тобто не у момент чи після вчинення адміністративного провопорушення. Відтак відповідачем не доведено, що знак 3.29 розташований на шляху прямування згідно з вимогами п. 8.2-1 ПДР. Відповідно до п. 8.2-1 ПДР дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорога, де здійснювалася фіксація має більше однієї смуги для руху в одному напрямку (фото додається). Тому знак 3.29 має дублюватися, як це передбачено п. 8.2-1 ПДР. Однак, з матеріалів справи не вбачається, що так було в дійсності. Жодних доказів дублювання цього знаку відповідач не надав. А у відповідності до п. 12.10 ПДР у разі коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів або залишені після усунення обставин, за яких їх було встановлено, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, проте доказів того, що позивач перевищив швидкість руху саме в межах населеного пункту, суду не надано.
Також суду не було надано доказів розташування на шляху прямування місця здійснення відеофіксації спеціального дорожного знаку, що попереджає водіїв про такі заходи. Так, відповідно до п. 10.7.63 ДСТУ 4100:2014 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» зак 5.70 «фото-відеофіксація порушень ПДР» застосовується для позначення ділянок доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням ПДР за допомогою спеціальних приладів».
Зважаючи на наявні розбіжності суд вважає, що процедура розгляду справи була порушена, що суперечить чинному законодавству, зокрема положенням ч.1-4 ст.7 КупАП.
Позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, вказану постанову слід скасувати та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ст.247 ч.1 п.1, ст.284 ч.1 п.3 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що задоволення вимог позивача про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення повністю захищають його права, тому визнання постанови протиправною є недоцільним.
Відповідно до ст.288 ч.4 КУпАП позивач є звільненим від сплати судового збору, у зв'язку з чим судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 6-15, 241-246, 255, 286, 297, 371, п.10 Перехідних положень КАС України суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капрала поліції Зуб Марії Валеріївни та управління патрульної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ДП18 №014479 від 03.08.2019 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №014479 від 03.08.2019 року, винесену поліцейським роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області капралом поліції Зуб Марєю Валеріївною відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.А. Данилевський