Справа № 658/2450/19
(провадження №2-о/658/87/19)
10 грудня 2019 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:
головуючого- судді Подіновської Г.В.,
за участю секретаря Марчук В.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каховка Херсонської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року,
встановив:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, мотивуючи заявлені вимоги тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні № 3 радгоспу «Червоний Перекоп» (с. З.Рубанівка Каховського району Херсонської області). Після реєстрації шлюбу 21.12.1968 року з ОСОБА_2 , вона почала проживати у його квартирі у м. Каховка Херсонсько обасті. Паспорт зразка 1974 року вона втратила. У 2012 році вона отримала у Каховському РВ УМВС України в Херсонській області тимчасове посвідчення на ім'я ОСОБА_1 . У грудні 2014 року заявник звернулася до Кахвського РС УДМС України із заявою про видачу паспорта, проведеною перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави. Просила заявлені вимоги задовольнити.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.10.2019 року Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області було залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи.
Заявник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила встановити їй факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, в подальшому надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Представик заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256 ЦПК України (після внесення змін Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року ч.2 ст.315 ЦПК України) суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень вказаної статті та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України ( 24 серпня 1991 року ) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.
Відповідно до п.7 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР» відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 року.
У п.44 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України.
Ст.1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України, проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних травах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік -180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, а6о мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Пунктом постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Наведений у ст.315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні № 3 радгоспу «Червоний Перекоп» (с. З.Рубанівка Каховського району Херсонської області), що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 13.01.2012 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Каховському району Каховського міськрайонного управління юстиції Херсонської області (а.с. 7).
21.12.1968 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, після укладення шлюбу ОСОБА_1 було присвоєно прізивще чоловіка « ОСОБА_1 » (а.с. 9).
Після укладення шлюбу заявник проживала у квартирі чоловіка у м. Каховка Херсонської області. Паспорт зразка 1974 року вона втратила.
У 2012 році ОСОБА_1 отримала у Каховському РВ УМВС України в Херсонській області тимчасове посвідчення на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 8).
У грудні 2014 року заявник звернулася до Кахвського РС УДМС України із заявою про видачу паспорта, проведеною перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави (а.с. 5).
Заявник працювала на різних підприємствах, зловживала спиртними напоями та врешті самовільно залишила місце роботи, про що 20.12.1993 року було зроблено відповідний запис у її трудовій книжці (а.с. 10-12).
Таким чином, факт постійного безперервного проживання заявника на території України до 24.08.1991 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
За таких обставин, з урахуванням досліджених доказів, суд вважає за можливе встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 , постійно проживала на території України станом на 24.08.1991 року включно.
Керуючись ст.ст.315-319 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області (місце знаходження: м. Херсон, вул. Перекопська, буд. № 168, ЄДРПОУ: 37839478), про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24.08.1991 року включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Г. В. Подіновська