Справа № 599/2537/19
"16" грудня 2019 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді Чорної В. Г. при секретарі Біловус С. В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області про визнання права власності на завершення приватизації, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області з вимогами визнати за ним право на завершення приватизації та реєстрацію речових прав на земельну ділянку, в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує з мотивів викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив: що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 03 лютого 2014 року Залозецькою селищною радою Зборівського району Тернопільської області, актовий запис №04. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0547 га наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6122655300:02:003:0784, що знаходиться на території смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області.
Позивач був зареєстрований та проживав з батьком до його смерті, що засвідчує довідка Залозецької селищної ради від 10.04.2019 р. №696, таким чином позивач прийняв спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України.
Спадкодавцю ОСОБА_2 відповідно до рішення Залозецької селищної ради від 28.04.2011 року №61 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 .» вирішено передати у власність земельну ділянку площею 0,0547 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6122655300:02:003:0784, що знаходиться на території смт. Залізці Зборівського району Тернопільської області.
За життя ОСОБА_2 не завершив приватизацію даної земельної ділянки.
Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Абзацом 2 пункту 2 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.3.5 листа ВССУ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Приймаючи до уваги, що спадкодавець ОСОБА_2 виконав вимоги законодавства щодо приватизації земельної ділянки, однак, не завершив приватизації та не зареєстрував за собою право власності на землю у зв'язку зі смертю та земельна ділянка входить до складу спадкового майна, те що позивач є спадкоємцем майна, згідно закону і прийняв спадщину, інші особи не претендують на спадок, до нього правомірно перейшли права та обов'язки (спадщина), отже за ним слід визнати право на завершення приватизації та реєстрацію речових прав на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12, 81, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.328, 1216-1218, 1225 1261-1265, 1268 ЦК України, розділом Х Перехідних положень Земельного кодексу України,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації та реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 0,0547 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6122655300:02:003:0784, що знаходиться на території смт. Залізці, Зборівського району, Тернопільської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Зборівський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2019 року.
Суддя підпис З оригіналом згідно:
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В.Г.