Справа № 646/4738/19
№ провадження 2/646/1650/2019
28.11.19 року м.Харків
Червонозаводський районний судо міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Теслікової І.І.,
За участю секретаря судових засідань - Сімоненко К.Ю., Правдюк М.О.
Представника прокуратури - Мархевої О.А.,
Представника позивача - Сінька Ю.Ю. ,
Представника відповідача - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,-
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд стягнути безпідставно збережені кошти у сумі 487901,76 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є власником об'єкта нерухомого майна, нежитлової будівлі виробничого призначення літ. «П-1» загальною площею 47,4 кв.м. та літ. «Р-1» загальною площею 389,6 кв.м. по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 надав згоду ОСОБА_4 на отримання кадастрового номеру та оформлення договору оренди земельної ділянки під експлуатацію та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. «П-1» та літ «Р-1». ОСОБА_4 звернулась до Харківської міської ради Харківської області із заявою від 23.03.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування вищевказаної нежитлових будівель. Харківською міською радою ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - землі промисловості) по АДРЕСА_1 та обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення літ. «А-1», літ «П-1» та літ. «Р-1». Однак, проекти рішень Харківською міською радою щодо надання не готувалися. Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 167124930 від 20.05.2019 відомості про право власності/користування на спірну земельну ділянку не обліковуються. Вищевикладене свідчить про те, що станом на травень 2019 року вищевказаний проект землеустрою ОСОБА_2 не розроблено та не затверджено, а спірна земельна ділянка використовується без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав. Однак, відповідно до листа Головного Управління ДФС у Харківській області № 8848/9/20-40-13-01-08 від 20.03.2019 ОСОБА_2 не є суб'єктом плати у формі земельного податку або орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , не сплачуючи орендну плату за користування частиною земельної ділянки за відсутності укладеного договору, збільшено вартість власного майна, а Харківською міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок Харківської міської ради Харківської області, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом.
15.07.2019 року ухвалою суду провадження у справі відкрито в загальному порядку та призначене підготовче судове засідання.
За результатами підготовчого судового засідання ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.10.2019 року справу призначено до судового розгляду.
В судовому засідання представник позивача підтримала позовну заяву та зазначила, що відомостей в реєстрі про дану земельну ділянку не містяться та кадастрового номеру ділянка площею 2514,22 кв.м. не має.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти задоволення позову.
Суд вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справа встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру прав власності на нерухомого майна № 165955955 від 08.05.2019 нежитлові будівлі літ. «Р-1» загальною площею 389,6 кв.м та літ. «П-1» загальною площею 47,4 кв. м. по АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 2810 від 17.11.2016 та договору купівлі -продажу № 2814 від 17.11.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав згоду ОСОБА_4 , на отримання кадастрового номеру та оформлення договору оренди земельної ділянки під експлуатацію та обслуговування нежитлових будівель виробничого призначення літ. «А-1», літ. «П-1» та літ. «Р-1». ОСОБА_4 , у відповідності до ст.93, 122, 123, 124 Земельного кодексу та ч.2 ст.331, ст.657 Цивільного кодексу України, з заявою на адресу Харківського міського голови, отриманою позивачем 23.03.2017, про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1», «П-1» та «Р-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 №739/17 Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, надано дозвіл ОСОБА_4 на земельну ділянку із земель комунальної власності площею, орієнтовно, 0.5380 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель : літ. «А-1» (виробнича будівля), літ. «П-1» (адміністративна будівля), літ «Р-1» (цех) по АДРЕСА_1 на розробку проекту землеустрою.
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 з 01.07.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, 01.08.2018 по 30.06.2019 в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовувала земельну ділянку площею 2514, 22 кв. м. по АДРЕСА_1 без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 10.04.2019, земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0.5384 га огороджена, прохід/проїзд обмежений, здійснюється через ворота. Зазначена земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 10.04.2019 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено за адресою АДРЕСА_1 , площею 0.5384 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «А-1» (виробнича будівля), літ. «П-1» (адміністративна будівля), літ «Р-1» (цех) , комерційного використання. Право власності на нежитлові будівлі літ. «П-1» та літ. «Р-1» зареєстровано за відповідачем.
За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації.
Площа земельної ділянки відповідно до її меж складає 0,5384 га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж огорожі, яка розташована по периметру вказаної земельної ділянки. Координати точок знімальної основи визначались супутниковим методом з прив'язкою до сертифікованої мережі в системі СК-63 ХАРКІВ (КНВА) із застосуванням RTK приймача GNSS S66OP №S6626C123188554.
Як вказує позивач, відповідач у період з 01.07.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, 01.08.2018 по 30.06.2019 не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберігав у себе майно - грошові кошти.
Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 , в якості правових підстав позивач посилається на ст. ст. 1212-1214 ЦК України.
Водночас, предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об'єкта нерухомого майна у спірний період безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, 01.08.2018 по 30.06.2019 .
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об'єктом цивільних прав, та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування коштів, які заявлені до стягнення.
Згідно зі статтею 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У частині 1 статті 93 ЗК встановлено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК).
В силу статті 125 ЗК право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до ст. 3 ЗУ Про оренду землі об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Як встановлено судом, а також визнається самим позивачем, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,5384 га в період, за який позивачем нараховується орендна плата, не була сформована як об'єкт права, оскільки така не мала ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.
Доводи позивача щодо визначення меж земельної ділянки на підставі акту обстеження від 10.04.2019, суд оцінює критично, оскільки відповідно до п. 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686, далі - Інструкція, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Водночас, ні вказаною інструкцією, а ні ЗК України, не передбачено визначення площі земельної ділянок згідно акту обстеження, які в якості доказів додані позивачем, у зв'язку з чим суд вважає, що акт обстеження від 10.04.2019 не є належними та допустимим доказом, який підтверджує розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач, та її формування як об'єкт права і участь у цивільному обороті, що було б необхідним для укладення договору оренди, що ставить під обґрунтований сумнів розрахунок розміру орендної плати, що збережений за її використання.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди .
Таким чином, суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України .
Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з положеннями статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в цивільному процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Водночас, як вбачається з доводів позовної заяви, розрахунок розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності, було здійснено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 2514,22 кв.м., з посиланням на Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Порядок впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затверджений рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", такий здійснений виходячи з базової вартості 1 кв. м. земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів (визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13) та коефіцієнтів функціонального призначення, помножена на площу земельної ділянки визначеної згідно акту обстеження земельної ділянки від 10.04.2019.
В той же час, відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Так, згідно пункту 1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.
Відповідно до пункту 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством. Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель укладається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, Витягу з нормативно-грошової оцінки позивачем в порушення ст. 81 ЦПК України не надано, оскільки з 01.08.2015 по 31.12.2017, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , площею 2514,22 кв. м. не була сформована як об'єкт права оренди, а тому приймаючи до уваги неможливість визначення площі земельної ділянки, з огляду відсутність доказів щодо нормативно грошової оцінки необхідної для визначення розміру заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність розрахунків позивача.
Між іншим, суд зазначає, що посилання позивача на судову практику у аналогічній справі, зокрема на Постанову Верховного Суду у справі №922/207/15 від 12.04.2017 та у справі №922/51/15 від 04.11.2017, не беруться до уваги судом, оскільки, як вбачається з вказаних постанов земельні ділянки, орендну плату за користування якими просив стягнути позивач у даних справах, в період нарахування такої були сформовані в натурі, відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру, а наведені розрахунки здійснювались виходячи з Витягу нормативно-грошової оцінки, у зв'язку з чим, суд вважає, що зазначена судова практика стосується інших правових відносин і не може застосовуватись до випадків де земельна ділянка не сформована, як об'єкт права.
Приймаючи до уваги, що земельна ділянка за безпідставне користування якої позивач просить стягнути з відповідача кошти у розмірі орендної плати за період з 01.07.2016 по 31.12.2016, 01.01.2017 по 31.12.2017, 01.01.2018 по 31.07.2018, 01.08.2018 по 30.06.2019 не була сформована як об'єкт права оренди, а саме земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,5384 га за період, за який позивачем нараховується до стягнення сума безпідставного збагачення у вигляді несплаченої орендної плати, не була сформована як об'єкт права, оскільки вона не мала ані визначених меж, ані кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастр, та враховуючи, що позивачем не надано витягу з нормативно-грошової оцінки, який відповідно до чинного законодавства є належним та допустимим доказом щодо визначення розміру орендної плати, з огляду, що позивачем в установленому ЦПК України порядку не доведено обставин щодо користування відповідачем саме земельною ділянкою площею 2514, 22 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку, що позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури №5 є не обґрунтованими у зв'язку з чим, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Останній день строку складання повного тексту цього рішення, відповідно до статті 259 ЦПК України, є 06 грудня 2019. Утім, з 15.50 год. 05 грудня 2019 по 09.00 год 10 грудня 2019 головуючий суддя Теслікова І.І. перебувала у нарадчій кімнаті, у зв'язку з чим повний текст цього рішення складено 10 грудня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,200, 229,258,259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.79, 79-1, 93, 96, 120, 122, 124, 125, 206 ЗК України, ЗУ "Про оцінку земель", суд,
Позов Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскарження до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текс рішення складено 10 грудня 2019 року.
Суддя І.І. Теслікова