Справа № 635/7316/19
Провадження № 2/635/3189/2019
16 грудня 2019 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Письменна В.М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить усунути перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування зазначеного житлового будинку.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що він є власником житлового будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому і зареєстрований. ОСОБА_2 в будинку позивача зареєстрований з 2015 року, а ОСОБА_3 з 2016 року, але з моменту реєстрації в даному будинку не мешкають, а проживають за кордоном.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.10.2019 відкрито провадження у справі, розгляд справи суд вирішив проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі, які повідомлялись про день, час та місце проведення судового засідання своєчасно і належним чином, у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Інших заяв та клопотань від сторін не надійшло.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 25.12.2009 року, копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24987753, а також витягом з Державного реєстру правочинів №8127148 від 25.12.2009 р.
Відповідно до актів депутата Васищівської сільської ради Харківського району від 23.03.2019, 23.09.2019, за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно зареєстровані ОСОБА_2 з 19.03.2015, а також ОСОБА_3 з 12.07.2016 року, які з моменту реєстрації по теперішній час за даною адресою не проживають.
Згідно з довідкою, що видана виконавчим комітетом Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.09.2019 №706, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , його дочка ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3.
Таким чином судом встановлено, що відповідачі ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,перешкод у їх проживанні за місцем реєстрації, а також поважність причин невикористання відповідачами свого права користування спірним житловим приміщенням судом не встановлено.
Жодних беззаперечних, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідачів за вищевказаною адресою понад один рік, суду не надано.
Докази, що підтверджують той факт, що позивач якимось чином перешкоджав відповідачам у користуванні спірним будинком в матеріалах справи також відсутні.
Згідно з положеннями ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 9, 156 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709 цс 16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачі не проживають у вищевказаному будинку, у добровільному порядку з реєстрації не знімаються, що ускладнює реалізацію прав позивача, крім того, в судове засідання відповідачіне з'явились і жодних заперечень щодо позову суду не надали, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, усунути перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок позивача, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування зазначеним житловим будинком.
Керуючись ст.405 ЦК України, ст. 10-13,141,259,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити повністю.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,такими, що втратили право користування зазначеним житловим будинком.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Відповідачами протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 .
Суддя Д.М. Савченко