Справа № 635/8027/19
Провадження № 2-а/635/191/2019
13 грудня 2019 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Письменна В.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - інспектор батальйону №4 роти №6 Управління патрульної поліції у Харківській області Конієнко Дмитро Юрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Корнієнка Дмитра Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У жовтні 2019 року позивач звернувся суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Корнієнка Д.Ю. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 жовтня 2019 року щодо нього інспектором Управління патрульної поліції у Харківській області Корнієнком Д.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАк №1654164, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Позивач не погоджується з вищевказаною постановою, зазначає, що правила дорожнього руху він не порушував, так як на момент його зупинки видимість була достатньою, близько 1 км, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не порушував п.19.1а ПДР.
Позивач стверджує, що ним не було допущено порушень ПДР України, вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення незаконною, у зв'язку з чим просить скасувати постанову, а також визнати дії інспектора Корнієнка Д.А. з винесення вказаної постанови протиправними.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2019 року позов було залишено без руху і позивачеві було надано строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
04 листопада 2019 року позивачем до канцелярії суду була подана заява на виконання ухвали суду про усунення недоліків позову.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2019 року позов було прийнято до провадження і призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позов.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у Харківській області Корнієнко Д.Ю. у судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляд справи до суду не подавав. Згідно з розпискою про отримання поштового повідомлення, 14 листопада 2019 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в справі, копію позовної заяви з додатками. Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надійшов.
Відповідчно до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2019 року інспектором Управління патрульної поліції у Харківській області Корнієнком Д.Ю. була складена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАк №1654164 щодо ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 22 жовтня 2019 року о 10 годині 08 хвилин позивач керував транспортним засобом в умовах недостатньої видимості (в умовах туману) не були ввімкнені фари ближнього світла фар або протитуманні фари, чим порушив п.19.1а ПДР України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно з п.19.1а ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, на всіх механічних транспортних засобах повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої - фари ближнього (дальнього) світла.
Згідно з п.1.10 ПДР Українинедостатня видимість визначена як видимість дороги в напрямку руху менше 300 м у сутінках, в умовах туману, дощу, снігопаду тощо.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Позивач заперечує обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, викладені в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення, стверджуючи, що не порушував вимог ПДР України.
Відповідно до ст.2 ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідає чинній на час складення постанови редакції ст.258 КУпАП, а також змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395
Так, ч.2 ст.258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 4 статті 258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Статтею 268 КУпАП встановлено імперативну вимогу розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні встановлено, що оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАк №1654164 позивач отримав на руки у день складення постанови.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов'язком суб'єкта владних повноважень згідно зі ст.19 Конституції України.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дослідження і закріплення доказів у справах про адміністративне правопорушення регламентується наступними нормами КУпАП.
Ст.252 КУпАП передбачено, що посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Окрім того, приписами ч.1-3 ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
З постанови про накладення адміністративного стягнення щодо позивача вбачається, що до неї не надано жодного доказу того, що під час зупинки позивача видимість дороги в напрямку руху була менше 300 м, тобто жодного доказу вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст.251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, на час розгляду адміністративної справи щодо позивача були відсутні будь-які фактичні дані, які б встановлювали наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.
Враховуючи, що відповідачем не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню, тому вважає за необхідне постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАк №1654164 від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП України та накладення штрафу скасувати.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
При цьому вимога позивача щодо визнання дій відповідача незаконними задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У порядку ст. 139 КАС України судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7, 8,9, 72-78,241-246,286,293 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області, інспектора батальйону №4 роти №6 Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Корнієнка Дмитра Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1654164 від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладення штрафу в розмірі 425 гривен та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні вимоги про визнання дій інспектора батальйону №4 роти №6 Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Корнієнка Дмитра Юрійовича незаконними - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) , б.21.
Відповідач: Корнієнко Дмитро Юрійович, інспектор 4 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Корнієнко Дмитро Юрійович, службова адреса: 61033, м.Харків, вул. Шевченка, 315-А.
Суддя Д.М. Савченко