Справа № 635/8088/19
Провадження № 1-в/635/777/2019
13 грудня 2019 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву
засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, без освіти, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 17.11.2005 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 3 роки; 2) 27.02.2007 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 11.06.2009 умовно-достроково на строк 11 місяців 24 дні; 3) 02.09.2013 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 2 роки; 4) 17.01.2014 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання на строк 3 роки; 5) 17.06.2014 Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення, -
31 жовтня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшла заява засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100), про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Інші особи, які беруть участь у справі, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи на засудженого, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 засуджений вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року набрав законної сили 18 липня 2014 року.
Початок строку відбування покарання - 14 травня 2015 року.
Кінець строку відбування покарання - 14 червня 2020 року.
Засуджений ОСОБА_4 у місцях позбавлення волі знаходиться з 14 травня 2015 року.
Під час тримання у Державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав, до праці не залучався. З 09 червня 2015 року відбуває покарання у Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».
За час відбування покарання характеризується посередньо. З метою стимулювання правослухняної поведінки заохочувався адміністрацією установи 2 рази, стягнень не має.
У характеристиці, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» 11 листопада 2019 року зазначається, що засуджений ОСОБА_4 до промислової зони установи не працевлаштований за станом здоров'я. Має відшкодувати шкоду за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року у сумі 305,90 грн., виконавчі листи до адміністрації установи не надходили.
З довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_4 , яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що за період з липня 2016 року по жовтень 2019 року засуджений працював лише у травні-вересні 2017 року.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмеженьдля військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п.1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 Кримінального кодексу України.
При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Як встановлено у судовому засіданні відповідно до матеріалів справи, за час відбування покарання у виправній колонії з липня 2016 по жовтень 2019 року, тобто майже за 3,5 роки, засуджений ОСОБА_4 працював загалом лише 5 місяців, при цьому довідки про те, що за станом здоров'я засуджений ОСОБА_4 не може залучатись до праці або до робіт з благоустрою установи, до матеріалів справи не долучено.
Матеріали справи також не містять даних про залучення засудженого до безоплатних робіт, зокрема пов'язаних з благоустроєм території установи виконання покарань.
Крім того, з висновку до характеристики на засудженого ОСОБА_4 , складеною адмінстрацією Державної установи «Темнівська виправна колонія № 100», слідує, що засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання не довів своє виправлення, застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України - передчасно.
Матеріали справи на засудженого не містять будь-яких об'єктивних даних про те, яким чином засуджений своєю активною діяльністю, системою вчинків та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення. Засуджений ОСОБА_4 адміністрацією колонії характеризується посередньо, до праці ставиться посередньо, за даними особової справи за період відбування покарання у виправній колонії має 2 заохочення. Суд зазначає, що застосування до засудженого лише двох заохочень та відбуття ним 1/2 строку покарання без наявності будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про сумлінне ставлення до праці, не є достатніми даними, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст.81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на наведене, у суду виникають сумніви що засуджений ОСОБА_4 під час відбування покарання став на шлях виправлення, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення.
Враховуючи викладене, а також дані про особу засудженого ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності, крім того, двічі вчиняв злочини у період іспитового строку, беручи до уваги період часу відбування покарання, період, коли засуджений залучався до праці, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року та вважає заяву засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання передчасною та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ст.81 КК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2019.
Суддя ОСОБА_1