Справа № 645/4087/19
Провадження № 2/645/1621/19
(заочне)
11 грудня 2019 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Іващенко С.О.,
секретаря судових засідань - Гурської С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням,що знаходиться в спільній частковій власності - квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 05 липня 2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Згідно ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.10.2019 року закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що на підставі договору дарування від 02 жовтня 2018 року, їй належить ѕ частки квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 є власником ј частини зазначеної квартири на підставі договору дарування частки квартири від 22.04.2016. Спірне житло знаходиться у спільній частковій власності. Позивач зазначила, що вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, оскільки виникають конфліктні ситуації, пов'язані з користуванням квартирою, а також з оплатою комунальних витрат. Тому позивач просить визначити наступний порядок користування спірною квартирою, та виділити їй в користування кімнату розміром 11,9 кв.м (№2), кімнату, розміром 11,2 кв.м (№3), кімнату розміром 18,3 кв. м (№4), відповідно балкони, які мають вихід з цих кімнат. Відповідачці залишити в користуванні кімнату розміром 12,8 кв. м (№5). Міста спільного користування залишаються у спільному користуванні.
В судове засідання позивач повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутності при заочному розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином про час та місце судового розгляду, заяв та відзиву на позов до суду не надала, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутності відповідача, при заочному розгляді справи.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст.223 та ст.280 ЦПК України, суд проводить заочний розгляд справи і вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків,передбачених законом.
Відповідно дост.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння.
Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 02..10.2018, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В., реєстровий номер №3583, належить ѕ частки квартири АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири від 22.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мітякіною С.З. належить ј частина квартири АДРЕСА_1 .
Згідно представленого до суду технічного паспорту квартири АДРЕСА_1 , складається з 4-х кімнат житловою площею 54,2 кв.м, у тому числі з: кімнати, площею 11,9 кв.м; кімнати, площею 11,2 кв.м.; кімнати, площею 18,3 кв.м; кімнати 12,8 кв.м; кухні , площею 8,5 кв.м; ванної кімнати , площею 2,6 кв.м; вбиральні, площею 1,2 кв. м; коридору, площею 10,6 кв. м; вбудованої шафи 1,3 кв. м; лоджією 9,0 кв м. Загальна площа квартири 82,9 кв.м.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ст. 358 ч. 2 ЦК України співвласники права спільної часткової власності можуть домовитися про порядок користування майном. За ч. З цієї ж статті кожен із співвласників має право на надання йому в користування тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
З аналізу даної норми, первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.
Визначення порядку користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі не припиняє право спільної часткової власності співвласників. Установлення співвласниками порядку користування квартирою з виділенням конкретних приміщень в натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому що такі частини не перетворюються в обєкт самостійної власності кожного з них.
При встановленні порядку користування житловим приміщенням кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина приміщення з урахуванням його частки в праві спільної власності на майно. Разом із тим, виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно, а відповідно,не порушує прав співвласників. Правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України у справі № 6- 1500 цс15 від 17.02.2016 р.
З урахуванням належності позивачу на праві власності 3/4 частин в спірній квартирі, житлова площа якої складає 54,2 кв. м, на його частку припадає 40,65 кв. м житлової площі.
Згідно доводів, які містяться в позовній заяві та ті обставини, що між сторонами співвласниками квартири виник відповідний порядок користування житловим будинком, що не спростовано відповідачем, а тому суд погоджується з запропонованим позивачем порядком та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи про визначення порядку користування спільного майна, відповідно до частки кожного з співвласників у праві спільної часткової власності
При цьому суд зазначає, що будь-яких заперечень з приводу запропонованого порядку користування від відповідача не надійшло, як і клопотань від позивача щодо визначення порядку користування житловим будинком експертним шляхом.
Даних про порушення запропонованим позивачем порядком користування квартирою, прав будь-яких інших осіб також не встановлено і визначення даного порядку не суперечить вимогам Закону. Також, відсутні дані, що запропонований варіант визначення порядку користування квартирою не є технічно можливим.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги та визначає наступний порядок користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками (позивачем та відповідачем): ОСОБА_1 виділити в користування кімнату 11,9 кв.м (в технічному плані приміщення №2); кімнату, розміром 11,2 кв.м (в технічному плані приміщення №3; кімнату розміром 18,3 кв.м (в технічному плані приміщення №4) разом з балконами, на які є виходи з цих кімнат. Залишити в користуванні ОСОБА_2 кімнату, розміром 12.8 кв.м (в технічному паспорті, приміщення №5); місця загального користування: кухню, площею 8,5 кв.м, ванну кімнату, розміром 2,6 кв.м, вбиральню, розміром 1,2 кв.м, коридор, розміром 10,6 кв.м - залишити у спільному користуванні власників.
Керуючисьст. 41 Конституції України,ст.ст.15,16,335,344,358.386 ЦК України, ст. ст.12,13,76-81,89,141, 160,256,259,263,264,265,268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , житловою площею 54,2 кв.м, загальною площею 82,9 кв.м, наступним чином:
-виділити ОСОБА_1 в користування кімнату 11,9 кв.м (в технічному плані приміщення №2); кімнату, розміром 11,2 кв.м (в технічному плані приміщення №3; кімнату розміром 18,3 кв.м (в технічному плані приміщення №4) разом з балконами, на які є виходи з цих кімнат;
-залишити в користуванні ОСОБА_2 кімнату, розміром 12.8 кв.м (в технічному паспорті, приміщення №5);
-місця загального користування: кухню, площею 8,5 кв.м, ванну кімнату, розміром 2,6 кв.м, вбиральню, розміром 1,2 кв.м, коридор, розміром 10,6 кв.м - залишити у спільному користуванні власників.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 16 грудня 2019 року.
Суддя -