Справа № 645/7030/19
Провадження № 2/645/2306/19
іменем України
16 грудня 2019 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П.., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» про встановлення факту перебування в трудових відносинах,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовною заявою, в якій просить суд встановити факт перебування його в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» на посаді менеджера у період з 01 березня 2019 року по 1 квітня 2019 року, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про прийняття його на роботу на посаду менеджера та запис про звільнення із займаної посади, зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» виплатити позивачу заробітну плату за період троботи з 01.03.2019 року по 01.04.2019 року у розмірі 10000 гривень, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» на користь позивача моральну шкоду, яку просить відшкодовувати наступним способом - зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» придбати на ім'я ОСОБА_1 земельну ділянку не менше 10 соток, яка буде розташована в районі його реєстрації - Московський район міста Харкова та побудувати на цій земельній ділянці житловий будинок та зобов'язати в подальшому сплачувати комунальні та всі інші послуги.
Ухвалою судді від 11 листопада 2019 року рлзовна заява була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам ст. ст. 95, 175, 177 ЦПК України, зокрема, не чітко заначив зміст позовних вимог, зокрема вимога про відшкодування моральної шкоди, шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, не надано квитанції про сплату судового збору за позовні вимоги, окрім, позовних вимог пов'язаних з вимогою про стягнення заробітної плати, позивачем не додано до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, окрім того, позивачем надано до суду копії документів без належного їх засвідчення.
Для усунення недоліків судом був встановлений десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.
У наданий судом строк позивач частково усунув зазначені в ухвалі суду недоліки, надав уточнену позовну заяву, а також заяву про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він проходить лікування, перебуває на лікарняному і є непрацездатним.
Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає клопотання про звільнення від сплати судового збору таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший із батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно ст. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте, у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
З наданої копії консультативного висновку нейрохірурга, наданої позивачем, не вбачається, що позивач є непрацездатним.
Враховуючи, що відстрочка сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, а також враховуючи, що в обґрунтування доводів клопотання, на думку суду, не надано достатніх доказів на підтвердження того, що на час подачі позову майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі та враховуючи відсутність обставин, визначених законом, для відстрочення судових витрат, клопотання про звільнення сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Однак, відповідно до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» про встановлення факту перебування в трудових відносинах - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс центр» про встановлення факту перебування в трудових відносинах - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлена права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосереднього до суду апеляційної інстанції.
Суддя Фрунзенського районного
суду м. Харкова О.П.Шарко