ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2019 року м. Київ № 640/22776/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю "Палета УА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Палета УА" (далі - позивач) до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1) Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-2) у якому позивач просить суд:
- Скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 21.12.2018 р.: №1032495/42403734, №1032636/42403734, №1032494/42403734, №1032405/42403734, №1032404/42403734, №1032422/42403734, №1032493/42403734, №1032627/42403734, №032403/42403734, №1032551/42403734, №1032626/42403734, №1032479/42403734, №1032648/42403734, №1032491/42403734, №1032627/42483734, №1032604/42403734, №1032412/42403734, №1032410/42403734, № 1032409/42403734;
- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації: від 11.01.2019р. №2126/42403734/2, №2119/42403734/2, №2106/42403734/2, №2542/42403734/2, №2127/42403734/2, №2108/42403734/2, №2086/42403734/2, №2129/42403734/2, №2089/42403734/2, №2118/42403734/2, №2103/42403734/2, №2125/42403734/2, №2110/42403734/2, №2097/42403734/2, №2117/42403734/2, №2122/42403734/2, №2132/42403734/2, №2113/42403734/2, №2109/42403734/2, та зобов'язати відповідача-2 зареєструвати податкові накладні: №8 04.11.2018, №9 від 04.11.2018, №10 від 05.11.2018, №11 від 05.11.2018, №15 від 06.11.2018, №16 від 06.11.2018, №19 від 08.11.2018, №20 від 08.11.2018, №22 від 09.11.2018, №23 від 09.11.2018, №27 від 11.11.2018, №28 від 11.11.2018, №29 від 12.11.2018, №31 від 12.11.2018, №32 від 12.11.2018, №36 від 14.11.2018, №37 від 14.11.2018, №41 від 16.11.2018, №43 від 18.11.2018.
Так, згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", із 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.
Суд зазначає, що позовна заява містить дві немайнові вимоги , а тому, судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 3842,00 грн.
Разом з цим, відповідно до ст. 9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачем, разом із адміністративним позовом, подано платіжні доручення №382 від 09 жовтня 2019 року на суму 34578,00 грн. та №369 від 08 вересня 2019 року на суму 1921,00 грн.
Проте, судом встановлено, що станом на 25 листопада 2019 року Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) містить відомості про сплачений позивачем судовий збір, згідно платіжних доручень №382 від 09 жовтня 2019 року на суму 34578,00 грн. та №369 від 08 вересня 2019 року на суму 1921,00 грн. які зараховані у справі №640/17288/19 суддя Донець В.А.
Статистична картка справи №640/17288/19 містить відомості про зарахування судового збору, згідно наведених вище платіжних доручень, до Державного бюджету України. Отже, зарахування судового збору, згідно останніх по справі №640/22776/19 є неможливим.
За таких обставин суд не може прийняти наявне в матеріалах справи платіжне доручення як належний доказ сплати судового збору, а тому приходить до висновку, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою по справі №640/22776/19 позивачем не сплачено судовий збір.
Разом з тим, згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов'язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб'єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).
Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 11 жовтня 2019 року у справ № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19).
Так, позивачем зазначено, що у зв'язку з прийняттям рішень комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації про відмову позивачу у реєстрації податкових накладних, останній звернувся до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення, однак рішеннями комісії ДФС України від 11.09.2019р. йому відмовлено у реєстрації податкових накладних.
Отже, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору (процедура адміністративного оскарження).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що позивачем не додано до позовної заяви рішення комісії ДФС України від 11.09.2019р., яким йому відмовлено у реєстрації податкових накладних, суд приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду становить три місяці.
Проте, з вказаним позовом до суду позивач звернувся лише 20 листопада 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою судом виявлено, що вона подана без додержання вимог, встановлених в ст. 161 КАС України, а саме, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA988999980000034310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689"; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доданням відповідних доказів на підтвердження зазначеного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 168, 169, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд -
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Палета УА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні нуль копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA988999980000034310206084021, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689";
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доданням відповідних доказів на підтвердження зазначеного.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ю.Т. Шрамко