Справа № 645/7185/19
Провадження № 2-а/645/202/19
Рішення
іменем України
12 грудня 2019 року року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Сілантьєвої Е.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, третя особа - Управління державної казначейської служби України в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Микити Валерійовича щодо винесення постанови серії ЕАК № 1676621 від 28.10.2019 р. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення адміністративного стягнення по праві про адміністративне правопорушення; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1676621 від 28.10.2019 р. складену інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Микитою Валерійовичем; Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення; повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з УДКСУ в Харківській області 425 (чотириста двадцять п'ять) грн., сплачених в якості штрафу згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1676621 від 28.10.2019 р.(квитанція 0.0.1512689027.1 у відділенні № 18 АТ КБ Приватбанк).
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 28 жовтня 2019 року о 04:00:42 год. відносно нього інспектором УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Матвієнко Микитою Валерійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 1676621, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Постанову складено в зв*язку з тим, що позивач керуючи транспортним засобом БМВ 5201 номерний знак НОМЕР_2 на вул. Гвардійців Широнинців, 21 в м. Харкові, при перестроюванні з правої смуги руху в ліву не ввімкнув відповідний світловий покажчик повороту, не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці, чим порушив п. 9.2 ПДР України. Позивач зазначає, що є всі підстави вважати, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена інспектором поліції без достатніх на те правових підстав, а тому є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 вказав, що 28 жовтня 2019 року близько 04 год. 00 хв. він керував транспортним засобом БМВ 5201 номерний знак НОМЕР_2 на вул. Гвардійців Широнинців, 21 в м. Харкові, не порушуючи ПДР України, проте був зупинений працівником патрульної поліції, який виніс постанову про порушення п. 9.2 ПДР України, а саме зазначивши, що є наявність порушення ввімкнення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Позивач зазначає, що у відповідній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні дані про відеофіксацію правопорушення, крім того відповідачем на його вимогу не було надано фактичних доказів, які б підтверджували вчинення ним зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення. Також, інспектором поліції, не було надано відеоматеріали, на яких зафіксовано як сам факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, так і факт складення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, під час складання постанови, інспектор поліції не надав жодного доказу який би підтверджував факт порушення позивачем правил дорожнього руху. Також, при винесенні Постанови інспектором поліції не були врахована незгода Позивача з адміністративним правопорушенням, а саме те, що він здійснював рух з дотриманням ПДР України. Крім того, зазначив, що був вимушений сплатити штраф у розмірі 425,00 грн., оскільки несплата штрафу завадила би можливості відчуження належного йому транспортного засобу. В зв*язку з чим просив позов задовольнити повністю.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Литвиненко В.В. у в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час та місце слухання справи належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про слухання справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи сповіщалися своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, заперечень на позов не надали. В матеріалах справи містяться зворотні повідомлення про отримання судових повісток стороною відповідача та третьої особи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 4 ст. 229 КАС України , судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, 28 жовтня 2019 року о 04:00:42 год. відносно ОСОБА_1 Інспектором УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції Матвієнко Микитою Валерійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАК № 1676621, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 28.10.2019 року о 03 год. 47 хв., керував автомобілем БМВ 5201 номерний знак НОМЕР_2 при перестроюванні з правої смуги руху в ліву смугу руху не ввімкнув відповідний світловий покажчик повороту не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці, чим порушив п. 9.2 ПДР України.
Правила дорожнього руху у відповідності до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Положеннями ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність водіїв транспортних засобів запорушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положеннями ст.222 КУпАП до компетенції органів Національної поліції віднесено розгляд справи про такі адміністративні правопорушення щодо порушень Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до положень ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Виходячи із змістовного аналізу положень діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Таким чином, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства, яке не передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Відповідачем, як уповноваженою особою Національної поліції, на місці вчинення правопорушення було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частинами третьою, четвертою зазначеної статті встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Крім того, згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зазначена позиція, знайшла своє підтвердження в постанові Верховного Суду України від 24.01.2019 р у справі № К/9901/1667/17.
На підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, під час розгляду адміністративного позову судом було витребувано у відповідача докази щодо правомірності його дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , наявності беззаперечних доказів щодо наявності в діях останнього складу вищезазначеного адміністративного правопорушення.
Стороною відповідачане було надано належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскаржувана постанова серії ЕАК № 1676621 від 28.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис. Частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Така ж позиція, знайшла своє підтвердження в постанові Верховного Суду України від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, щозміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративних правопорушень в діях позивача, а отже рішення відповідача слід вважати необґрунтованим.
Статтею 286 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 3ст. 286 КАС Українивстановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення субєкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення субєкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3)скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Відповідно дост. 296 КУпАПскасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цієюпостановою. А тому, суд вважає, що кошти, сплачені позивачем в рахунок штрафу в сумі 425,00 грн. згідно з квитанцією квитанція 0.0.1512689027.1 від 04.11.2019 р., необхідно повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 121, 126, 241-246, 255, 286 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову Інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Матвієнко Микити Валерійовича від 28.10.2019 року серії ЕАК № 1676621 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , з УДКСУ в Харківській області 425,00 (чотириста двадцять п'ять) грн., сплачених в якості штрафу згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1676621 від 28.10.2019 р.(квитанція 0.0.1512689027.1 від 04.11.2019 р. у відділенні № 18 АТ КБ Приватбанк)
В іншій частині вимог відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ,
представник позивача: адвокат Литвиненко Вячеслав Володимирович, адреса листування 63404, Харківська область м. Зміїв вул. Рогатинська, 34,
відповідач - Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченко буд. 315а,
третя особа: Управління державної казначейської служби України в Харківській області, юридична адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ: 37874947,
Повний текст рішення виготовлено 12.12.2019 року.
Головуючий суддя -