ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
09 грудня 2019 року справа №640/19096/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТВК-2000" (далі по тексту - позивач, ОСББ "ТВК-2000")
доПровідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Гуриненка Максима Віталійовича (далі по тексту - відповідач)
третя особаГоловне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - третя особа)
провизнання протиправним та скасування припису від 19 жовтня 2018 року №319 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, винесеного відповідачем
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуваний припис у зв'язку з тим, що в акті, на підставі якого він винесений, зазначено про те, що допускається засклення повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках; житловий будинок, який підлягав перевірці, прийнятий в експлуатацію без зауважень; ОСББ "ТВК-2000" не змінювало проект будинку в частині засклення сходових клітин, а тому відсутні підстави для винесення оскаржуваного припису.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19096/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Третьою особою надано відзив на позовну заяву, згідно якого він не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки відповідачем на підставі та в межах наданих йому повноважень проведено перевірку приміщення житлового будинку та встановлено порушення, зафіксовані в акті перевірки, за наслідками якого винесено оскаржуваний припис.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що третьою особою у відзиві не наведено жодних підстав для залишення оскаржуваного припису в силі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Як зазначено позивачем в адміністративному позові та третьою особою у відзиві на позовну заяву, відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 19 жовтня 2018 року №319, відповідно до якого у період з 18 жовтня 2018 року по 19 жовтня 2018 року проведено позапланову перевірку приміщень житлового будинку ОСББ "ТВК-2000" за адресою: м. Київ, вул. Вузівська, 5, відповідно до якого від позивача вимагається демонтувати засклення повітряних зон у незадимлюваних клітках до 19 листопада 2018 року.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно пункту 3 Положення №1052, основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до пункту 27 Положення про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 01 листопада 2016 року №560, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.
Виходячи із системного аналізу вказаних положень законодавства, суд приходить до висновку, що у відповідача наявне право на здійснення перевірки, зокрема у відношенні ОСББ "ТВК-2000", позивача, за наслідками якої і винесено оскаржуваний припис. При цьому, порядок проведення перевірки позивачем не оскаржується.
Щодо встановленого під час перевірки порушення позивачем пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 оку №1417, суд зазначає про наступне.
Відповідно до пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 оку №1417, не допускається, зокрема, робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності зазначеного порушення. В обґрунтування заявлених позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що у 1999 році при прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта житлового будинку секції 1-3 за адресою м. Київ, просп. Червонозоряний, 11-13 (нинішня адреса м. Київ, вул. Вузівська, 5) в акті прийняття в експлуатацію зазначено, що проектні заходи і нормативні вимоги виробничо-побутової санітарії та гігієни, протипожежної безпеки виконані.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження зазначеного, як і відсутні докази на підтвердження того, що станом на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта житлового будинку секції 1-3 за адресою м. Київ, просп. Червонозоряний, 11-13 (нинішня адреса м. Київ, вул. Вузівська, 5) виконані роботи із засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках.
Судом відхиляються надані сторонами разом із позовною заявою та відзивом документи в якості доказів через не засвідчення їх в установленому порядку.
Так, згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, згідно з якими: відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи; перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації; Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Таким чином, копії письмових доказів, наявні у справі, мають бути належним чином засвідченими.
Проте, суд звертає увагу, що надані сторонами в якості додатків до позовної заяви та відзиву ксерокопії, не засвідчені в установленому порядку та не містять будь-яких відміток про засвідчення копії документа, зокрема "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження позиції позивача зокрема на підтвердження того, що житловий будинок, який підлягав перевірці, прийнятий в експлуатацію без зауважень, у суду відсутня можливість встановити дійсні обставини порушення позивачем пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, за наслідками якого винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 19 жовтня 2018 року №319.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ "ТВК-2000" про визнання протиправним та скасування припису від 19 жовтня 2018 року №319 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки нормативно та документально не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного припису з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСББ "ТВК-2000" не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "ТВК-2000" відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТВК-2000" (03037, м. Київ, вул. Вузівська, буд. 5; ідентифікаційний код 25836024);
Провідний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Гуриненко Максим Віталійович ( 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 33 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий);
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код 38620155).
Суддя В.А. Кузьменко