ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
10 грудня 2019 року справа №640/3259/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправною відмови відповідача у здійснені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року; 2) зобов'язання відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відповідно до наданої довідки Вищого господарського суду України та виплатити його з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки розмір такого утримання залежить від розміру винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а у разі зміни суддівської винагороди здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлено, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1 762,00 грн., а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/3259/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву зазначив про необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на те, що перерахунок щомісячного грошового утримання позивачу проведено з 01 серпня 2018 року на підставі довідки Вищого господарського суду України від 31 липня 2018 року №09.01-27/445, оскільки Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року набрав чинності 22 липня 2018 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Як зазначає позивач, та підтверджує відповідач, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 серпня 2018 року №09.01-27/445, відповідач здійснив перерахунок довічного утримання позивача з 01 серпня 2018 року.
Однак, позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок його довічного грошового утримання за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року.
Вирішуючи позов по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Частиною четвертою статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
22 липня 2018 року набрав чинності Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", яким, внесено зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".
При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII набрав чинності з 01 січня 2017 року.
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09 лютого 1999 року зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
Згідно з пунктом 3 вказаного рішення, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.
Надання зворотної дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.
Отже, у даному випадку дію Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, починаючи з 01 січня 2017 року.
Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Виходячи зі зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Закон України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", право позивача на перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виникло з 01 січня 2018 року, тобто з моменту підвищення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 1762,00 грн, який є розрахунковою величиною у Законі України "Про судоустрій і статус суддів" для обчислення грошового забезпечення призначених суддів.
Отже, з 01 січня 2018 року посадовий оклад судді встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 гривні, а тому саме з цієї дати зміна грошового утримання судді є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не вірно розтлумачено норми Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", у зв'язку із чим, протиправно не здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не проведено позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме за період з 01 січня 2018 року по 01 серпня 2018 року, у зв'язку із чим, вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві провести такий перерахунок з 01 січня 2018 року, відповідно до наданої позивачем довідки Вищого господарського суду України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01 січня 2018 року відповідно до наданої довідки Вищого господарського суду України та виплатити його з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко