ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/402
м. Київ
16 грудня 2019 року № 826/11526/18
За позовом ОСОБА_1
До Головного управління ДФС у м. Києві
Про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про:
визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0203031311 від 06.07.2018 року;
визнання недійсним та скасування висновку по акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 1436/26-15-13-11-28 від 14.06.2018 року, зокрема, що у ОСОБА_1 за 2017 рік відсутні законодавчі підстави для включення до податкової знижки суми витрат, сплачених їм на сплату страхових платежів по договору страхування життя;
зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві погодити податкову знижку від суми витрат, сплачених ОСОБА_1 на сплату страхового внеску за 2017 рік у розмірі 6297,12 грн, яка була прийнята та погоджена податковою Святошинського району м. Києва у податковій декларації ОСОБА_1 від 19.03.2018 р.,
зобов'язання Головного управління ДФС у м. Києві сплатити ОСОБА_1 податкову знижку від сум витрат, сплачених ним на сплату страхового внеску за 2017 рік у повному обсязі, зокрема, у розмірі 6297,12 грн.
Ухвалою суду від 21.08.2018 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.09.2018 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
10.03.2010 року ОСОБА_1 уклав договір зі страховою компанією ПрАТ "ГРАВЕ Україна Страхування життя" договір страхування життя (поліс №11099397).
15.12.2016 року позивачем було здійснено черговий платіж по договору страхування життя за 2017 рік (на підтвердження надано довідку від страхової компанії від 11.04.2017 року, згідно якої підтверджено, що страховий платіж було зроблено саме за 2017 рік).
У 2018 році ОСОБА_1 було подано декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік.
В поданій декларації було зазначено суму власного доходу, який включається до загального оподатковуваного доходу за 2017 рік - 59334,59 грн та суму податку, утриманого (сплаченого) податковим агентом - 1958,25 грн. (у тому числі 1068,23 грн - податок на доходи фізичних осіб, 890,02 грн - військовий збір).
Крім того, у рядку 17 декларації про майновий стан і доходи у Розділі V "Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України" позивачем було визначено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку, в розмірі 6297,12 грн. Цю ж суму позивачем зазначено також у рядку 22.2 вказаної декларації як таку, що підлягає поверненню з бюджету.
Податкова знижка, визначена позивачем, складалась з витрат у виді сплаченої суми страхового полісу за договором страхування життя.
Головним управлінням ДФС у м. Києві було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи, поданої за 2017 рік, про що складено акт перевірки від 14.06.2018 р. №1436/26-15-13-11-28.
Перевіркою встановлено, що при заповненні податкової декларації платником податку порушено вимоги п.п.14.1.170 п.14.1 ст. 14, п.п.166.2.1 п.162.1 ст.162, п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України.
При цьому, контролюючий орган зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи поданої за 2017 рік, встановлено, що у громадянина ОСОБА_1 відсутні законодавчі підстави для включення до податкової знижки суми витрат, сплачених на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), оскільки, відповідно до наданого платіжного документу від 15.12.2016 р. № N1В6 N45912, витрати понесені не у звітному 2017 податковому році.
Позивачем 25.06.2018р. було подано до Головного управління ДФС у м. Києві скаргу на рішення по акту перевірки від 14.06.2018р.
06.07.2018 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві надано відповідь №32462/15/26-15-13-11-19, згідно з якою висновки акту перевірки від 14.06.2018 р. залишено без змін.
За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2018р. №0203031311, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6297,12 грн.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправними та просить його скасувати з таких підстав.
Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 14.06.2018 №1436/26-15-13-11-28 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки ним подавався платіжний документ від 15.12.2016 р. під час декларування у 2016 році, проте, податковим органом було відмовлено у прийнятті та надано усні рекомендації щодо включення вказаного платіжного документу під час декларування у 2017 році, що ним було зроблено.
Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримуючи висновки акту перевірки.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно із пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.
Платник податку, який бажає скористатись податковою знижкою, заявляє про своє бажання шляхом подання податкової декларації за минулий календарний рік (до 1 травня року, наступного за звітним, в якому понесені витрати - відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 164.6. ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
Пп. 166.2.1.п. 166.2 ст. 166 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Згідно із пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю - суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу;
б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю - 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї.
Тобто, аналізуючи вищевказані норми податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року суму витрат, понесених платником податку за договорами дострокового страхування протягом звітного податкового року.
В даному випадку на підтвердження права на отримання податкової знижки позивачем до декларації було надано заяву про повернення коштів з вказаними банківськими реквізитами позивача та копії наступних документів: платіжний документ від 15.12.2016 № N1В6 N45912, поліс № 11099397, довідка про доходи від 26.02.2016 р. №01/02, довідка від 11.04.2017 р. ПрАТ "ГРАВЕ Україна" (на підтвердження здійснення страхового внеску за 2017 рік), копія паспорту ОСОБА_1 та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку.
Крім того, слід зазначити, що позивачем до суду надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік, з якої вбачається, що ним включено до загального оподатковуваного доходу за 2016 рік - 62000,00 грн. та суму податку, утриманого податковим агентом - 12090,00 грн (у тому числі 11160,00 грн. - податок на доходи їх осіб, 930,00 грн - військовий збір).
Також, у рядку 17 декларації про майновий стан і доходи у Розділі V "Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у зв'язку з використанням права на податкову знижку із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України" позивачем було визначено суму податку, на яку зменшуються податкові зобов'язання у зв'язку з використанням права на податкову знижку, в розмірі 6553,54 грн. Цю ж суму позивачем було зазначено також у рядку 22.2 вказаної декларації як таку, що підлягає поверненню з бюджету.
Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, вказана податкова знижка за 2016 рік ним була отримана.
Як вбачається з вищевикладеного, підставою для відмови у включенні до податкової знижки суми витрат, сплачених на сплату страхових платежів стало саме те, що позивачем черговий страховий платіж згідно довгострокового полісу страхування життя № 11099397 у розмірі 18 416,00 грн було здійснено не в 2017 році, а наприкінці 2016 року, а саме 15.12.2016 року.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що сума 18 416,00 грн була дійсно сплачена позивачем в рахунок наступного звітного періоду 2017 року, а тому має бути включена відповідачем до податкової знижки від суми витрат, сплачених ОСОБА_1 на сплату страхового внеску за 2017 рік.
Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
Тобто, вказаним положенням передбачено виключний перелік підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, а в інших випадках воно не може бути винесене.
В даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками податкової перевірки, якою не встановлено заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, оскільки зазначене позивачем у податковій декларації податкове зобов'язання вже сплачене з врахуванням суми, визначеної як податкова знижка.
Відмова у отриманні податкової знижки не є підставною для визначення вказаної суми платнику податків, як зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та суперечить самій суті "податкової знижки", оскільки такий податок уже був сплачений особою під час отримання доходу у вигляді заробітної плати. (постанова Верховного Суду від 06.11.2018 р. №826/1041/18 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77699322)
Таким чином, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0203031311 від 06.07.2018 р. позовні вимоги підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування висновку по акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 1436/26-15-13-11-28 від 14.06.2018 р., суд зазначає наступне.
Наслідком проведеної перевірки в даному випадку стало винесення на податкового повідомлення-рішення від 06.07.2018р. №0203031311, тому належним способом захисту прав та інтересів є саме скасування вказаного рішення, а не висновків акту перевірки.
Висновки акту перевірки самі по собі не створюють прав та обов'язків для позивача, тому його прав не порушують, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України.
Акт податкової перевірки є лише документом-носієм доказової інформації про виявлені порушення, але висновки, які в ньому зазначаються самі по собі не породжують для платника податку наслідків.
Ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати права платника податків.
За таких обставин у вказаній частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання погодити та сплатити податкову знижку суд зазначає наступне.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податкову знижку, що дорівнює сумі витрат, сплачених ним на сплату страхового внеску за 2017 рік у розмірі 6297,12 грн, тобто, на повернення з бюджету вказаної суми.
Згідно з п.179.8 ст. 179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Таким чином, в якості способу поновлення порушеного права позивача відповідачем має вжити заходи для повернення позивачу податкової знижки у вказаному порядку після набрання рішенням законної сили.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0203031311 від 06.07.2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві (код 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) податкову знижку у розмірі сплаченого ним страхового внеску за 2017 рік у розмірі 6297,12 грн.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 16.12.19 р.