Суддя Черняк В. Г.
Справа № 640/13498/18
Провадження № 2/644/88/19
05.12.2019
05 грудня 2019 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Черняк В.Г.,
за участю:
секретаря судових засідань - Одинокової М.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Фінанс проперті групп», ТОВ «Банк «Фінанси і кредит», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна, про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, скасування реєстраційної дії та витребування нерухомого майна з незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати недійсним договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Широковою В. А. 11.05.2007 року за реєстровим № 2157, серія та номер: 1720, укладений між ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_5 , виданий 04.05.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна;
- скасувати реєстраційну дію «Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41982304 від 10.07.2018 13:30:46, приватний нотаріус Чижова Наталія Анатоліївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська обл.»;
- витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та повернути квартиру власнику ОСОБА_4 .
В обґрунтування вимог позивач посилався на порушення законодавства при укладенні відповідачами договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором та при реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_5 Квартира вибула з володіння позивача всупереч його волі і неодноразово відчужувалася. Останній власник квартири ОСОБА_6 в квартирі ніколи не проживала, не вселялася і не зареєстрована в ній. Представник позивача в судовому засіданні остаточні позовні вимоги підтримала і просила задовільнити.
Представник відповідача ТОВ «Фінанс проперті групп» Бреславець М.Г. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила. Подала відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала. Зазначила, що при укладенні договору про відступлення права вимоги сторонами були виконані всі вимоги закону, позивач був обізнаний про укладення договору, а зміна кредитору у зобов'язанні згоди боржника не потребує. Вважала, що позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, просила в задоволенні позову відмовити.
Представник ТОВ «Банк «Фінанси і кредит» Кузнецова Н.А. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила. Подала відзив на позов, в якому просила в задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не обґрунтовані підстави для визнання недійсним договору відступлення прав вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_5 є неналежним відповідачем по справі. В судовому засіданні пояснила, що договір про відступлення права вимоги та реєстрація права власності на квартиру на ім'я ОСОБА_5 були проведені відповідно до вимог законодавства. Просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Відповідач приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н.А. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідач ОСОБА_6 неодноразово викликалася в судові засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила.
Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 11.05.2007 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси і кредит» було укладено кредитний договір № 202-02-И.
В забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, 11.05.2007 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси і кредит» був укладений договір іпотеки № 2157, предметом договору іпотеки було нерухоме майно - однокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язання за вищевказаним кредитним договором 11.05.2007 року був укладений договір поруки № П -201-02-И між Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси і кредит» та ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .
За результатом електронного аукціону, який відбувся 15.03.2018 року щодо купівлі права вимоги за кредитним договором № 202-02-И від 11.05.2007 року, переможцем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп».
13.04.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси і кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» був укладений договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою Ією Володимирівною за № 379.
В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_5 був укладений договір відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 11.05.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Широковою В.А. за реєстровим № 2157, серія та номер: 1720. Договір відступлення прав вимоги був укладений сторонами 04.05.2018 року, видавник - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Як вбачається з встановлених судом обставин, з укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу ОСОБА_5 , який не є належним суб,єктом надання фінансових послуг згідно з вище наведеними нормами права.
Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч.3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Саме така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16) та в постанові від 31 жовтня 2018 року (справа № 465/646/11).
Згідно ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором (посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Широковою В. А. 11.05.2007 року за реєстровим № 2157, серія та номер: 1720), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» та фізичною особою ОСОБА_5 , виданий 04.05.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна.
Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційної дії, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А. від 10.07.2018 року щодо реєстрації права власності на квартиру на ім'я ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.
На підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н.А. від 10.07.2018 року право власності на предмет договору іпотеки - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстровано за ОСОБА_5 , номер запису про право власності: 26970049.
Із досліджених в судовому засіданні документів, наданих нотаріусом Чижовою Н.А., на підставі яких була проведена реєстрація права власності ОСОБА_5 на спірну квартиру, встановлено, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижова Н.А., в порушення процедури звернення стягнення на іпотечне майно, вчинила реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки надсилались позивачу і були ним отримані. Також приватний нотаріус не перевірила безспірність заборгованості по наданим документам.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме маи?но та Реєстру прав власності на нерухоме маи?но, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого маи?на щодо об'єкта нерухомого маи?на від 18.07.2018 року №131266828, підставою виникнення права власності у ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , був зазначений договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною другою ст. 26 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
А тому рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н.А. від 10.07.2018 року про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на ОСОБА_5 , яка була проведена на підставі правочину, визнаного судом недійним, підлягає скасуванню з відповідним внесенням запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на вказану квартиру.
Щодо позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 12.09.2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Луценко В.С. за № 3781, номер запису про право власності: 27880245.
Відповідно до положень ст. 321 ЦК України, яка встановлює непорушність права власності, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Здійснення права власності врегульовано ст. 319 ЦК України, якою передбачено що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 388 ЦК України, у випадку, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майноне може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Добросовісне придбання згідно зі ст. 388 ЦК України можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , передавалася позивачем в іпотеку. Договір іпотеки не свідчить про надання позивачем згоди на продаж нерухомого майна, а свідчить лише про його згоду на передачу майна в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця ОСОБА_4 на вибуття майна з його володіння.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.
Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (ст. 36 ЗУ «Про іпотеку»).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Аналіз наведених положень ст.ст. 17, 33, 36, 37 ЗУ «Про іпотеку» дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14.02.2018 року у справі № 127/8068/16-ц та вказав, що за таких обставин вказана згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні статті 388 ЦК України.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч.1ст.388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом ст.388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можливі лише за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Положення ст.388 ЦК України застосовуються як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було віджене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Судом встановлено, що майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_2 , вибула з володіння позивача та була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 на підставі двох документів: договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 04.05.2018 року та рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н.А. від 10.07.2018 року, які були визнані судом недійсними і скасовані. ОСОБА_5 в подальшому здійснив відчуження вказаної квартири відповідачу ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, позивач має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставі ст.ст. 216, 236, 388 ЦК України.
За таких обставин суд вважає, що позов в частині витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , з володіння ОСОБА_6 та повернення квартири власнику ОСОБА_4 , з відповідним внесенням запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на вказану квартиру, - підлягає задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги ґрунтуються на законі, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 236, 319, 321, 387, 388, 512, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд, -
Позов ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) до ТОВ «Фінанс проперті групп» (код ЄДРПОУ 41487593, місцезнаходження: м.Харків, пл.Павлівська, 5), ТОВ «Банк «Фінанси і кредит» (код ЄДРПОУ 09807856, місцезнаходження: м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд.60), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ), третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна (місцезнаходження: м.Харків, вул. Космічна, буд.24-А), про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, скасування реєстраційної дії та витребування нерухомого майна з незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним договір відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Харківської області Широковою В.А. 11.05.2007 року за реєстровим № 2157, серія та номер 1720, укладений між ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_5 , видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна.
Скасувати реєстраційну дію «Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 41982304 від 10.07.2018 року 13:30:46, приватний нотаріус Чижова Наталія Анатоліївна, Харківський міський нотаріальний округ, Харківська область».
Витребувати з чужого незаконного володіння нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 та повернути квартиру власнику ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2019 року.
Головуючий - суддя: В. Г. Черняк