ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 листопада 2018 року № 826/6526/16
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А, секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Міністерства доходів і зборів України, Хмельницької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за участю:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Мірошник О.М.;
представник ДФС України, Хмельницької митниці ДФС України - Кавунець В.В.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 02.07.2018, про:
- визнання протиправним та скасування наказу голови ДФС України, голови комісії з реорганізації Міндоходів від 08.04.2016 №1273-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів, з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VІІ та пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України;
- визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів, з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VІІ та пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України;
- зобов'язання голови комісії з реорганізації Міндоходів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Хмельницької митниці ДФС;
- зобов'язання голови ДФС України поновити ОСОБА_1 посаді начальника Хмельницької митниці ДФС;
- зобов'язання голови ДФС України запропонувати ОСОБА_1 рівноцінну посаду на момент звільнення;
- зобов'язання голови комісії з реорганізації Міндоходів ОСОБА_1 рівноцінну посаду на момент звільнення.
Ухвалами суду: від 26.04.2016 - відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання; від 19.09.2016 - закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів. На підставі розпорядження керівника апарату та протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями - справу розподіллено судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 02.02.2018 - призначено судовий розгляд справи по суті; від 25.05.2018 - призначено підготовче судове засідання; від 08.08.2018 - закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. В підготовчому судовому засіданні оголошувались перерви в зв'язку з поданням заяви про зміну предмета позову. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача звільнено з займаної посади згідно з пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, тобто з підстав передбачених Законом України "Про очищення влади", проте в оскаржуваному наказі про звільнення відсутні конкретні факти, що визначені Законом України "Про очищення влади", які мають вважатися підставами припинення трудового договору у розумінні вказаного Закону. На думку представника, відповідачем порушено процедуру звільнення позивача в зв'язку реорганізацією митниці.
Під час судового розгляду справи, позивач та його представник вимоги підтримали.
Представник ДФС України проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях та відзиві. Представник пояснив, що за результатами перевірки встановлено, що у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 ОСОБА_1 сукупно більше одного року перебував на посадах керівника та заступника керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує митну політику, а також у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 обіймав посаду керівника територіального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, та не був звільнений в цей період з цієї посади за власним бажанням. Обґрунтовуючи підстави заперечень, представник відповідача як правову підставу зазначив лист Міністерства юстиції України від 12.10.2015 №11.0.2/1777 "Щодо надання роз'яснень", відповідно до якого ОСОБА_1 належить до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади", на основі критеріїв, визначених пунктом 8 частини першої та пунктом 4 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
В матеріалах справи наявний відзив Хмельницької митниці ДФС України, відповідно до якого представник зазначає, що станом на день прийняття оскаржуваного наказу від 08.04.2016 №1273-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та на дату звернення позивача до суду Конституційним Судом України не було визнано неконституційним Закон України "Про очищення влади" або окремі його положення, у зв'язку з чим наказ видано в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, його представника, представника ДФС України, дослідивши письмові докази, суд установив.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 03.10.2013 №3147-о призначено у порядку переведення ОСОБА_1 на посаду начальника Хмельницької митниці Міндоходів.
Позивача, 28.12.2014, ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення від 31.10.2014 у зв'язку з проведенням реорганізації Хмельницької митниці Міндоходів.
Відповідно до довідки Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби від 18.02.2015 №30/147 капітан ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Положення про проходження громадянами України військової служби в державній прикордонній службі України, на підставі Указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію", 12.02.2015 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом ДФС України від 23.02.2015 №623-О увільнено ОСОБА_1 від виконання обов'язків начальника Хмельницької митниці Міндоходів з 12.02.2015 на період проходження служби у зв'язку з мобілізацією та збережено на період проходження служби за ОСОБА_1 місце роботи (посаду) та середній заробіток, але не більше одного року.
Наказом ДФС України від 04.08.2015 №2391-о внесено зміни до пункту 2 наказів ДФС України від 23.02.2015 №623-о "Про увільнення від виконання обов'язків ОСОБА_1 " замінивши слова "але не більше одного року" словами "до дня фактичної демобілізації".
Відповідно до наказу Голови ДФС України від 29.03.2016 №233-ОМ звільнено з військової служби майора ОСОБА_1 , офіцера сектору боротьби з контрабандою з транскордонною злочинністю за підпунктом "є" (призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової служби, військової служби за призовом офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України) пункту 1 частини 8 статті 26 у запас.
Наказом ДФС від 06.04.2016 №1214-о допущено ОСОБА_1 до виконання обов'язків за посадою начальника Хмельницької митниці Міндоходів.
Згідно з розпискою від 06.04.2016 ОСОБА_1 ознайомлений з наказом ДФС від 24.02.2015 №117 "Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" стосовно посадових і службових осіб Міндоходів".
Позивач звернувся з заявою від 06.04.2016 до голови ДФС України ОСОБА_2 про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Відповідно до доповідної записки директора Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України ОСОБА_3 від 07.04.2016 №852/99-99-04-03-01-18 у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 ОСОБА_1 сукупно більше одного року перебував на посадах керівника та заступника керівника територіального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, а також у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 обіймав посаду керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову та/або митну політику, та не був звільнений в цей період з цієї посади за власним бажанням, тому на підставі частини чотирнадцятої статті 5 Закону України, пункту 15 "Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" та пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України ОСОБА_1 підлягав звільненню з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади".
Наказом ДФС України від 08.04.2016 №1273-о на підставі Закону України "Про очищення влади", доповідної записки директора Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Державної фіскальної служби ОСОБА_3 від 07.04.2016 №852/99-99-04-03-01-18, звільнено 08.04.2016 ОСОБА_1 з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади", пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Відповідно до довідки ДФС України від 11.05.2018 №127 середньоденний заробіток позивача становив 178,65 грн., середньомісячний - 3840,987 грн.
Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені в Законі України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682.
Як уже зазначалось правовими підставами звільнення ОСОБА_1 зазначено Закон України "Про очищення влади", пункт 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України та доповідна записка директора Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України від 07.04.2016 №852/99-99-04-03-01-18.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про очищення влади":
заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25.02. 2010 по 22.02.2014 - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 8 частини першої);
заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21.11.2013 по 22.02.2014 та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням - керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві (пункт 4 частини другої).
Зі змісту доповідної записки від 07.04.2016 №852/99-99-04-03-01-18 вбачається, що позивач у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 проходив публічну службу на посадах:
02.04.2010-10.08.2010 - заступник начальника Київської регіональної митниці;
11.08.2010-14.06.2011 - перший заступник начальника Київської регіональної митниці;
15.06.2011-03.07.2011 - виконуючий обов'язки за посадою першого заступника начальника Вінницької митниці;
04.07.2011- 03.01.2012 - перший заступник начальника Вінницької митниці;
04.01.2012-06.04.2012 - перший заступник начальника Запорізької митниці;
09.04.2012-29.05.2012 - виконуючий обов'язки начальника Херсонської митниці;
28.05.2012-15.04.2013 - начальник Хмельницької митниці;
16.04.2013-18.04.2013 - головний інспектор оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Хмельницької митниці;
19.04.2013-26.04.2013 - головний інспектор відділу митних інформаційних технологій Київської регіональної митниці;
29.04.2013-08.10.2013 - виконуючий обов'язки начальника Хмельницької митниці Міндоходів;
з 09.10.2013 - до звільнення - начальник Хмельницької митниці Міндоходів.
З огляду на посади, які обіймав позивач, зроблено висновок, що в період з 25.02.2010 по 22.02.2014 ОСОБА_1 сукупно більше одного року перебував на посадах керівника та заступника керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, а також в період з 21.11.2013 по 22.02. 2014 обіймав посаду керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, та не був звільнений в цей період з цієї посади за власним бажанням. У доповідній записці також зазначено, що відповідно до частини сьомої статті 1 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частинами третьою і четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій-четвертій статті 3 Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку, тому до ОСОБА_1 повинна бути застосована заборона, передбачена частиною третьою статті 1 Закону, на основі критерію, визначеного пунктом 8 частини першої статті 3 Закону.
Частиною першою статті 7 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій-четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України у встановленому законодавством порядку.
Позивачем додано до матеріалів судової справи посвідчення серія НОМЕР_2 , видане 26.06.2015 Адміністрацією Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , відповідно до якого особа має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Посвідчення безтермінове і дійсне на всій території України.
З огляду на встановлену обставину отримання позивачем статусу учасника бойових дій на позивача не могли бути поширені положення пункт 4 частини другої статті 3 Закону України "Про очищення влади", яка слугувала підставою для застосування до ОСОБА_1 . Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4 , підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Зі змісту оскаржуваного наказу, доповідної записки директора Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС України від 07.04.2016 №852/99-99-04-03-01-18, заяв по суті відповідачів вбачається, що під час звільнення позивача відповідно до Закону України "Про очищення влади" не проводилась перевірка щодо прийняття позивачем рішень, вчинення дій, які б свідчили про здійснення заходів, сприяння в їх здійсненні, які були спрямовані на узурпацію влади, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, вини щодо прийняття згаданих рішень, вчинення дій, бездіяльності щодо позивача не встановлено.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача та його представника щодо необґрунтованості застосування до позивача пункту 8 частини першої статті 3 Закону України "Про очищення влади", відповідно обґрунтованими є доводи стосовно протиправності наказу голови ДФС України, голови комісії з реорганізації Мідоходів від 08.04.2016 №1273-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів, з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 №1682-VІІ та пунктом 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, відповідно оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.
Щодо окремої вимоги про визнання незаконним звільнення позивача, то суд вважає, що визнання протиправним та скасування наказу від 08.04.2016 №1273-о включає в себе і визнання звільнення незаконним, тому окремої констатації в резолютивній частині рішення не потребує.
Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання голови комісії з реорганізації Міндоходів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Хмельницької митниці ДФС, зобов'язання голови ДФС України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Хмельницької митниці ДФС, зобов'язання голови ДФС України запропонувати ОСОБА_1 рівноцінну посаду на момент звільнення, зобов'язання голови комісії з реорганізації Міндоходів запропонувати ОСОБА_1 рівноцінну посаду на момент звільнення.
Судом установлено, що згідно з інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хмельницька митниця Міндоходів припинена, про що внесено запис 18.05.2016.
Після звільнення позивача наказом від 08.04.2016 №1273-о набрав чинності 01.05.2016 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, статтею 6 якого встановлено відмінні від попереднього Закону України "Про державну службу" категорії посад державної служби, передбачено зайняття посад державної служби за результатами конкурсу.
На думку суду, в суду відсутні повноваження поновлювати особу на посаді державної служби в органі, в якому він не проходив суду. Відповідно належним способом захисту є зобов'язання ДФС України як правонаступника Міндоходів, вчинити дії щодо виконання обов'язку з переведення ОСОБА_1 на іншу посаду в зв'язку з реорганізацією Хмельницької митниці Міндоходів відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 40, статей 42, 49-2 КЗпП України, частини п'ятої статті 22, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу".
Оскільки судом не поновлено позивача на посаді, відповідно не підлягає задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На думку суду, питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу може бути вирішено з урахуванням вчинення ДФС України необхідних та достатніх дій щодо відновлення права позивача шляхом пропонування посад згідно з частиною першою статті 42 КЗпП України, які позивач відповідно до своєї кваліфікації може обійняти та в разі його згоди поновлення на посаді з дня наступного за днем звільнення.
Щодо вимог до голови комісії з реорганізації Міндоходів про зобов'язати позивачу посаду, то суд вважає, що з урахуванням задоволення вимог у частині зобов'язання ДФС України вчинити відповідні дії як правонаступнику Міндоходів, відповідно вимоги до голови комісії з реорганізації Міндоходів задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної фіскальної служби України, голови Комісії з реорганізації Міністерства Доходів і зборів України від 08.04.2016 №1273-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Хмельницької митниці Міндоходів з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VІІ та пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо виконання обов'язку з переведення ОСОБА_1 на іншу посаду в зв'язку з реорганізацією Хмельницької митниці Міндоходів відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 40, статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, частини п'ятої статті 22, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
У задоволенні решти позову відмовити.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код 39292197, місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).
Відповідач - Міністерство доходів і зборів України (ідентифікаційний код 38516786, місцезнаходження: 04655, місто Київ, Львівська площа, будинок 8).
Відповідач - Хмельницька митниця ДФС (ідентифікаційний код 39423132, місцезнаходження: 29010, місто Хмельницький, вулиця Пілотська, будинок 2).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2019 року.
Суддя В.А. Донець