ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
16 грудня 2019 року № 826/11630/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва
Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про визнання протиправною та скасування постанови №53252762 від 30 березня 2017 року,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Подільського району м. Києва) з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника від 30 березня 2017 року №53252762, посилаючись на те, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, через що накладено арешт на усе майно та оголошено у розшук транспортний засіб позивача.
Зазначену постанову державного виконавця від 30 березня 2017 року позивач вважає протиправною, оскільки арешт накладено не тільки на автомобіль, але й на усе майно позивача, яке не є предметом виконавчого напису.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду.
Зважаючи на неявку представника відповідача судове засідання 07 листопада 2017 року не відбулося, від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, через що суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Від відповідача 29 листопада 2017 року на запит суду надійшли матеріали виконавчого провадження. Водночас, письмових заперечень, інших заяв, клопотань, пояснень до суду від відповідача не надходило.
Додаткового суд зазначає, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю. 08 грудня 2016 року вчинено виконавчий напис за №2339 щодо звернення стягнення на автомобіль Volkswagen Cross Polo, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 , на суму 410 764,56 грн., що належить на праві власності ОСОБА_1 .
На підставі виконавчого напису Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» звернулося до ВДВС Подільського району у м. Києві із заявою від 29 грудня 2016 року №192/16 про прийняття виконавчого документу до виконання.
У заяві Банк просив за рахунок коштів, виручених від реалізації автомобіля позивача, задовольнити вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» у розмірі 15 786,43 доларів США, що еквівалентно 410 764,56 грн. за курсом НБУ станом на 08 грудня 2016 року, а також стягнути плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 4042,00 грн.
Постановою державного виконавця ВДВС Подільського району у м. Києві Головащенка А.М. від 25 січня 2017 року ВП №53252762 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №2339 від 08 грудня 2016 року.
У зв'язку з відсутністю інших дій з боку державного виконавця 06 квітня 2017 року до відповідача надійшла скарга ПАБ КБ «Правекс-Банк» від 28 березня 2017 року на бездіяльність державного виконавця, у якій Банк просив накласти арешт на майно боржника - ОСОБА_2 , а саме: автомобіль Volkswagen Cross Polo 1,6, номер кузова НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов, рама, коляска), тип ТЗ Хетчбек легковий, державний номер НОМЕР_2 .
Водночас, постановою державного виконавця ВДВС Подільського району у м. Києві Головащенка А.М. від 30 березня 2017 року накладено арешт на усе майно, що належить боржнику - ОСОБА_2 у зв'язку з не виконанням виконавчого документу. Відомості щодо постанови внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 12 квітня 2017 року.
Надалі, автомобіль ОСОБА_2 Volkswagen Cross Polo, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , оголошено в розшук згідно з постановою державного виконавця ВДВС Подільського району у м. Києві Головащенка А.М. від 13 квітня 2017 року.
Звертаючись із позовом до суду, позивач посилається на порушення державним виконавцем вимог статей 9,56 Закону України «Про виконавче провадження» (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в частині виходу за межі виконавчого напису та накладення арешту на усе майно боржника.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що згідно статей 1, 3, 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, справедливості, неупередженості та об'єктивності, розумності строків виконавчого провадження та забезпечення права на оскарження судових рішень дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Як вже встановлено судом з матеріалів виконавчого провадження, виконавчий напис нотаріуса вчинено виключно щодо автомобіля Volkswagen Cross Polo, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_2 на праві власності, для задоволення вимог Банку на загальну суму 410 764,56 грн. за курсом НБУ станом на 08 грудня 2016 року. Зазначений автомобіль на підставі Договору застави транспортного засобу №509-017/08Р, посвідченого 12 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим номером 3180, переданий під заставу ПАТ КБ «Правекс-Банк» в забезпечення зобов'язань за Кредитним договором 509-017/08Р від 12 червня 2008 року, строк платежу за яким настав 12 червня 2015 року.
Окрім того, Банк, звертаючись до органу виконавчої служби, просив за рахунок коштів, виручених від реалізації автомобіля позивача, задовольнити вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» у розмірі 15 786,43 доларів США, що еквівалентно 410 764,56 грн. за курсом НБУ станом на 08 грудня 2016 року, а також стягнути плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 4042,00 грн.
Отже, з наведеного суд приходить до висновку, що накладення арешту лише на автомобіль Volkswagen Cross Polo, належний ОСОБА_2 на праві власності, цілком мав задовольнити вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором, а отже, обґрунтованих підстав для накладення арешту на усе майно боржника - ОСОБА_2 у державного виконавця не було, через що твердження позивача знайшли своє підтвердження та підкріплені належними та достатніми доказами.
Суд вважає за доцільне зазначити також, що у пункті 53 пілотного рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04, зауважено, що саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державні власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цьому зв'язку суд враховує, що відповідачем у даній справі не надано суду письмових заперечень, відзиву на позовну заяву, через що обов'язок, покладений на нього положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не реалізовано.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб'єктом владних повноважень при задоволенні позову.
Позивачем Вадзінською ( ОСОБА_2 , яка не є суб'єктом владних повноважень, під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією №25 від 12 вересня 2017 року, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови №53252762 від 30 березня 2017 року - задовольнити.
2. Скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Головащенка А.М. про арешт майна боржника від 30 березня 2017 року в рамках виконавчого провадження № 53252762.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.).
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 .
Відповідач: Подільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, адреса: 04208, м. Київ, проспект Гонгадзе, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497, тел. +380444632909.
Суддя Н.М. Клименчук