Єдиний унікальний номер № 616/530/19
Провадження № 2/616/202/19
Іменем України
«07» листопада 2019 року Великобурлуцький районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді РИКОВА М.І.
за участю секретаря
судового засідання КАПЛЕНКО А.В.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача не з'явилась,
Справа № 616/530/18
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом Великобурлуцької районної державної адміністрації, як орган опіки та піклування в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Великобурлуцька районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 в якій просять позбавити відповідача батьківських прав відносно її малолітньої дитини - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття.
На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком дитини є ОСОБА_5 відповідно до довідки від 23.11.2017 року за вих. № 1263/15.20-06-26 Великобурлуцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Відомості про батька вказаної дитини записані відповідно до ст.133 Сімейного кодексу України. З сім'єю не проживає, не телефонує, участі у вихованні та утриманні малолітнього сина не приймає. Місце проживання батька невідоме.
Малолітній ОСОБА_2 вдруге перебуває у КЗ Харківському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» в с. Вільхуватка, Великобурлуцького району Харківської області. Перший раз він виховувався у закладі з 07.08.2017 року по 31.05.2018 року. Під час виховання сина в вищезазначеному центрі мати відвідала сина у закладі лише один раз 01 вересня 2017 року. Другий раз хлопчик влаштований до закладу 27.06.2019 року. Станом на день звернення до суду мати не телефонувала до закладу, не цікавилась життям сина та не відвідувала його. До закладу дитина була доставлена брудна, неохайна, в старих непридатних для користування речах. Під час навчання дитини у 2018-2019 навчальному році у першому класі хлопчик під час уроків майже не працював, на перервах поводив себе агресивно, навчальні досягнення на низькому рівні. ОСОБА_4 безвідповідально ставиться до дитини, не приділяє належної уваги життю та здоров'ю, вихованню та утриманню дитини. Батьківські збори не відвідувала, з учителями не спілкувалася, не цікавилася навчанням дитини, хлопчик був постійно брудний та голодний, часто залишався вдома один без нагляду дорослих.
ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але постійного місця проживання не має. До 2018 року проживала з співмешканцем ОСОБА_6 в АДРЕСА_2, з 2018 року по цей час проживає в АДРЕСА_2 , з співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Ніхто з них не працює. Будинок знаходиться у антисанітарному стані. Рівень достатку низький, недостатньо продуктів харчування та одягу, відсутні постільна білизна та засоби особистої гігієни, майже немає дитячих речей. Побутові умови сім'ї жахливі. Сім'я соціально нестійка. Всі дорослі алкогольно-залежні.
19.02.2018 року ОСОБА_4 притягувалась до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, поява в стані алкогольного сп'яніння в громадському місці.
Матері неодноразово надавались консультації і рекомендації щодо належного виховання та утримання малолітньої дитини та була попереджена, що, у разі невиконання батьківських обов'язків, буде позбавлена батьківських прав, але належних висновків ОСОБА_4 не зробила, не виправила на краще житлово-побутові умови, продовжує вживати алкогольні напої, за дитиною не доглядає. ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками по вихованню та утриманню малолітнього сина.
З 27 червня 2019 року та до цього часу ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у КЗ Харківському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» в с. Вільхуватка, Великобурлуцького району, Харківської області. За час перебування у центрі мати дитину не відвідувала.
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_10 позов підтримала повністю та пояснила, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік службою у справах дітей Великобурлуцької районної державної адміністрації як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Великобурлуцької районної державної адміністрації було розглянуто питання про неналежне виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 та прийнято рішення про доцільність позбавлення її батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_4 двічі в судові засідання не з'явилася, про розгляд даної справи була повідомлена належним чином, судову повістку отримала особисто 04 жовтня 2012 року та 29 жовтня 2019 року (а.с.56,68). В порушення вимог ч.3 ст.131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила. Заяв чи клопотань, а також заперечень від ОСОБА_4 станом на 07 листопада 2019 року на адресу суду не надходило.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно зі ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких обставин.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач - ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_5 (а.с.18).
З листа начальника Великобурлуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 23.11.2017 № 1263/15.20-06-26 щодо надання інформації вбачається, що державна реєстрація народження ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведена згідно до статті 133 Сімейного кодексу України (а.с.19).
Відповідно до інформації наданої Томашпільською селищною радою Кислицького старостинського округу від 24.07.2019 року за вих. № 248 ОСОБА_5 дійсно проживав на території Кислицької сільської ради певний час без реєстрації місця проживання, на даний час інформацією про нього та його сім'ю старостинський округ не володіє (а.с.59).
Також, відповідно до інформації наданої Грушівською сільською радою Куп'янського району Харківської області від 24.07.2019 року за вих. № 02-21/417 ОСОБА_5 на території Грушівської сільської ради проживав без реєстрації протягом нетривалого часу, на даний час на території сільської ради не проживає.
За інформацією наданою Великобурлуцьким ВП Вовчанського відділу ГУНП в Харківській області 26.07.2019 року за вих. № 3886/119/74 щодо місця перебування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, не володіє.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 25 квітня 2019 року ОСОБА_4 на момент обстеження ОСОБА_4 була відсутня, матеріально-побутові умови сім'ї жахливі, у будинку стеля, стіни обвалені, підлога брудна. Білизни не має. Посуд, продукти харчування в достатній кількості. В сім'ї є присадибна ділянка (а.с.30).
У акті від 14 червня 2019 року зазначено, що умови проживання жахливі, опалення пічне, відсутні запаси дров, водогін у дворі, продукти харчування відсутні, на момент обстеження їжа не приготована, прибирання у будинку не проводилось, відсутні засоби гігієни, не має чистої постільної білизни, майже не має дитячих речей. Санітарні умови життя жахливі. Дитина має свою кімнату, є особисте місце та речі для підготовки та виконання домашнього завдання, але все в жахливому стані. Батьки не відвідують школу, не контролюють учбовий процес дитини. Дитину залишають одну. Мати не працює та зловживає алкоголем. Дитина потребує психологічної допомоги.
У акті від 25 червня 2019 року зазначено, що на момент обстеження ОСОБА_4 була відсутня, матеріально-побутові умови сім'ї жахливі, зі слів сусідів дитина, ОСОБА_9 , знаходиться у біологічного батька ОСОБА_6 , мати б'є свою дитину і ОСОБА_6 забрав його до себе.
Представник позивача ОСОБА_10 в судовому засіданні стверджувала, що відповідач нехтує своїми батьківськими обов'язками по вихованню та утриманню малолітнього сина, не забезпечує необхідного дитині харчування та медичного забезпечення, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його розвитку, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти.
Твердження представника позивача також підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про стан виконання ОСОБА_4 батьківських обов'язків виховання, навчання та розвитку дитини від 12.12.2017 року за вих. № 01-15/196 наданою КЗ Харківським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія», відповідно до якої 07.08.2017 року за направленням служби у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації № 125 від 07.08.2017 року до вище вказаного закладу був зарахований ОСОБА_2 , при обстеженні дитини спеціалістами центру було виявлено, що хлопчик мав занедбаний, недоглянутий вигляд, одяг у дуже брудному стані, хлопчик не мав навичок спілкування з оточуючими. За час перебування у центрі дитину відвідувала мати, ОСОБА_4 , лише один раз 01.09.2017 року, їх спілкування було досить коротким і мало стриманий характер(а.с.23).
Відповідно до інформації наданої КЗ Харківським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» від 04.07.2019 року за вих. № 01-15/82 27.06.2019 року до закладу був повторно зарахований малолітній ОСОБА_2 . На момент зарахування дитина була доставлена до центру в старих, не придатних для користування речах, мав неохайний вигляд. Мати дитини, ОСОБА_4 , за час перебування у закладі не відвідувала сина, не цікавилась його життям, станом здоров'я (а.с.24).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_4 не бажає піклуватись та турбуватись про свою дитину. Власноруч написаною розпискою ОСОБА_4 надала дозвіл на вилучення дитини ОСОБА_2 (а.с.29).
Великобурлуцька районна державна адміністрація у своєму висновку вказала про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, зазначивши, що остання не піклується про життя та здоров'я свого сина ОСОБА_2 , тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.09-10).
Пунктом 1 ст.27 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. визначено, що батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
П.2 ч.1 ст.164 СК України встановлено, що батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідач не надала відзиву на позовну заяву та доказів, які б спростовували докази, надані позивачем, навіть не з'явилася в судові засідання для участі в розгляді справи, хоча належним чином повідомлялася, що свідчить про байдужість щодо вирішення долі її дитини. Заяв та клопотань від ОСОБА_4 на адресу суду не надходило.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 продовж тривалого часу свідомо нехтувала своїми обов'язками по вихованню та матеріальному забезпеченню дитини, не піклувалася про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Таким чином, після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Крім того, у відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Оскільки позовною вимогою є позбавлення відповідача батьківських прав, а відповідно до СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення аліментів з ОСОБА_4 з метою повного захисту прав, свобод та інтересів дитини, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями ч.2 ст.165 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи майновий стан відповідача, який на даний час ніде не працює, але є працездатною особою, враховуючи також умови її життя, суд вирішив позов в частині стягнення аліментів задовольнити частково, стягнувши з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 08 липня 2019 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.193 СК України аліменти належить перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
За приписами ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1 409 грн 60 к., виходячи з того, що задовольняється вимога про позбавлення батьківських прав повністю, а вимога про стягнення аліментів - частково.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 430 ЦПК України, ст.ст. 164,165 СК України, суд,-
Позов Великобурлуцької районної державної адміністрації, як орган опіки та піклування в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Нечволодівка, Куп'янського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису № 01 від 16 січня 2012 року, який було зроблено виконавчим комітетом Грушівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, виключивши із нього відомості про мати дитини.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Нечволодівка, Куп'янського району, Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду, тобто з 08 липня 2019 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Аліменти на утримання дитини перераховувати на її особистий рахунок у публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі у виді судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 409 грн 60 к.
В порядку ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Великобурлуцька районна державна адміністрація, місцезнаходження: вул. Центральна, буд.9, смт. Великий Бурлук, Великобурлуцький район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04059622.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Нечволодівка Куп'янського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Куп'янським МВ ГУМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 листопада 2019 року.
Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду
Харківської області М.І.РИКОВ