Справа №612/674/19
Провадження№2/612/230/19
16 грудня 2019 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді О.І. Мороза, за участю секретаря судових засідань Н.Ю. Коняєвої, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
10.09.2019 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (надалі - Банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.
22.02.2012 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір №б/н (надалі - Договір), за яким він отримав кредит у розмірі 5000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Свої зобов'язання Банк виконав повністю. Відповідач же, порушив умови Договору і, станом на 15.08.2019 має заборгованість перед Банком на загальну суму 64206,86 гривень, яку і просять стягнути на їх користь із відповідача разом із понесеними судовими витратами - 1921,00 грн.
В порядку ч.5 ст. 279 ЦПК України, з ініціативи суду, сторони про дату, час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно судовими повістками про виклик, але в судове засідання не з'явилися, надавши до суду письмові заяви в яких просять справу розглядати за їх відсутності.
Позивач позовні вимоги підтримує.
Відповідачем та його представником адвокатом Романенком П.В. до суду надано відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив у яких, обґрунтовуючи свою правову позицію просять у задоволенні позову відмовити, у разі незгоди з позицією відповідача, застосувати позовну давність та зменшити розмір неустойки на 90%.
У відповіді на відзив, позивач, аргументуючи свою правову позицію, вважає правові аргументи відповідача неспроможними та такими, що не спростовують вимог позивача, а тому наполягають на задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин справа розглянута за відсутності сторін на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Суд, дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, з'ясувавши обставини справи,
приходить до наступного.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що Банк є акціонерним товариством, юридичною особою та має банківську ліцензію на надання банківських послуг.
22.02.2012 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір без номеру, відповідно до якого він отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого
кредитного ліміту на картковий рахунок.
На думку позивача, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Заява про приєднання…складає між ними договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві та, що відповідач ознайомлений та згоден з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку».
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків.
За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Свої зобов'язання щодо надання кредиту Банк виконав.
Банк зазначає, що в порушення умов Договору відповідач, станом на 15.08.2019 має загальну заборгованість перед Банком у розмірі 64206,86 гривень, яка складається із наступного:
- заборгованість за тілом кредиту - 00,00 грн.,
- заборгованість за простроченим тілом кредиту - 8505,16 грн.,
- заборгованість за нарахованими відсотками - 0, 00 грн.,
- нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 50536,18 грн.,
- пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1631,86 грн.,
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 3033,66 грн.
Розмір заборгованості підтверджується наданим розрахунком (а.с.5-7).
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Також суд виходить з того, що кредитний договір від 22.02. 2012 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
За таких обставин Велика палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 (провадження 14-131цс19) дійшла висновку, що за умови якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також виходячи з правил частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про
порушення його прав щодо повернення кредитних коштів.
Отже вимоги Банку щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, суд вважає доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Вимога позивача щодо стягнення з відповідача на їх користь пені та штрафів задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд виходить з того, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Крім того, із ст. 549 ЦК України вбачається і те, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Отже встановлений договором позики вид забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки - 500 грн. як штраф (фіксована частина) не відповідає змісту цього поняття та її правовій природі, як грошової суми, що обчислюється у відсотках до суми зобов'язання.
Як передбачено ч.1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вбачається, що вищезазначені Умови… на які, як на підставу своїх вимог, посилається позивач, не містять підпису відповідача, а в анкеті-заяві позичальника від 22.02. 2012 відсутня домовленість щодо сплати пені та штрафів за невиконання договору.
Судом не встановлено наявності належних і допустимих доказів, які підтверджували б, що ці Умови…, є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови… мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та, відповідно, чи брав на себе зобов'язання зі сплати неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16, правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 14 лютого 2018 (справа № 578/132/16-ц, провадження № 61-3836св18) та з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 (провадження 14-131цс19).
Таким чином судом встановлено що такі умови договору не відповідають вимогам
закону, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (8505,16 х 100):64206,86 ) = 13,24%.
13,24 % х 1921,00 :100 = 254,34 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 626,627,628, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,8,141,175,176,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.02.2012, станом на 15.08.2019, у розмірі 8505 грн. 16 коп., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту, а крім того судові витрати - судовий збір у розмірі - 254 грн. 34 коп., що разом складає 8759 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач.АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК"ПРИВАТБАНК", 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.І. Мороз