Справа № 612/82/16-к
Провадження №1 -кп /612/3/19
16 грудня 2019 року смт. Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Енергетиків Близнюківського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_3 , 22.11. 2015, близько 17 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, проник у приміщення домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , розташоване за адресою: АДРЕСА_3 де з приміщення будинку таємно викрав 17,8 кілограмів не лущених горіхів.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №12565 від 14.12.2015, вартість викраденого майна складає 445 грн. 00. коп.
Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 445 грн.00 коп.
Крім того, ОСОБА_3 , 12.12. 2015, близько 05 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, повторно, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття вікна, проник до будинку який належить ОСОБА_7 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрав плиту для печі опалення твердим паливом, яка належить потерпілому ОСОБА_8 .
Згідно висновків судово-товарознавчих експертиз Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №411 від 26.01.2016, №1213 від 05.02.2016, №1725 від 23.02.2016, вартість викраденого майна складає 475 грн. 00. коп.
Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 475 грн.00 коп.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив наступне.
Він дійсно 22.11. 2015 з домоволодіння, яке належить потерпілому ОСОБА_6 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав 17,8 кілограмів не лущених горіхів. У ОСОБА_6 вдома він бував раніше, той запрошував його в гості. Горіхи продав.
Крім того 12.12. 2015, з будинку який належить ОСОБА_7 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , він таємно викрав плиту для печі опалення твердим паливом. Плиту здав на пункт прийому металу.
Отримані кошти витратив на власні потреби.
Свої дії пояснює тим, що в той час вів безпутний спосіб життя, зловживав спритним. Проте уже тривалий час зробив для себе належні висновки. Наразі має цивільну дружину, разом утримують домашнє господарство. Цивільна дружина хворіє. Працевлаштувався на постійну роботу. Правопорушень не допускає. Потерпілим повністю відшкодував завдану шкоду. Має твердий намір на життя заробляти тільки своєю працею і не допускати жодних правопорушень.
Інші обставини, як вони викладені в обвинувальному акті, кваліфікацію вчиненого злочину, висновки експертизи, їх калькуляцію обвинувачений, не оспорює, у вчиненому розкаюється. Пояснив, що повне визнання своєї вини не пов'язане з будь-яким стороннім на нього впливом.
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що викрадена плита для пічки дійсно належить йому. Він її придбавав у магазині. Із ОСОБА_3 вони добре знайомі. У письмовій заві вказав, що претензій до ОСОБА_3 не має. Збитки йому ОСОБА_3 відшкодовані повністю. Просить ОСОБА_3 суворо не карати, не позбавляти його волі.
Потерпілий ОСОБА_6 надав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, претензій до обвинуваченого не має, збитки відшкодовано. По мірі покарання покладається на суд.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. А тому суд обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів щодо його особи, речових доказів, витрат на залучення експерта.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, а тому вина ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Таким чином суд знаходить вину обвинуваченого повністю доказаною.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Відповідно до ч.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, про що, крім визнання ОСОБА_3 самого факту вчинення злочинних дій, свідчить його дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини, щирий жаль з приводу цього, добровільне та повне відшкодування потерпілим завданих збитків, осуд своєї поведінки, а крім того - з'явлення із зізнанням та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст.67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює робітником із благоустрою Базиліщинської сільської ради Машівського району Полтавської області, проживає разом із співмешканкою ОСОБА_9 , за місцем роботи та фактичного проживання характеризується позитивно. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Проходив військову службу, наразі на військовому обліку не перебуває.
Із досудової доповіді органу пробації щодо ОСОБА_3 вбачається, що ризик вчинення ним повторних кримінальних правопорушень, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Вважають, що його виправлення можливе без реального позбавлення чи обмеження волі. За умови звільнення обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням, на нього, крім обов'язків визначених у ч.1 ст. 76 КК України доцільно, на підставі ч.3 ст. 76 КК України, покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Враховуючи наведене, дані про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність обставин які пом'якшують і відсутність обставин які обтяжують покарання, думку потерпілих, які до нього претензій не мають, просять його не позбавляти волі, по мірі покарання покладаються на суд, суд приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України.
Також суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
При цьому суд враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини з питань призначення покарання. Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17. 09. 2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Також суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, звільняючи його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, що з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин що пом'якшують покарання, за відсутності обтяжуючих обставин, буде необхідним та достатнім для його виправлення.
Раніше обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту втратив чинність. Підстави для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили, відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, повертаючи їх власникам.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує із ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.3 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом іспитовим строку два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, щодо ОСОБА_3 не обирати.
Речові докази: горіхи, масою 17,800 кг, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити йому як власнику; чавунну плиту для печі з твердим опаленням, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , залишити йому як власнику.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Енергетиків Близнюківського району Харківської області, громадянина України, працюючого робітником із благоустрою Базиліщинської сільської ради Машівського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз Харківським НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 411 від 26.01.2016 - 246,00 грн.; №1213 від 05.02.2016 - 246,00 грн.; №1725 від 23.02.2016 - 246,00 грн.; №12565 - 123,00 грн. а всього 841 (вісімсот сорок одна) грн. Призначення платежу: експертні послуги.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1