справа № 1.380.2019.006210
з питань сплати судового збору
16 грудня 2019 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. розглянула в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з додатковою відповідальністю «Західенергоавтоматика» про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Західенергоавтоматика» про стягнення з відповідача на користь управління 7825,15 грн.
Ухвалою суду від 29.11.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.; усіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), з врахуванням приписів ст. 91 КАС України; опису вкладення поштового відправлення, здійсненого 21.11.2019 товариству з додатковою відповідальністю «Західенергоавтоматика», відповідно до фіскального чеку від 21.11.2019 № ПН215600246655.
Вказану ухвалу позивач одержав 04.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ № 7901826632243.
13.12.2019 за вх. № 47877 від позивача до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до правосуддя, судові процедури повинні бути справедливими, повернення позовної заяви без належних правових підстав є порушенням права на судовий захист.
Просив звільнити його від сплати судового збору.
Суд вирішуючи вказане клопотання керується таким.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.
З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених ст. 5 Закону № 3674-VI.
Відтак, враховуючи наведені вище вимоги закону та з'ясовані обставини позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.
Суд зважає на покликання позивача в обґрунтування вказаної заяви, однак зазначає таке.
Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та у процесуальних кодексах України.
Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 року у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).
Крім вказаного, позивачем до заяви не долучено жодного доказу на підтвердження обставин, якими обґрунтована така заява.
Враховуючи те, що вказані обставини не свідчать про неможливість сплати судового збору, а інших доказів суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви - відсутні.
Керуючись ст.ст. 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з додатковою відповідальністю «Західенергоавтоматика» про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур