Справа № 564/3308/19
16 грудня 2019 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.
розглянувши заяву адвоката Бляшина Миколи Степановича, який діє як представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви
Адвокат Бляшин Микола Степанович, який діє як представник ОСОБА_1 , звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_2 в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 5623485000:05:001:1059 та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; заборони всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 5623485000:05:001:1059; заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 0,0600 га з кадастровим номером 5623485000:05:001:1059, вносити до Державного реєстру речових прав відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 5623485000:05:001:1059.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутись до Костопільського районного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ради садового товариства в частині скасування наказу ГУ Держземагенства у Рівненській області, визнання права власності, витребування земельної ділянки та скасування записів про державну реєстрацію прав власності.
Вказує, що відповідно до рішення Мащанської сільської ради Костопільського району Рівненської області ОСОБА_3 І. ОСОБА_4 , як члену садового товариства «Електрон» передано у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,06 га на території масиву «Кам'яногірський», на підставі якого ОСОБА_1 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії РВ01438 від 01.08.1995 року. На території вказаної земельної ділянки розміщувався садовий будинок, права на який в державному реєстрі речових прав не зареєстровано.
Проте, на початку квітня 2019 року ОСОБА_1 дізналась, що на належній їй земельній ділянці встановлено новий паркан, а садовий будинок змінено і до вказаного будинку почали приїздити сторонні особи.
В подальшому, скориставшись правничою допомогою адвоката ОСОБА_1 . дізналась, що рішенням садового-гордницького товариства ОСОБА_1 виключено з членів товариства, а земельну ділянку закріплено за ОСОБА_5 і наказом ГУ Держземагенства у Рівненській області від 22.05.2015 року передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0600 га з кадастровим номером 5623485000:05:001:1059, яка відповідно до наявного у неї державного акта про право власності на землю належить їй.
В подальшому вказана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_5 для ОСОБА_6 за договором дарування.
Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде ускладнено або унеможливить виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення ради садового товариства в частині скасування наказу ГУ Держземагенства у Рівненській області, визнання права власності, витребування земельної ділянки та скасування записів про державну реєстрацію прав власності.
Просить забезпечити позов у вказаний у заяві спосіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
Подана заява про забезпечення позову відповідає вимогам статті 151 Цивільного процесуального кодексу України та приймається судом.
Види забезпечення позову визначені у ст.150 Цивільного процесуального кодексу України, одним із яких, зокрема, є заборона вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Згідно положень ч.5 ст.3 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
За змістом ст.4 Закону державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань);інші речові права відповідно до закону; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до ст.6 Закону до організаційної системи державної реєстрації прав належать суб'єкти державної реєстрації прав - державні реєстратори прав на нерухоме майно.
До повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення проведення державної реєстрації прав та ведення Державного реєстру прав (ч.1 ст.9 Закону).
Згідно положень ч.1 ст.10 Закону державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
За змістом п.17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (з наступними змінами), у разі надходження до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, державний реєстратор, уповноважена особа невідкладно реєструє таке рішення чи заяву в базі даних заяв. У разі коли під час розгляду заяви державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованого рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав зупиняє державну реєстрацію прав з обов'язковим посиланням на зареєстроване у базі даних заяв рішення суду чи заяву власника об'єкта нерухомого майна.
Положеннями ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Відповідно до норм ЦПК України одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та передбачають вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
З огляду на викладене, враховуючи, що спір виник щодо земельної ділянки ОСОБА_1 , на яку остання має державний акт на право власності і яка, незважаючи на вказану обставину, була передана у власність іншій особі, яка у подальшому її відчужила, враховуючи предмет спору, то суд дійшов висновку, що невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких останній має намір звернутися з відповідним позовом до суду і за результатами розгляду якого може бути увалено відповідне рішення.
Відповідно до ст.2, ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій що набрало законної сили.
Тому з метою збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, передбаченого п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України відповідатиме меті застосування правового інституту забезпечення позову та позовним вимогам.
Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до роз'яснень п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
При встановленні такої відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як відповідно до закону підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, оцінивши надані заявником докази на обґрунтування заявлених вимог щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку про доведеність адвокатом Бляшиним М.С., який діє як представник ОСОБА_1 наявності підстав для забезпечення позову, передбачених ч.2 ст.149 ЦПК України та того, що обрані ним заходи забезпечення позову знаходиться у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із зазначеними позовними вимогами та предметом позову, а відтак заява останнього підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.154 ЦПК України заходи зустрічного забезпечення судом не застосовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 157, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
Заяву адвоката Бляшина Миколи Степановича, який діє як представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви - задоволити.
Заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в будь-який спосіб відчужувати, передавати в заставу, іпотеку, іншим чином обтяжувати нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0600 гектара, кадастровий номер 5623485000:05:001:1059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670993356234 та ініціювати вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки площею 0,0600 гектара, кадастровий номер 5623485000:05:001:1059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670993356234 в тому числі, але не виключно, подавати будь-які заяви відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Заборонити всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0600 гектара, кадастровий номер 5623485000:05:001:1059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670993356234.
Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією права власності на об'єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці площею 0,0600 гектара, кадастровий номер 5623485000:05:001:1059, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670993356234, вносити до Державного реєстру речових прав відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 5623485000:05:001:1059.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
СуддяВ. В. Левчук