Вирок від 16.12.2019 по справі 564/3283/19

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3283/19

16 грудня 2019 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12019180150000728 від 17.11.2019 з угодою про примирення від 02.12.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Аісків Костопільського району Рівненської області, громадянин України, українець, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, який не працює та не навчається, державних нагород та пільг не має, раніше неодноразово судимий: вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 17.06.2015 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України іспитовий строк 3 роки; вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 28.12.2015 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ч.4. ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України іспитовий строк 3 роки; вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 30.03.2016 за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 07.12.2018 за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення майнових злочинів, на стан виправлення не став та знову повторно вичнив майновий злочин. Так, 16 листопада 2019 року близько 17:00 год, ОСОБА_3 , перебуваючи на території прилеглій до магазину «Каштан» по вул.Шевченка 111 у с. Велика Любаша Костопільського району Рівненської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку велосипеду марки «PEGASUS» чорного кольору, вартістю 3256,67 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму.

Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України, тобто умисне таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене повторно.

02 грудня 2019 року під час провадження досудового розслідування між потерпілою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди, підозрюваний ОСОБА_3 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, у підготовчому судовому засіданні попросити вибачення у потерпілої за скоєне кримінальне правопорушення.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 у разі затвердження такої угоди, а саме у вигляді арешту строком на 3 місяці.

В угоді визначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України винним себе визнав повністю, попросив вибачення за вчинене кримінальне правопорушення та дав згоду на застосування узгодженої сторонами міри покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор у судовому засіданні просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Свою позицію прокурор обґрунтовує тим, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України.

Потерпіла просить суд затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене покарання.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також, в ході підготовчого судового засідання, судом встановлено, що сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Дослідивши укладену угоду про примирення від 30.10.2019, суд дійшов висновку, що умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Враховуючи викладене, наявні підстави для затвердження угоди про примирення.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та дійшов висновку про необхідність призначення узгодженої сторонами міри покарання у виді арешту строком на три місяці.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З довідки про витрати на проведення експертизи вбачається, що витрати на проведення судової товарознавчої експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 628 грн. 04 коп., а відтак суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

Вирішуючи питання про речові докази суд керується приписами ст.100 КПК України.

Речовий доказ, велосипед марки «PEGASUS» чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили вважати повернутим за належністю.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 377, 475, 100, 122, 124, 394 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 02 грудня 2019 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 .

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді арешту на строк 3 /три/ місяці.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 628,04 грн. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.

Речовий доказ, велосипед марки «PEGASUS» чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій, після набрання вироком законної сили вважати повернутим за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяОСОБА_1

Попередній документ
86351147
Наступний документ
86351149
Інформація про рішення:
№ рішення: 86351148
№ справи: 564/3283/19
Дата рішення: 16.12.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Костопільський районний суд Рівненської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.02.2020)
Дата надходження: 09.12.2019