Справа № 562/1538/19
"12" грудня 2019 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У поданій заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 26596 грн. 24 коп. та судові витрати по справі.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 11 лютого 2016 року між сторонами укладено договір, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов'язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що з тарифами та правилами кредитування ознайомлений не був і не підписував їх, а нарахована пеня не може перевищувати розміру отриманого кредиту, просить відмовити у задоволені позову та застосувати позовну давність.
Відповідь на відзив від позивача до суду не надходила.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без його участі.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що 11 лютого 2016 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" (яке 21 травня 2018 року змінило назву на АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_1 на підставі заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку укладено договір б/н, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» на суму залишку заборгованості строком на 12 місяців, який автоматично лонгується на той же термін, якщо жодна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору (п.1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг).
З указаної Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 11 лютого 2016 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташування в рекламному букеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.
У цій заяві своїм підписом, який не спростований, відповідач підтвердив, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, а також на отримання примірника договору шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.privatbank.ua/ та зобов'язався виконувати умови Умови та Правила надання банківських послуг.
Свої зобов'язання Банк виконав, відкривши ОСОБА_1 рахунок та надавши кредитні кошти в межах обумовлених сум на платіжну картку, з якої здійснювалися банківські операції, зокрема, шляхом зняття готівкових коштів у банкоматах відділення ПриватБанку, що підтверджується відповідної випискою по кредитному рахунку, яка є первинним документом відповідно до «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затвердженого наказом Мін'юсту України від 12 квітня 2012 року №578/5.
У відповідності до п.2.1.1.5.5 погоджених сторонами Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач передбачені кредитним договором обов'язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.
Відповідно до ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит.
З представленого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 25 квітня 2019 року заборгованість відповідача за договором №б/н від 11 лютого 2016 року складається з тіла кредиту - 1871,55 грн., пені за прострочення зобов'язання - 19639,19 грн., пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3342,82 грн., фіксованої частини штрафу в сумі 500 грн. та процентної частини штрафу 1242,68 грн., а всього на загальну суму 26596,24 грн.
За вказаним розрахунком останній платіж відповідачем вчинено 26 травня 2016 року шляхом поповнення картки готівкою у розмірі 100 грн., а з липня 2016 року відповідачу розпочалось нарахування пені.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, яка обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.
Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).
З позовом про стягнення заборгованості по тілу кредиту та неустойці позивач звернувся до суду 22 травня 2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності, проте після спливу річного терміну, який застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі та підписується сторонами.
Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких, зокрема визначено дію договору 12 місяців з моменту підписання (п.1.1.7.11 згаданих Умов), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов, які неодноразово змінювалися, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку 11 лютого 2016 року.
За таких обставин та без наданих доказів про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про позовну давність, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Такий правовий висновок зроблений Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
А тому суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин укладення з відповідачем письмового договору про збільшення позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо стягнення основного боргу за кредитом в сумі 1871,55 грн., а в задоволенні вимог про стягнення неустойки слід відмовити за спливом строків позовної давності.
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1749 грн. 84 коп. пропорційно розміру задоволених вимог (7,04%).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 - 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором №б/н від 11 лютого 2016 року в сумі 1871 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 135 (сто тридцять п'ять) грн. 24 коп. судових витрат.
У решті вимог позивача відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією ЦПК України (п.15.5 «Перехідних положень»).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: