Справа №560/920/19
04 грудня 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на підставі рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2014 року у справі №560/1908/13-ц, на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що він перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі , від якого у них є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дубровицького районного суду від 24 грудня 2013 року з нього на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з 05 листопада 2013 року до досягнення дитиною повноліття. 06 лютого 2014 року Відділом ДВС Дубровицького РУЮ за заявою ОСОБА_3 було відкрито виконавче провадження №41893776 про стягнення з нього аліментів. У травні 2014 року він звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Цей позов ґрунтувався на тому, що на той час він вже проживав у цивільному шлюбі з нинішнєю дружиною ОСОБА_5 і яка на той час вже була вагітна від нього. 22 вересня 2014 року рішенням Дубровицького районного суду шлюб було розірвано. 07 жовтня 2014 року був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_6 , яка взяла його прізвище ОСОБА_7 . В шлюбі з ОСОБА_8 у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи те, що на сьогоднішній день на його утриманні у новій сім'ї перебуває двоє малолітніх дітей, він зобов'язаний забезпечувати їх належне матеріальне становище, а тому сплата аліментів, яка була встановлена рішенням Дубровицького районного суду від 24 грудня 2013 року на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку стала неможливою. На сьогоднішній день він ніде не працює та заробляє на життя тимчасовими заробітками. Він також не має у своїй власності рухомого чи нерухомого майна. Він не заперечує свого обов'язку по утриманню сина Данила, однак встановлений судовим рішенням розмір аліментів на його утримання, з урахуванням обставин, що склалися, є занадто обтяжливим для нього. Збільшення членів його сім'ї та відсутність постійної роботи, свідчить про погіршення його матеріального стану. Його неспроможність в повній мірі сплачувати аліменти на утримання сина Данила призвело до того, що відділом ДВС винесено ряд обмежувальних щодо нього постанов, в тому числі і про заборону виїзду за кордон. Крім цього, він проживає зі своїми батьками пенсіонерами, які перебувають у досить поважному віці та які потребують відповідного догляду. Відповідач на даний час є працевлаштованою і працює вихователем групи продовженого дня в Дубровицькому НВК "Ліцей-школа", де отримує відповідну заробітну плату. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 05 лютого 2018 року ОСОБА_3 набула право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, загальною площею 175 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності на названий житловий будинок значиться декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 02 січня 2018 року. Крім цього, згідно з інформацією вказаних ним Реєстрів та Державного земельного кадастру, 01 червня 2017 року ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, яким розташована в АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_3 має у постійному користуванні чи у власності автомобіль марки "Смарт" сірого кольору. На даний час ОСОБА_3 перебуває у шлюбі з іншим чоловіком. Наведені ним дані та докази вказують на те, що за роки після розлучення з ОСОБА_3 , у неї значно покращилося її сімейне та матеріальне становище.
Відповідач ОСОБА_11 скористалася своїм правом та у встановлені судом строки подала до суду відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю зважаючи на наступне.
Від шлюбу з позивачем у них є дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає з нею. Наразі вона уклала новий шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_2 . Ще до розірвання шлюбу з позивачем, нею було подано позов про стягнення з нього аліментів на утримання сина, який рішенням Дубровицького районного суду від 24 грудня 2013 року задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач, звертаючись з даним позовом до суду невірно трактує приписи ст. 192 СК України в частині впливу його матеріального стану на зменшення його обов'язку з утримання сина. Вважає, що в сукупності наведені позивачем доводи не дають підстави для зменшення розміру аліментів до 1/8 частини заробітку за недоведеністю неможливості його сплачувати їх у раніше визначеному рішенням суду розмірі. Ставлячи в залежність сплату аліментів від наявності у їх платника іншої сім'ї та дітей варто враховувати інтереси усіх дітей, які мають у такому випадку рівні права на належний рівень життя, а також оцінювати вказану обставину в сукупності з іншими підставами для визначення розміру аліментів. Тимчасове безробіття позивача не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що при вирішенні питання щодо розміру аліментів, згідно ч. 2 ст. 182 СК України, варто враховувати стан здоров'я платника аліментів. У даному разі платник аліментів є працездатною, здоровою людиною. Позивач не звертався до центру зайнятості для пошуку роботи та наразі на обліку не перебуває, що вказує на наявність у нього доходу, який його влаштовує. За період до створення нової сім'ї, позивач ухилявся від сплати аліментів, які оплачував лише частково і лише після винесення державним виконавцем постанов про обмеження прав позивача, останній почав сплачувати певні суми по аліментах. На даний час за позивачем обліковується заборгованість по аліментах в розмірі 64566 грн. Щодо проживання позивача з батьками пенсіонерами, які потребують відповідного догляду, як підставу для зменшення розміру аліментів, то слід зазначити, що сам факт проживання з батьками не є доказом того, що позивач за ними доглядає чи здійснює їх утримання і що це впливає на його матеріальний стан. На підтвердження вказаних обставин позивачем жодних доказів не надано. Окрім того, батьки позивача мають отримувати пенсію у відповідному розмірі. Хоча конкретні суми їй невідомі ,проте в даному випадку позивач повинен доводити їх розмір та те, що він будучи не єдиною дитиною в їх сім'ї, має утримувати батьків та доглядати за ними. проте таких доказів матеріали справи не містять. Також зазначена позивачем інформація про те, що він у своїй власності немає рухомого чи нерухомого майна не відповідає дійсності. Зокрема, в межах виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено відповідні запити та з'ясовано, що за позивачем зареєстровано транспортний засіб, а саме ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 . Яким чином розпоряджається позивач вказаним майном їй невідомо, проте воно має бути спрямоване на сплату боргу по аліментах, однак умисно приховується позивачем. Також за позивачем зареєстровано мисливський нарізний карабін марки HOWAHOGUE серія В номер НОМЕР_2 , кал.30-06. Таким чином, посилання позивача щодо відсутності у нього майна є надання суду неправдивої інформації та приховання його реального майнового та матеріального становища.
Щодо посилання позивача на покращення її матеріального становища, то відповідач просить звернути увагу на те, що вона дійсно працює вихователем продовженого дня у Дубровицькому навчально-виховному комплексі "Ліцей-школа". проте ,вказане місце роботи у неї не змінилося ще з 2012 року, тобто ще до укладення з позивачем шлюбу та вирішення судом питання про стягнення аліментів. Тому вказана обставина не свідчить про покращення її матеріального становища. Посилання позивача на те, що у її користуванні чи у власності перебуває автомобіль марки "Смарт" не підтверджене жодними доказами та не відповідає дійсності. На даний час жодних транспортних засобів за нею не зареєстровано, у постійному володінні чи власності не перебуває. Земельну ділянку, на яку вказує позивач, вона отримала у спадок від своєї бабусі, на якій наразі здійснюється будівництво будинку за рахунок коштів її батьків, оскільки її доходу не вистачає навіть для неї з сином. Позивач не надає суду доказів того, що вона витрачала особисті кошти на будівництво будинку. Даний будинок хоч і введений в експлуатацію, проте ще не придатний для проживання і потребує значних затрат коштів, яких у неї немає. Позивач не має права перекладати свій обов'язок утримувати свою дитину на інших осіб. Тому вказані обставини, так само як і укладення нею нового шлюбу, не можуть бути підставою для зменшення аліментів від позивача. Тим більше, сам факт наявності зареєстрованого за нею майна не може бути доказом покращення її матеріального становища та впливати на платоспроможність позивача. Тому дослідження позивачем її майнового, матеріального та сімейного стану не може бути підставою для зменшення його обов'язку сплачувати на їхнього сина аліменти у раніше визначеному розмірі та впливати на достатність доходу позивача на їх сплату. Визначаючи розмір аліментів, суд повинен враховувати загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку, постійне зростання цін на товари та послуги для дітей. Окрім того, після винесення рішення про стягнення аліментів, у сина ОСОБА_13 виникли проблеми зі здоров'ям, яке наразі погіршилося. Дитина перебуває на «Д» обліку та потребує періодичного лікування. Щороку вона витрачає кошти на проходження сином обстеження та необхідні ліки для контролю та підтримання його здоров'я в належному стані.
Вважає, що позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про погіршення його матеріального становища порівняно з тим, яке було у нього на час ухвалення судового рішення від 24 грудня 2013 року, а також чим підтверджується погіршення майнового стану у зв'язку з укладенням нового шлюбу, оскільки сам по собі факт укладення шлюбу та наявність інших дітей не є тією безумовною обставиною, яка призводить до погіршення матеріального становища одного з подружжя. Позивач також не надав суду належних доказів, які б свідчили про погіршення його стану здоров'я, у зв'язку з чим він не має змоги працювати та є безробітним.
При цьому відповідач ОСОБА_2 посилається на ряд постанов Верховного Суду з приводу застосування ст. 192 СК України та просить відмовити у задоволенні позову.
У свою чергу, позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. Відповідач, вказуючи у відзиві про підстави для зменшення розміру аліментів. а саме про зміну матеріального становища. Сімейного стану та стану здоров'я, зазначає, що усі ці три підстави мають існувати одночасно на час вирішення питання про зміну розміру аліментів. Таке твердження відповідачки є необґрунтованим з огляду на те, що у відповідності до вимог ст. 192 СК України між словами «зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я» стоїть словосполучення «або», що вказує на те, що це декілька альтернативних підстав, які можуть існувати як окремо одна від одної, так і одночасно на час вирішення питання про зміну розміру аліментів. Він просить суд зменшити раніше встановлений розмір аліментів на тій підставі, що змінився його сімейний стан порівняно з тим, який був на час ухвалення рішення про стягнення аліментів, а також у зв'язку з народженням у нього у другому шлюбі двох малолітніх дітей. які також потребують утримання та догляду. Безпідставним являються посилання відповідачки на вказані нею у відзиві постанови Верховного Суду, адже обставини справ, які у них розглядалися, не є ідентичними обставинам його справи, тому застосування зроблених у цих справах висновків у даній справі є недоречним.
Крім цього, відповідачка у своєму відзиві заперечує його твердження та докази покращення свого матеріального стану, а саме набуття нею права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Ці заперечення нічим не підтверджені, адже він надав переконливі докази того, що за нею зареєстроване право власності на вказаний житловий будинок, право власності на який вона набула 05 лютого 2018 року на підставі декларації про готовність цього будинку до експлуатації від 02 січня 2018 року. Усі ці дані містяться у відкритих електронних державних реєстрах, які можна легко перевірити. У відзиві відповідачка також вказує на те, що згідно з даними автоматизованих баз даних РПС та НАІС за ним рахується зареєстрованим автомобіль марки ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , що, на її думку, не дає йому права на зменшення раніше визначеного судовим рішенням розміру аліментів. Таке твердження відповідачки є необґрунтованим, так як цього транспортного засобу у нього немає і ним він не користується вже більше десяти років і де він перебуває, він не знає. Наявність цього автомобіля могла б бути підставою для відмови у задоволенні заявленого ним позову у тому випадку, якби цей автомобіль він придбав чи зареєстрував на своє ім'я вже після ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів і тоді це свідчило б про покращення його матеріального стану. Однак вказаний автомобіль був зареєстрований на його ім'я і вибув з його користування задовго до укладення шлюбу з відповідачкою.
Тому, зважаючи на всі наведені ним у відповіді на відзив аргументи, просить задоволити заявлений ним позов та зменшити раніше встановлений рішенням суду розмір аліментів.
З поданих відповідачкою ОСОБА_2 заперечень на відповідь на відзив вбачається, що викладені позивачем у відповіді на відзив пояснення. як і позовна заява не містять достатніх та обґрунтованих доказів для зменшення розміру аліментів. Позивач зазначає наявність у нього всіх можливих підстав для зменшення аліментів, надано пояснення щодо необґрунтованості всіх цих підстав та недостатності доказів в сукупності для зменшення розміру аліментів. відсутні підтверджуючі докази основного - факту неможливості сплачувати аліменти у раніше визначеному розмірі та зменшення розміру аліментів на визначений позивачем, а саме з 1/4 до 1/8. Вирішувати питання щодо розміру аліментів можна лише в сукупності з іншими обставинами та застосуванням інших норм права щодо визначення розміру аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Щодо транспортного засобу, то пояснення позивача про те, що він може бути зареєстрований, проте вибув з користування задовго до укладення шлюбу не підтверджено жодними доказами. Натомість суду надано офіційні докази зворотного. Посилання позивача на безробіття, яке призвело до його неспроможності сплачувати аліменти у раніше встановленому розмірі не може братися до уваги з тієї причини, що безробітним позивач був і на момент прийняття рішення про стягнення аліментів. Позивач приховує свої реальні доходи, вказує на підробіток, не зазначає конкретні суми з підтверджуючими доказами, на основі яких суд міг оцінити питання неможливості сплати аліментів у раніше визначеному розмірі, натомість досліджує її майновий і матеріальний стан. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
До початку розгляду справи по суті, від позивача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі на підставі поданих ним доказів та обґрунтувань. Просить повністю задоволити заявлений ним позов та змінити раніше встановлений рішенням Дубровицького районного суду від 24 грудня 2014 року розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_9 з 1/4 на 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити з підстав, зазначених нею у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Вислухавши відповідача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року (а.с.11) вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05.11.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
06 лютого 2014 року постановою відділу ДВС Дубровицького РУЮ відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа. Виданого на підставі вищевказаного рішення суду (а.с.12).
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, в тому числі і зміна матеріального або сімейного стану платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна. Сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, наявність непрацездатних утриманців, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Отже, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача, у нього змінився сімейний стан та на його утриманні у новій сім'ї перебуває двоє малолітніх дітей. Крім цього, він проживає зі своїми батьками, які є пенсіонерами, а отже є непрацездатними. У своїй власності рухомого чи нерухомого майна немає. На відміну від відповідача, яка за цей період набула право власності на житловий будинок та земельну ділянку.
Так, з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.20) вбачається, що 07 жовтня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 04.12.2014 року та серії НОМЕР_5 від 14.09.2018 року (а.с.21, 22) ОСОБА_1 є батьком дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Окрім того, у ході судового засідання підтверджено той факт, що позивач проживає з батьками ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в АДРЕСА_2 , що стверджується відмітками в паспортах вказаних осіб, копії яких знаходяться у матеріалах справи (а.с.6-7, 23-24, 25-26).
Як вбачається з копій посвідчень №123641 та серії ААЕ №531107 (а.с.21, 27) батьки позивача ОСОБА_15 та ОСОБА_14 є пенсіонерами, при цьому мати ОСОБА_15 отримує пенсію по інвалідності. А батько ОСОБА_16 по віку.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що непрацездатні громадяни це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Отже, факт перебування на утриманні позивача непрацездатних батьків знайшов своє підтвердження в ході судового засідання, що, відповідно, має враховуватися при визначені розміру аліментів, у відповідності до ст. 182 СК України.
Натомість, суд вбачає зміну в бік покращення матеріального становища та зміну сімейного стану одержувача аліментів, тобто відповідача по справі.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.28-30) ОСОБА_3 на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: РВ141180020396, виданої 02.01.2018 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у рівненській області є власником житлового будинку з надвірними господарськими будівлями, загальною площею 175 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та яка зареєстрована в державному реєстрі прав 01.06.2017 року, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с.31).
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 (а.с.49) між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 28 липня 2019 року зареєстровано шлюб.
При цьому, суд не бере до уваги факт реєстрації за ОСОБА_1 транспортного засобу ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , про що зазначено у довідці Територіального сервісного центру №5643 РСЦ МВС в Рівненській області від 06.01.2018 року №31/17/5643-36 (а.с.55), оскільки, як встановлено у судовому засіданні та не спростовано відповідачем, вказаним автомобілем позивач не користується на даний час та не користувався як під час перебування у шлюбі з відповідачем, так і на момент ухвалення 24 грудня 2013 року рішення суду про стягнення аліментів.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, суд вважає доцільним зменшити розмір аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_1 , відповідно до рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2013 року з 1/4 на 1/8 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/8 на утримання неповнолітнього сина, на думку суду, є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав неповнолітніх дітей.
Оскільки позивач не наполягав на стягненні з відповідача судового збору, сплаченого ним за подання даного позову, суд вважає можливим залишити судовий збір за його рахунок.
Керуючись ст. 192 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на підставі рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24 грудня 2014 року у справі №560/1908/13-ц на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/4 частини до 1/8 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення за виконавчим листом №560/1908/13-ц, виданим на підставі рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 24.12.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття - припинити з дня набрання даним рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 13 грудня 2019 року.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду: З.С.Сидоренко