16 грудня 2019 року справа № 340/2688/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виплатити кошти,
Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати грошової компенсації при звільненні за неотримане речове майно у сумі 79184,84 грн.
Водночас просив суд зобов'язати військову частину сплатити кошти.
У позові ОСОБА_1 зазначив, що грошова компенсація нарахована, однак не виплачена з 26 лютого 2019 року.
Військова частина заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.20-22).
Стверджує, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду та відсутні кошти щодо виплати грошової компенсації.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.2-3).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 26 лютого 2019 року наказом військової частини припинено контракт про проходження військової служби ОСОБА_1 (а.с.12).
Вислуга років склала 27 років 9 місяців.
За повідомленням Національної гвардії України від 10 червня 2019 року військова частина нарахувала позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 79184,84 грн. (а.с.13).
Військова частина не спростувала такої інформації (а.с.20-22).
Національна гвардія України сповістила ОСОБА_1 , що кошти планується виплатити упродовж 2019 року (а.с.13).
Юридична оцінка встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, спір стосується питань проходження військової служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Відповідач нарахував грошову компенсацію при звільненні за неотримане речове майно, однак не виплачує кошти у зв'язку з відсутністю фінансування.
Тому, відсутній спір стосовно розміру грошової компенсації, оскільки позивач просить зобов'язати виплатити нараховану суму коштів.
Військовослужбовець отримує грошове забезпечення, яке за своєю суттю є різновидом заробітної плати (плата за роботу).
Приписами частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) встановлено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Отже, грошова компенсація за не отримане речове майно відноситься до одноразового виду грошового забезпечення.
Закон не встановлює строку звернення до суду щодо виплати нарахованого грошового забезпечення.
За таких обставин суд звертається до норм трудового законодавства.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому, не поширюється строк звернення до суду щодо вимоги про зобов'язання виплатити чи стягнути нараховану грошову компенсацію при звільненні за неотримане речове майно.
Закон не встановлює і строку виплати військовослужбовцю нарахованих коштів при звільненні.
Приписами частини 1 статті 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Отже, у військової частини виник обов'язок виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно в день звільнення.
Нараховані кошти не виплачені до цього часу.
Тому, позов належить задовільнити.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, виходить за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 та приймає рішення про стягнення коштів.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію при звільненні за неотримане речове майно в сумі 79184,84 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей