12 грудня 2019 року м.Київ № 810/1018/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;
при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;
за відсутності сторін та їхніх представників,
повторно розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання судового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до теритоіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ,
постановою суду від 20.05.2016 р. у даній справі були задоволені вимоги ОСОБА_1 , визнані неправомірними дії відповідача в частині ненарахування та невиплати її заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період.
На виконання вказаної постанови був виписаний виконавчий лист № 810/1018/16 від 20.05.2016 р., який надісланий на адресу позивачки та одержаний нею, про свідчить звортнє повідомлення про вручення поштового відправлення .
23.03.2017 р., головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві Лозовою А.І. до суду було внесено подання про зміну, способу та порядку виконання вищевказаного судового рішення, шляхом стягнення з територіального управління ДСА України в Київській області на користь ОСОБА_1 нарахованої заробітної плати у розмірі 66 182,42 грн.
За результатом дослідження поданих документів, ухвалою суду від 26.04.2017, було винесено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні подання, з тих підстав, що поняття "спосіб та порядок виконання судового рішення" мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають встановлену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, визначеного законом. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. При цьому категорично не допускається фактична зміна рішення суду.
Як слідує із змісту рішення від 20.05.2016 р., судом було зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 , при цьому у постанові не було визначено ні спосіб, ні порядок його виконання, не зазначено, яким чином повинна відбутись виплата перерахованого заробітку ОСОБА_1 , у зв'язку з чим були відсутні і підставі для зміни способу виконання такого рішення, оскільки будь-який спосіб виконання судового рішення судом не передбачався.
Крім того, розрахунок суми належної до сплати позивачці за спірний період, суд не здійснював, механізм його визначення не досліджував та не перевіряв, тому, змінивши постанову із "зобов'язання виплатити заробітну плату" на "стягнення" конкретної суми, суд фактично змінить постанову по суті, вийшовши за межі позовних вимог та вирішивши питання, які не були предметом дослідження при розгляді адміністративної справи.
Суд також зазначає, що під час розгляду справи позивачці було запропоновано встановити конкретну суму, яка підлягала стягненню, натомість остання категорично відмовилась змінювати позовні вимоги та наполягала на розгляді справи у запропонованій нею редакції заявлених вимог.
Судом у рішенні від 26.04.2017 було акцентовано, що державний виконавець фактично заявив вимогу не про зміну способу та порядку виконання судового рішення, а про зміну самого рішення, що категорично суперечить змісту ст. 263 КАСУ( в редакції КАСУ чинній на момент розгляду подання).
04.10.2019, за сплином майже більше двох років, від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві О.Г. Григорян безпідставно та повторно надійшло подання, яке за змістом повністю відповідає тому, що було розглянуто судом у квітні 2018 та, за наслідком якого, було прийнято рішення від 26.04.2017 про відмову у його задоволенні. Рішення набуло законної сили.
Дослідивши зміст подання від 04.10.2019, суд приходить до висновку про необхідність його повернення та констатує факт зловживання представником відділу виконавчої служби Григорян О.Г. своїми процесуальними правами, ураховуючи таке:
ухвалою суду від 26.04.2017 вже було відмовлено у задоволенні подання представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення у цій справі. Ухвала суду, крім того, що була направлена на адресу заявника, знаходиться у вільному доступі системи Єдиний державний реєстр судових рішень, тому головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві О.Г. Григорян мала можливість ознайомитись зі станом розгляду подання та його результатом, однак цього не зробила, нехтуючи обов'язками учасника справи, встановленими ч.1 ст.45 КАСУ- не допускати зловживання своїми правами.
Практика Верховного Суду показує, що найчастіше зловживанням процесуальними правами визнається неодноразове звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, які не відповідають вимогам ГПК України; завідомо безпідставні відводи суду; подання касаційних скарг на рішення (ухвали), які вичерпали свою дію.
У справі №905/2065/16 Верховний Суд визнав поведінку відповідачів як зловживання процесуальними правами, яка виявилась у багаторазовому оскарженні ухвали апеляційного суду. Зрештою, врахувавши кількість звернень із завідомо безпідставними касаційними скаргами (більше одного разу), Верховний Суд повернув вказані касаційні скарги та визнав їх подання зловживанням процесуальними правами, спрямованим на свідоме та невиправдане затягування судового процесу. Окрім того, повертаючи скарги, Верховний Суд вказав, що така поведінка відповідачів є прикладом систематичного зловживання процесуальними правами та полягає у їх недобросовісному використанні. Процесуальні права надаються особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ та їх правильному вирішенню.
В решті решт Верховний Суд застосував штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5763 грн) за зловживання процесуальними правами учасниками справи.
Ухвалою від 12.07.2018 р. у справі №910/11436/16 Верховний Cуд визнав завідомо безпідставним повторно заявлений представником учасника справи відвід та вирішив застосувати до представника штраф у розмірі 1 762 грн.
Практика Верховного Суду свідчить, що Верховний Суд намагається активно протидіяти зловживанню процесуальними правами - накладає на учасників процесу та їх представників штрафи, повертає та залишає без розгляду заяви й скарги, звертається до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що має на меті дисциплінувати учасників судового процесу та стимулювати їх до добросовісного користуватися процесуальними правами.
У даному випадку, суд також констатує факт зловживання головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві О.Г. Григорян своїми процесуальними правами, які виявились у повторному та безпідставному зверненні до суду з поданням про зміну порядку та способу виконання рішення суду, яке вже було предметом розгляду, до того ж, з поданням, яке за змістом та формою не відповідає вимогам ст.167 КАСУ. Такі дії перешкоджають завданню адміністративного судочинства, з огляду на таке:
згідно довідки про навантаження судді справами у період з 01.01.2019 р. по 30.11.2019 р. у провадженні судді Брагіної О.Є. перебувало 458 справ. Цей показник перевищує показник попереднього періоду на 132 справи. Майже половина складу суддів у зазначений період була відсутня у розподілі: із 23 суддів фактично правосуддя здійснювали 10, відтак навантаження 9 суддів розподілялося між тими суддями, хто продовжував виконувати свої обов'язки.
За категорією складності розглянутих справ, справи, які перебувають на розгляді у Київському окружному адміністративному суді належать за коефіцієнтом складності від 1,17 та 1,65 коефіцієнтів, тобто до найвищих показників, а тому розгляд цих справ потребує значної кількості витрат робочого часу.
Категорії справ, що розглядаються це- спори з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу - коефіцієнт складності 0,98; справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності - коефіцієнт складності 1,68; адміністрування окремих податків, зборів та платежів, коефіцієнт складності-1,47; 40 відсотків справ зі спорів з відносин публічної служби, коефіцієнт складності 1,87; спори у сфері управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі: загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби) коефіцієнт складності 1,13; інші справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального забезпечення, - коефіцієнт складності 1,5.
Згідно рішення ради суддів України № 46 від 09.06.2016 "Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів", яким затверджено рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд вищевказаних категорій справ, окружним адміністративним судам відводиться в середньому від 5 до 10 годин часу на розгляд складних справ. Якщо взяти середню величину розгляду даних категорій справ, він дорівнює 7,5 годин. 7,5 х 338=2535 годин, які судді необхідно витратити для прийняття рішень, а при робочому дні у 8 годин цей показник становить 317 робочих днів. У 2019 році кількість робочих днів становить 250. Таким чином, 67 робочих днів судді необхідно відпрацювати понаднормово.
На виготовлення даної ухвали судом витрачено 1,30 годин, що відповідає складанню 4 ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі. Таким чином, витрачаючи час на розгляд та виготовлення рішення у справі, яка вже була розглянута, суд здійснює діяльність, яка суперечить завданню адміністративного судочинства в частині ефективного розгляду справ, оскільки повторне вивчення та розгляд безпідставного подання не може свідчити про результативність діяльності суду.
Згідно п.2 ч.1 ст.149 КАСУ, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 44-45, 144, 149, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Подання від 04.10.2019 про заміну способу та порядку виконання судового рішення повернути без розгляду.
2. Стягнути з головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян Олени Грайровни (код м. Київ, 03056, вул. Виборзька, 32) штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб -5763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні.
3. Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.