КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
08 жовтня 2018 року м.Київ № 810/477/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна;
при секретарі судового засідання Бровчук Ю.В.;
за участю позивачки - ОСОБА_1 ,;
представника відповідача - Сірченка К.Г.,
представника третьої особи - Руппи С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської районної ради Київської області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення від 21.12.2017 р. №377-25-VII,
до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Вишгородської районної ради Київської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 377-25-VІІ від 21.12.2017 "Про призначення головного лікаря комунального закладу "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка" ОСОБА_2 Свої вимоги обґрунтувала тим, що оскаржуване рішення є протиправним, позаяк особу ОСОБА_2 призначено на посаду без конкурсу, в порушення ч.9 ст. 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", постанови КМУ № 1094 від 27.12.2017 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я" та надано незаконні переваги на зайняття цієї посади. Вважає, що призначення керівника відбулося без дотримання принципів законності, забезпечення рівного доступу учасників до можливості бути обраними керівником медичної установи, політичної неупередженості, довіри суспільства, недискримінації, прозорості, доброчесності, ефективного і справедливого процесу відбору, які забезпечуються під час публічного конкурсного відбору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2018 було відкрито провадження у справі, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та призначено справу до судового розгляду.
У поданому суду відзиві на заяву ОСОБА_1 , відповідач заперечував проти задоволення заявлених вимог та зазначив, що оскільки постанова КМУ № 1094 від 27.12.2017 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я" набула законної сили лише 18.01.2018, Вишгородською районною радою рішення від 21.12.2017 про призначення головного лікаря приймалося на підставі п.2 постанови КМУ № 642 від 06.10.2014 "Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я". Відповідач як засновник КЗ "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка", призначивши ОСОБА_2 на посаду, уповноважив його здійснити від імені засновника реєстрацію нової юридичної особи та повністю діяв в межах своїх повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". За приписами "Основ законодавства України про охорону здоров'я" медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Так, будь-яка особа, що відповідає кваліфікаційним вимогам, має відповідну освіту та досвід роботи, подавши необхідні документи відповідачу, могла бути обраною на посаду головного лікаря. В той же час, позивачкою не були подані відповідні документи, тому її кандидатура на посаду головного лікаря не розглядалась. Стверджував, що не порушував та не обмежував права заявниці, визначені у ст. 43 Конституції України та Кодексом законів про працю України.
Протокольною ухвалою суду від 11.07.2018 до участі у справі у якості третьої особи було залучено головного лікаря ЛЗ "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка" ОСОБА_2, який надав письмові пояснення та вказав, що даний спір стосується безпосередньо питання призначення на посаду саме його як головного лікаря, тобто спір виник з трудових правовідносин. На його думку, позивачка не зазначила яке саме її право порушено оскаржуваним рішенням, водночас задоволення позову безумовно вплине на його трудові права. Просив суд закрити провадження у справі через неналежність розгляду спору за правилами адміністративного судочинства.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених вище та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що рішення відповідача прийнято в межах закону, зокрема, на підставі п.2 постанови КМУ № 642 від 06.10.2014 "Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я" та на підставі наявних дискреційних повноважень. Призначивши ОСОБА_2 на посаду головного лікаря, Вишгородська районна рада Київської області, як засновник КЗ "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка", делегувала йому право від імені засновника провести реєстрацію нової юридичної особи, отже таке право охоплюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того, підкреслила, що претендент на посаду головного лікаря повинен мати медичну освіту та досвід роботи за спеціальністю, відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам. Будь-яка особа, яка б надала на підтвердження цього відповідні документи, могла б бути обраною на посаду головного лікаря. ОСОБА_1 такі документи подані не були. Представник відповідача наголосив, що Вишгородська районна рада жодним чином не порушувала й не обмежувала її прав.
Представник третьої особи Руппа С.В. у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що призначення ОСОБА_2 відбулося на законних підставах. Оскільки даний спір стосується виключно трудових прав, він не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення кожної із сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив таке:
позивачка є депутатом Вишгородської районної ради VІІ скликання Київської області, що підтверджується посвідченням № 25 (а.с. 26).
Рішенням Вишгородської районної ради Київської області № 377-25-VІІ від 21.12.2017 було призначено головним лікарем КЗ "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка" Потапенка Анатолія Івановича з 22.12.2017 терміном на п'ять років на умовах контракту (а.с. 10).
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII),Законом України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV) та іншими нормативно правовими актами законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України № 280/97, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Згідно ст. 3 Закону № 2801-XII заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
Відповідно до ст. 15 Закону № 2801-XII реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я забезпечують: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; інші центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань. Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я в адміністративно-територіальних одиницях України здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації.
Статтею 16 Закону № 2801-XII встановлено, що держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.
Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом. Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом). Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.
Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Залежно від форми власності заклади охорони здоров'я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров'я не підлягають приватизації.
Заклади охорони здоров'я, утворені в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров'я - державних та комунальних установ, можуть мати відокремлене майно (в тому числі кошти), закріплене за ними на праві оперативного управління, самостійний баланс, самостійно затверджувати штатний розпис, мати рахунки в установах банків, печатки.
Рішенням Вишгородської районної ради Київської області № 291-21-VII від 20.07.2017, було вирішено реорганізувати КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня» шляхом виділу із її складу та створити КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка», як окрему юридичну особу; створити комісію з реорганізації КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня» та створення, шляхом виділу, КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка»; затвердити Статут КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка».
Пунктом 1.1-1.10 Статуту визначено, що заклад "Вишгородська стоматологічна поліклініка" є об'єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району. Він заснований на базі відокремленої частини спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району.
Власником закладу є територіальні громади сіл, селища, міста Вишгородського району Київської області в особі Вишгородської районної ради, Органом управління - Вишгородська районна державна адміністрація. Заклад керується у своїй діяльності чинним законодавством України, актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, нормативними актами Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації, рішеннями Вишгородської районної ради, розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації, цим Статутом і погодженими планами роботи.
Заклад підзвітний КЗ "Вишгородська центральна районна лікарня".
Відповідно до п.4.1 Статуту, заклад зобов'язаний виконувати завдання власника, органу управління, а також враховувати їх при здійсненні своєї статутної діяльності, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку. Згідно п. 5.2 Статуту чисельність працівників закладу, штатний розпис закладу затверджуються органом управління за поданням Головного лікаря.
Управління закладом здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав власника (уповноваженого ним Органу) щодо господарського використання комунального майна і участі в управлінні трудового колективу. Поточне керівництво діяльністю закладу здійснює головний лікар КЗ Вишгородської районної ради "Вишгородська районна стоматологічна поліклініка", який призначається на посаду і звільняється з посади рішенням власника за погодженням з органом управління у встановленому порядку, - п.п. 6.2-6.5 Статуту.
Головним лікарем може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, має достатній досвід роботи в сфері стоматології та організації охорони здоров'я. Строк найму, права, обов'язки і відповідальність Головного лікаря, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом. Контракт з головним лікарем укладає Власник або уповноважений ним Орган.
Головного лікаря може бути звільнено з посади достроково на передбачених контрактом підставах відповідно до законодавства.
27.04.2012, Вишгородська районна рада Київської області за поданням Фонду комунального майна Вишгородського району, прийняла рішення № 223-17-VІ «Про затвердження Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району.
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2 вищезазначеного Порядку, він встановлює призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району розроблений відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанов Кабінету Міністрів України від 19.03,1993 № 203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що знаходиться в загальнодержавній власності», від 19.03.1994 р. №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», Порядку управління майном спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району Київської області, затвердженого рішенням Вишгородської районної ради № 25.09.2008 № 229-19-V.
Отже, порядок визначає: призначення керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району на посаду і укладення з ними контрактів; звільнення керівників суб'єктів господарювання спільної комунальної власності із займаної посади і розірвання з ними контрактів.
Розділом 2 Порядку передбачається, що керівники суб'єктів господарювання спільної комунальної власності, призначаються на посаду і звільняються з посади Вишгородською районною радою на її пленарних засіданнях за попереднім погодженням з Вишгородською районною державною адміністрацією та Фондом комунального майна Вишгородського району. Кандидатури попередньо розглядають відповідні профільні постійні комісії Вишгородської районної ради. Підготовку проекту рішення Вишгородської районної ради про призначення (погодження) на посаду керівника суб'єкта господарювання спільної комунальної власності для розгляду на сесії здійснює профільна комісія районної ради.
Контракти з керівниками суб'єктів господарювання спільної комунальної власності укладаються головою Вишгородської районної ради на підставі рішення Вишгородської районної ради на термін від 1 до 5 років.
На підставі п.2 постанови КМУ № 642 від 06.10.2014 «Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного комунального закладу охорони здоров'я», призначення на посаду керівника закладу здійснюється відповідно до законодавства керівником органу або державним секретарем міністерства, до сфери управління якого належить (в управлінні якого перебуває) заклад, або за рішенням обласної, районної ради чи сільським, селищним, міським головою.
З листа № 477 від 08.12.2017 вбачається, що Фонд комунального майна Вишгородського району не заперечував щодо призначення кандидатури ОСОБА_2 на посаду головного лікаря КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» та звернув увагу на те, що згідно з ЄДР станом на 07.12.2017 Вишгородська районна стоматологічна поліклініка є відокремленим підрозділом юридичної особи КЗ «Вишгородська центральна районна лікарня», відомості про КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» у Фонді комунального майна Вишгородського району, відсутні (а.с. 11).
Рішенням Вишгородської районної ради Київської області № 377-25-VІІ від 21.12.2017, на підставі особистої заяви ОСОБА_2 , враховуючи висновки та рекомендації постійних комісій районної ради з питань комунальної власності, розвитку промисловості, підприємництва та інфраструктури і з питань охорони здоров'я, материнства, дитинства, соціального захисту населення, сім'ї, молоді, спорту та туризму, було призначено ОСОБА_2 на посаду головного лікаря КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» з 22.12.2017 терміном на п'ять років на умовах контракту.
Крім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 отримав повну вищу медичну освіту у Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за спеціальністю «Стоматологія»; здобув кваліфікацію спеціаліста «Лікаря-стоматолога», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 , виданим 28.06.1996 (а.с. 54).
У грудні 2016, він атестувався на визначення знання та практичних навичок в атестаційній комісії при Українській військово-медичній академії і наказом по Українській військово-медичній академії та 02.12.2016 йому було присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю «Організація і управління охороною здоров'я», про що виданий сертифікат № 22540/16 дійсний до 02.12.2021. Згідно цих документів, ОСОБА_2 відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, передбаченим Законом України №2801.
Вишгородська районна рада VII скликання у своїй діяльності керується Регламентом, затвердженим рішенням Вишгородської районної ради VII скликання від 17.12.2015 за № 16-02- VІІ.
Статтею 1 Регламенту передбачено, що Порядок діяльності Вишгородської районної ради її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Про службу в органах місцевого самоврядування», "Про статус депутатів місцевих рад", іншими законодавчими актами, цим Регламентом.
Рада складається із 36 депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права, відповідно до Закону України «Про місцеві вибори». У разі дострокового припинення повноважень окремих депутатів, внаслідок чого до складу ради входитиме менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вважається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.
Згідно до статті 3 Регламенту передбачено, що діяльність ради, її органів здійснюється відкрито і гласно з урахуванням громадської думки, здійснюється шляхом колективного, вільного обговорення та вирішення питань. Принципами, на яких базується діяльність ради та її органів є: народовладдя; законність; гласність; колегіальність; поєднання місцевих і державних інтересів; виборність; правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність в межах повноважень, визначених чинним законодавством; підзвітність і відповідальність перед територіальними громадами району; державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування; судовий захист прав місцевого самоврядування.
Гласність роботи ради забезпечується шляхом публікації інформації про засідання ради в газеті „Слово" або інших друкованих засобах масової інформації, висвітлення її діяльності на телебаченні, радіо та електронних засобах інформації, на офіційному веб - сайті районної ради. Відкритість засідань ради забезпечується шляхом допуску на них в установленому порядку представників засобів масової інформації.
У роботі сесії ради, засіданнях її органів в установленому законодавством та актами ради порядку можуть брати участь народні депутати України, уповноважені представники місцевих рад, органів виконавчої влади, трудових колективів, політичних партій, об'єднань громадян, засобів масової інформації, інші особи. За рішенням ради пленарні засідання можуть транслюватися по радіо та телебаченню. Проекти рішень ради оприлюднюються в порядку та у строки встановлені чинним законодавством України на офіційному веб-сайті ради в мережі Інтернет або газеті «Слово» чи інших офіційних друкованих засобах масової інформації.
Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно статті 19 Регламенту, рішення ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні після їх обговорення.
Винесенню питання на розгляд сесії передує його підготовка у відповідних комісіях та виконавчому апараті ради. Проект рішення повинен відповідати вимогам статті 16 цього Регламенту та інших рішень ради, що регулюють питання підготовки та внесення на розгляд проектів рішень ради.
Пропозиції комісій ради, які готували проект рішення та висновки щодо проекту рішення, що пропонується внести на розгляд ради, доводяться до депутатів письмово або через виступ голови чи, за дорученням комісії, представника комісії.
Після закінчення обговорення питання головуючий на засіданні оголошує про перехід до голосування. З початку голосування і до оголошення його результатів головуючий не надає слово жодному із суб'єктів прийняття рішення.
Під час голосування проектів документів головуючий на засіданні спочатку, як правило, ставить на голосування питання про прийняття проекту рішення «за основу». Після прийняття такого рішення голосуються пропозиції про зміни та доповнення до проектів документів. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки депутатів. Після їх прийняття чи відхилення ставиться на голосування питання про прийняття документа «в цілому».
Після закінчення голосування головуючий оголошує його результати і прийняте рішення.
Рішення ради приймаються більшістю депутатів від загального складу ради за винятком випадків прямо зазначених в цьому Регламенті.
Про результати голосування складається протокол, який підписується усіма членами комісії. У разі незгоди будь-кого з членів комісії з протоколом, його окрема думка у письмовій формі додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні.
Якщо на посаду балотувалося більше двох кандидатур і ніхто із кандидатів не отримав більше половини голосів депутатів від їх загального складу ради, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали найбільше голосів.
Якщо після повторного голосування ніхто з кандидатів не набрав потрібної кількості голосів, проводяться повторні вибори. У разі встановлення порушень чи помилок в організації голосування та підрахунку голосів за рішенням ради призначається повторне голосування. Рішення ради приймаються лише по проектах рішень з питань, включених до порядку денного пленарних засідань ради.
До тексту прийнятого радою проекту рішення вносяться усі прийняті під час його розгляду пропозиції. Текст рішення ради готується для підписання та оприлюднення виконавчим апаратом ради.
Як вбачається з протоколу позачергової двадцять п'ятої сесії Вишгородської районної ради VІІ скликання від 21.12.2017, на пленарному засіданні були присутні 31 депутат із загальної кількості - 36, до порядку денного була внесена та затверджена пропозиція про призначення головного лікаря комунального закладу «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка».
При розгляді цього питання виступали з доповідями депутат Вишгородської районної ради ОСОБА_1 стосовно юридичного висновку до проекту рішення «Про призначення головного лікаря КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка», головний спеціаліст відділу з юридичного забезпечення та нормативно-правової роботи апарату Вишгородської районної ради, яка зачитала присутнім юридичний висновок до проекту даного рішення та заступник голови Вишгородської районної ради Потапенко А.І., який оголосив наявний конфлікт інтересів щодо проекту даного рішення. На засіданнях постійних комісій Вишгородської районної ради з питань комунальної власності, розвитку промисловості, підприємництва та інфраструктури із питань охорони здоров'я, материнства, дитинства, соціального захисту населення, сім'ї, молоді, спорту та туризм, а також та Колегії Вишгородської районної ради, запропонований проект рішення було підтримано.
За наслідками голосування більшістю голосів, у кількості 26, було прийнято оспорюване рішення.
Одночасно, на цьому засіданні було прийнято рішення більшістю голосів (30) про дострокове припинення повноважень та звільнення заступника голови Вишгородської районної ради ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що Законом України № 2002 від 06.04.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» були внесені зміни до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», зокрема до ч.9 ст. 16, яка передбачала, що керівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров'я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п'яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я та порядок укладання з ним контракту, а також типова форма такого контракт, мали затверджуватись Кабінетом Міністрів України".
Однак, "Прикінцевими положеннями" цього закону встановлювалось, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом. Кабінету Міністрів України було доручено протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації його положень та забезпечити набрання ними чинності одночасно з введенням у дію відповідних положень Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
З зазначеного випливає, що цей закон набрав чинності 06.11.2017, а 27.12.2017 на виконання його прикінцевих положень була прийнята постанова КМУ № 1094, яка набула чинності з18.01.2018.
Отже, при прийнятті рішення про призначення головного лікаря КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» від 21.12.2017 №377-25-VII Вишгородська районна рада Київської області правомірно керувалася положеннями чинного на той час Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженого рішенням Вишгородської районної ради Київської області від 27.04.2012.
Посилання позивачки на постанову КМУ № 1094 від 27.12.2017 суд вважає безпідставним, оскільки, вказана постанова набула законної сили лише 18.01.2018, а рішення про призначення головним лікарем ОСОБА_2 було прийнято 21.12.2017, тобто до прийняття зазначеної постанови та на підставі діючого Порядку та постанови КМУ № 642.
Стаття 58 Конституції України 1996 закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Так, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-рп/2011 від 26 січня 2011 року встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58).
Конституційний Суд України вважає, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, позивачка не довела в судовому засіданні належними та допустимими доказами факт порушення її прав, свобод чи інтересів рішенням від 21.12.2017 №377-25-VII, тому заявлена вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає. Відповідно пп. 1 п. 8 ч. і ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» заявником є засновник (засновники) або уповноважена ними особа - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи.
Згідно з пп. 4 п. 5 Розділу 2 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 у разі подання заяви уповноваженою на те особою державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації перевіряє обсяг повноважень такої особи за документом, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.
Пунктом 6.7 Статуту Комунального закладу «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» головний лікар, його заступник (заступники) та керівники структурних підрозділів є офіційними представниками Закладу, діють в межах своїх повноважень та представляють інтереси Закладу в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, установах та організаціях, а також у взаємовідносинах з організаціями та фізичними особами, у тому числі іноземними, відповідно до наданих їм повноважень.
Після призначення, головний лікар Потапенко А.І. з 22.12.2017 відповідно до п.6.6 Статуту, уповноважений діяти в інтересах закладу та відповідно й здійснити дії для його реєстрації.
Згідно відомостей ЄДР, КЗ «Вишгородська районна стоматологічна поліклініка» була зареєстрована 26.12.2017.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому суд звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій щодо прийняття рішення № 377-25-VII від 21.12.2017 про призначення головним лікарем ОСОБА_2 Відповідно до ст.139 КАС України, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, враховуючи, що у задоволенні позову позивачу відмовлено, тому понесені ним судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя Брагіна О.Є.