16 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1435/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" про стягнення заборгованості, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 155581,97 грн.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість, яка виникла перед позивачем в сумі 155581,97 грн. зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2 призначених відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка не було погашено відповідачем в добровільному порядку.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року було відкрито спрощене позовне провадження (без виклику сторін) з розгляду даної адміністративної справи та надано відповідачеві 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Однак у строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до норм ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, суд розглядає дану адміністративну справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), а з 01.01.2004 року, також як платник страхових внесків відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 (далі - Закон України № 1058).
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закон України № 400/97-ВР для платників збору об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Пенсію за віком на пільгових умовах було призначено громадянам, які працювали на відповідача, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року (справа № 260/42/19, головуючий суддя - Іванчулинець Д.В.) у справі за позовом Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" про стягнення заборгованості було встановлено обставини щодо правомірності призначення пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , відтак обставини щодо правомірності призначення пенсії даним громадянам повторно не доказуються.
Також, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 працювали на відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день, що підтверджується Довідками про підтвердження пільгового стажу (а.с. 14-15) та набули право на отримання пільгової пенсії по списку №2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України № 1058, зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно п. 6 п.п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 зареєстрованої в Мін'юсті 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкції №21-1) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п. 6 п.п. 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Згідно надісланих відповідачеві розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 16-35) та Обґрунтованого розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня по вересень 2019 року становить 155581,97 грн. (а.с. 6).
Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - в розмірі 155581,97 грн.
Отже, станом на час розгляду адміністративної справи борг відповідачем не сплачений.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані (відзив проти позову відповідач суду не надав) та підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) до Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" (вул. Заводська, буд. 8, смт. Дубове, Тячівський район, Закарпатська область, 90351, код ЄДРПОУ 14310804) про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Закарпатське вертолітне виробниче об'єднання" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у сумі 155 581,97 (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну гривню дев'яносто сім копійок) грн.
3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяМ.М. Луцович