Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 грудня 2019 р. Справа№200/9381/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі Смаль О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона з 28.06.2002 року здобула право на отримання пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , яке видано Пенсійним фондом України на ім'я позивачки. Проте відповідачем з 01.06.2017 року протиправно, без повідомлення причин, припинено виплату їй пенсії, чим порушено її право на соціальне забезпечення. А тому, позивачка просить суд зобов'язати відповідача виплатити заборгованість з пенсії з 01.06.2017 року по теперішній час та поновити виплату пенсії з 01.06.2017 року, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що право громадян щодо призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних формувань та інших джерел, врегульовано Законами України щодо пенсійного забезпечення, яке відповідно до законодавства здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Отже, представник Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що є неналежним учасником у даних спірних правовідносинах.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року клопотання позивача про витребування доказів, - задоволено. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/9381/19-а. Розгляд адміністративної справи № 200/9381/19-а визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 21.08.2019 року об 11 год. 45 хв. Витребувано у відповідача відомості, з якого періоду позивачці припинено виплату пенсії із зазначенням підстав.
21.08.2019 року підготовче засідання відкладено до 14-30 год. 25.09.2019 року з метою встановлення належних учасників справи.
25.09.2019 року відкладено підготовче засідання по цій справі до 13.30 год. 23.10.2019 року. Витребувано у Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на обліку як отримувача пенсії та, у разі перебування, інформацію щодо отримання нею пенсії за період з 01.06.2017 року. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі на тридцять днів з ініціативи суду.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року відкладено підготовче засідання до 13-30 год. 05.11.2019 року. Повторно витребувано у Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на обліку як отримувача пенсії та, у разі перебування, інформацію щодо отримання нею пенсії за період з 01.06.2017 року.
Ухвалою суду від 05.11.2019 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судовий розгляд справи по суті на 12-00 год. 04.12.2019 року.
Позивачка та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Про вказане свідчать відомості паспорта громадянки України серії НОМЕР_2 (а.с.13-18).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її діти є внутрішньо переміщеними особами із фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 21).
До позовної заяви позивачкою надано свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_1 від 28.06.2002 року (а.с.9).
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації поновити виплату пенсії, яка була призупинена з 01.06.2017 року. Вважаючи таке припинення протиправним, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Так, суд зазначає, що стаття 1 Закону № 1058 передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
За вказаним Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 10 Закону № 1058 визначено, що Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Так, Пенсійний фонд України - це центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення, проводить збір, накопичення та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, допомоги на поховання, інших соціальних виплат.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є:
реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань;
виконання інших завдань, визначених законом.
Так, функції щодо нарахування та виплати пенсії покладено на територіальні управління Пенсійного фонду Управління.
Отже, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок здійснювати пенсійне забезпечення громадян.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до законодавства пенсія виплачується щомісяця за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків.
Призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (зі змінами) (далі - Порядок).
Відповідно до Порядку для відновлення соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
Суд зазначає, що згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її діти є внутрішньо переміщеними особами із фактичним місцем проживанням: АДРЕСА_2 . Отже, у разі отримання пенсії вона мала перебувати на обліку у Волноваському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області.
З метою з'ясування належного відповідача по справі ухвалою суду від 25.09.2019 року суд витребував у Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області інформацію щодо перебування позивачки на обліку як отримувача пенсії та, у разі перебування, інформацію щодо отримання нею пенсії за період з 01.06.2017 року.
Натомість, згідно відповіді Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04.11.2019 року № 15452/11-33/10 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії (а.с.54).
Крім того, неодноразово ухвалами від 21.08.2019 року, від 25.09.2019 року, від 23.10.2019 року повідомлено позивачку про пред'явлення позову до неналежного відповідача. Водночас, відповіді від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Разом з тим, ОСОБА_1 у якості відповідача по справі вказує саме Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації.
Відповідно до приписів чинного законодавства на органи соціального захисту населення покладено, зокрема, функції щодо призначення та виплати: державної допомоги сім'ям з дітьми, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам та особам, які проживають разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційних виплат фізичним особам, які надають соціальні послуги, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд, щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку; щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання „Мати-героїня", а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України.
Водночас, виплату пенсії органи соціального захисту не здійснюють, а тому, на переконання суду, відповідач жодним чином не міг порушити права ОСОБА_1 шляхом призупинення виплати пенсії з 01.06.2017 року.
Стосовно доданого до матеріалів справи свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
На сьогоднішній день діють такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття.
Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Так, страхове свідоцтво видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду загальнообов'язкового державного соціального страхування, на підставі анкети застрахованої особи після обов'язкової реєстрації цієї особи в органах Пенсійного фонду.
Виходячи з вищевикладеного, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування не підтверджує, що ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати, як це зазначено у позовній заяві.
Також у позовній заяві вказано, що позивачка здобувала право на отримання пенсії за віком (а.с.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 на пенсію за віком мають право особи після досягнення пенсійного віку - 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Вказаний довід спростовується інформацією з паспорту громадянина України, виданого на ім'я позивачки (а.с.13), оскільки остання народилась 09.04.1977 року та не може мати право на пенсію за віком.
Крім того, основною засадою (принципом) адміністративного судочинства є, зокрема змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Статтею 77 КАС України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За принципом змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, на позивача, поряд із обов'язком довести факт порушення свого суб'єктивного права відповідачем, також покладено обов'язок довести підставу позову, а саме: обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків, тобто можливість задоволення позову.
Із цих положень випливає необхідність доведення для задоволення позову таких фактів: наявність обставин, з якими закон пов'язує настання певних правових наслідків для позивача (тобто доведення заявленої підстави позову) та факт порушення його суб'єктивного права відповідачем. Недоведеність цих фактів є підставою для відмови в позові за недоведеністю (необґрунтованістю) позовних вимог.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зазначена норма спрямована на те, щоб дисциплінувати позивача і не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи.
На переконання суду, позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, як саме відповідач порушив її права, свободи та інтереси.
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стосовно розподілу судових витрат суду зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачкою не було сплачено судовий збір у зв'язку з неможливістю його сплати через незадовільний майновий стан.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 .
Таким чином, зважаючи на відмову у задоволенні позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивачки 768, 40 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної Державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03197227, 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Гагаріна, будинок 36) про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь Державного бюджету України.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб