Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 грудня 2019 р. Справа№200/11686/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Аляб'єва І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, буд.14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла та зобов'язання поротно розглянути заяву позивача про призначення державної допомоги.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не здійснив виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за певний період у зв'язку з відсутністю за вказаним місцем фактичного проживання.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, 24 жовтня 2019 року надав відзив на адміністративний позов в якому зазначив, що грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається з урахуванням акта обстеження матеріально побутових умов сім'ї, що передбачено п. 12 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №365. Відповідач вказав, що позивач звернувся до управління із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги 04 червня 2019 року, під час перевірки за вказаним у заяві місцем проживання позивача не було. Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийнято рішення (з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї) про відмову в призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 із заявою про повідомлення нового місця мешкання не звертався. Вважає, що управлінням правомірно було прийнято рішення про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 жовтня 2019 року у справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року розгляд справи призначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 18 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16 грудня 2019 року.
До судового засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача.
До судового засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом Серія НОМЕР_2 , виданим 01 липня 1997 року Червоногвардійським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області.
16 квітня 2018 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка № 0000047171 від 16.04.2018 року.
04 червня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, встановленого зразка, про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначивши адресу фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 26 червня 2019 року №1481 ОСОБА_1 , при відвідуванні 21 червня 2019 року позивач був відсутній, було залишено повідомлення, станом на 26 червня 2019 року до управління не з'явився.
На підставі зазначеного вище Акта Протоколом Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 02 липня 2019 року №49 відмовлено позивачу у призначенні (відновленні) щомісячної адресної допомоги. Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 04 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам тому звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ст. 4 Закону № 1706-VII).
Згідно п. 1 Постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога. Вказаною Постановою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505). Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).
Так, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців (п. 2 Порядку № 505).
Відповідно до п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Пунктом 5 Порядку визначено документи які додаються та необхідні відомості, які зазначаються у заяві. Грошова допомога не призначається у випадках визначених п. 7 Порядку №505.
При цьому слід зазначити, що у рішенні про відмову ОСОБА_1 у наданні допомоги на проживання не зазначено обставини, визначених п. 7 Порядку № 505.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на приписи Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.
Пунктом 12 цього Порядку №365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Як убачається з Акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 26 червня 2019 року, позивач відсутній за місцем фактичного проживання. При цьому, в такому разі представник управління соціального захисту населення залишив внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. У зв'язку з тим, що позивач (внутрішньо переміщена особа) протягом трьох робочих днів не з'явився до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації. Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (п.п. 6,7 Постанови №365).
Проте, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем таких дій.
Пунктом 13 Порядку №365 визначено, що комісія (з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам), крім підстав відмови у призначенні (відновленні) соціальної виплати, передбачених законодавством, може відмовити заявникові у призначенні (відновленні) такої виплати в разі його відсутності за фактичним місцем проживання/перебування, зазначеним у заяві про призначення (відновлення) соціальної виплати.
Проте слід зазначити, що вказаний пункт цього Порядку скасований постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2017 року у справі № 826/12123/16, що набрала законної сили 4 липня 2018 року, та залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року. Зазначеною постановою суду також скасовані п.п. 7, 8, 9 цього Порядку, якими передбачалось право органу на проведення перевірки достовірності зазначеної в заяві про призначення соціальних виплат інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, складання акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за результатом перевірки, обов'язок особи повідомляти структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну фактичного місця проживання/перебування, а також скасовані Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637.
Підставою для скасування цих нормативно-правових актів (їх окремих пунктів) судом було визначено те, що вони обмежують осіб, що належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у реалізації їхніх прав, зокрема, прав на пенсійне та соціальне забезпечення та є такими, що призводить до непрямої дискримінації за ознакою місця проживання та перебування на обліку ВПО, а також порушує принцип рівності, передбачений ст. 24 Конституції України та гарантії вільного пересування територією України, передбачені ст. 33 Конституції України.
Положеннями ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
На підстав зазначеного вище, суд не убачає підстав для застосування п. 7 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права, або «інші права», що визначено ст. 9 Закону, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Вказаний Закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
На підставі зазначено вище, суд дійшов висновку про протиправність Рішення про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_1 від 04 липня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, буд.14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, буд.14, код ЄДРПОУ 03197428) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2019 року про призначення щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Громова, буд.14, код ЄДРПОУ 03197428) на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2019 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв