Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 грудня 2019 р. Справа№200/13042/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1
до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідно до якого просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про не зарахування пільгового стажу №1901, яке було направлено листом від 22.10.2019 року; зобов'язати відповідача, відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах періоди роботи: на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 28.06.1990 р. по 31.08.1990 р. в якості гірничого майстра підземного; на шахті «Жданівська» виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» з 11.02.1992 р. по 31.03.1992 р. в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 07.09.1992 р. по 31.12.1998 р. в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.01.2011 р. по 07.11.2017 р. в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем; зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву за № 1901 від 30.07.2019 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи: на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 28.06.1990 р. по 31.08.1990 р. в якості гірничого майстра підземного; на шахті «Жданівська» виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» з 11.02.1992 р. по 31.03.1992 р. в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 07.09.1992 р. по 31.12.1998 р. в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.01.2011 р. по 07.11.2017 р. в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, 30.07.2019 року він звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із необхідним пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до протоколу щодо призначення пенсії, нарахована вона, виходячи із страхового стажу 38 років 6 місяців 22 дні, в тому числі пільгового підземного стажу за списком № 1 - 11 років 11 місяців.
Рішенням відповідача про незарахування пільгового стажу № 1901, відповідачем не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах наступні періоди трудової діяльності: на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 28.06.1990 р. по 31.08.1990 р. в якості гірничого майстра підземного; на шахті «Жданівська» виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» з 11.02.1992 р. по 31.03.1992 р. в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 07.09.1992 р. по 31.12.1998 р. в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті.
Позивач з рішенням відповідача категорично не погоджується, оскільки вважає його протиправним та таким, що прийняте всупереч норм діючого законодавства України.
Ухвалою від 14 листопада 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 10 грудня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27 листопада 2019 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_1 .
30 липня 2019 року позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно п. 1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.
Позивачу була призначена пенсія виходячи із страхового стажу 38 років 6 місяців 22 дні, в тому числі пільгового підземного стажу за списком № 1 - 11 років 11 місяців.
Рішенням відповідача про незарахування пільгового стажу № 1901, яке було направлено на адресу позивача листом 22.10.2019 р., позивачу стало відомо, що йому не зараховано до пільгового стажу на підземних роботах наступних періодів роботи:
- з 28.06.1990 по 31.08.1990 в шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Жовтеньвугілля» в якості гірничого майстра підземного;
- з 11.02.1992 по 31.03.1992 на шахті «Ждановка» виробничого об'єднання з видобутку вугілля «Шахтарськвугілля» в якості учня гірничого та гірничого підземного;
- з 07.09.1992 по 31.12.1998 на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті;
- з 01.01.2011 по 07.11.2017 на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас'с в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що вказані періоди роботи позивача, а саме: з 28.06.1990 по 31.08.1990. 11.02.1992 по 31.03.1992, з 07.09.1992 по 31.12.1998, не зараховано до пільгового стажу, так як немає можливості витребувати з підприємства довідки які б підтвердили пільговий характер роботи заявника на даному підприємстві.
Крім того, не зараховано періоди роботи з 01.01.2011 по 07.11.2017 до пільгового стажу заявника, так як в Державному реєстрі застрахованих осіб по відомості спецстажу відсутні дані про дати та номери наказів про результати атестації робочих місць на підприємств
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» «в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України)».
Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Пункт 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 25.11.2005 № 22-1 передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей трудової книжки позивача від 10.06.1990 року серії НОМЕР_2 у спірний період часу він працював на наступних посадах:
- з 28.06.1990 по 31.08.1990 на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» в якості гірничого майстра підземного на час практики;
- з 11.02.1992 по 31.03.1992 на шахті «Ждановська» виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Шахтарськвугілля» в якості учня гірничого робітника підземного та гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті
- з 07.09.1992 по 31.12.1998 на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті та заступником начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті;
- з 01.01.2011 по 07.11.2017 на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем.
Вказані записи у трудовій книжці не містять неточностей, записи зроблені чітко та без виправлень, засвідчені печатками підприємства, відповідальними працівниками та відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року, в тому числі і підпунктам 2.6, 2.7, 2.8, 2.9.
Крім того, позивачем була надана уточнююча довідка про пільговий характер роботи №13/8/2.3-633 від 28.06.2019 р., копія наказу про результати атестації робочих місць №902-к від 26.09.1994 р., копія наказу про результати атестації робочих місць № 221 від 10.04.2000 р., копія наказу про результати атестації робочих місць №107 від 11.05.2005 р., історична довідка по шахтоуправлінню «Зуївське».
Зазначені довідки та копії наказів про атестацію видані ВП «Управління ремонтно- будівельних і природоохоронних робіт», яке є правонаступником ліквідованого шахтоуправління «Зуївське», що вбачається з наданої історичної довідки.
По шахті «Жданівська» виробничого об єднання «Шахтарськвугілля» позивачем було надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи № 05-03/894 від 18.05.2017 р.
По ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» позивачем було надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи №39 від 04.06.2019 р. копія наказу про результати атестації робочих місць № 528 від 04.04.2005, копії наказу про результати атестації робочих місць № 529 від 04.04.2005, № 700 від 16.05.2006, № 528 від 20.04.2011 та № 336 від 15.04.2016.
Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті вказаних документів з огляду на те, що вони видані на тимчасово окупованій території України, так званої «ДНР».
Також, згідно даних, (що наявні в матеріалах справи) наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період страхувальниками - вносилися страхові внески та трудовий стаж зараховано як спецстаж за кодом ЗПЗ013А1.
Відповідно до постанов Правління ПФУ№ 26-1 від 05 листопада 2009 року «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 25-2 від 03 грудня 2013 року «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Правління ПФУ від 08 жовтня 2010 року № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за №ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; № ЗП3014А2 - працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Також, суд зазначає, що посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України Кабміну від 08.06.2016 року №365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України Кабміну від 25.04.2018 №335 є безпідставним, оскільки постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовими актами, у зв'язку з чим при вирішенні спірних правовідносин слід керуватися правовим актом, який має вищу юридичну силу, у цьому випадку - Законом №1058-IV.
Щодо врахування при призначенні пенсії архівних довідок суд зазначає наступне.
За приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Трудовий стаж позивач набув у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснюють господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і зазначене підприємство також утворено відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були сформовані до проведення антитерористичної операції і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....
В даному випадку Позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки, у зв'язку з наданням зазначеної довідки підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.
Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidouv. Turkey", "Cyprusv. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozerv/the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Othersv. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Відповідно до приписів ст.ст.9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про не зарахування стажу від 22.10.2019 року №1901 не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню як похідні, позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 30.07.2019 року та зобов'язання зарахувати до пільгового стажу, періоди роботи на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 28.06.1990 р. по 31.08.1990 р. в якості гірничого майстра підземного; на шахті «Жданівська» виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» з 11.02.1992 р. по31.03.1992 р. в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 07.09.1992 р. по 31.12.1998 р. в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.01.2011 р. по 07.11.2017 р. в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №1901 від 22.10.2019 року.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.07.2019 року №1901 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу періоди роботи: на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 28.06.1990 р. по 31.08.1990 р. в якості гірничого майстра підземного; на шахті «Жданівська» виробничого об'єднання «Шахтарськвугілля» з 11.02.1992 р. по31.03.1992 р. в якості учня гірничого робітника підземного, гірничого робітника підземного 3 розряду з повним робочим днем в шахті; на шахтоуправлінні «Зуївське» виробничого об'єднання «Жовтеньвугілля» з 07.09.1992 р. по 31.12.1998 р. в якості гірничого майстра підземного з повним робочим днем в шахті, заступника начальника дільниці підземного з повним робочим днем в шахті; на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» з 01.01.2011 р. по 07.11.2017 р. в якості гірничого майстра з повним підземним робочим днем, помічника начальника дільниці з повним підземним робочим днем.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко