Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 грудня 2019 р. Справа№200/10096/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До суду надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 41 442 грн. 99 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість відповідача станом становить 41442, 99 грн., зокрема із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості та земельного податку з фізичних осіб. Проте, відповідачем не вживаються заходи щодо погашення вказаного боргу.
Ухвалою від 16 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі із повідомлення сторін.
Судом, ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, направлено відповідачу на адресу зазначену в позові та підтвердженій запитом до адресно - довідкового відділу ГУ ДМС України у Донецькій області.
Копія ухвали повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання". Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони по справі задоволено та замінено первинного позивача по справі Головне управління ДФС у Донецькі області на Головне управління ДПС у Донецькі області.
Розгляд справи відкладено з 05 листопада 2019 р. на 03 грудня 2019 року о 11:00 год.
Представник позивач та відповідача до судового засідання 03 грудня 2019 року не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Про причини неявки представник відповідача не повідомив. Позивач надала заяву, якою просила розглянути справу без участі позивача.
Перешкоди для розгляду справи в судовому засіданні, визначені ст. 205 КАС України відсутні.
Приписами ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (цегляна адміністративна будівля реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 6502614103, загальна площа : 1395,7 кв.м.; об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля, 1395,7 кв.м.) реєстраційний номер майна : 3460360;) виникла:
16 999,63 грн. - борг виник 03.07.2018 - нараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 12.02.2018 № 0066080-4210-0502 на суму 16 999,63 грн. (податкове повідомлення рішення направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення № 84511 08598736 повернене з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання»);
19 232,75 грн. - борг виник 03.07.2018 - нараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 12.02.2018 № 0066079-4210-0502 на суму 19 232,75 грн. (податкове повідомлення рішення направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення № 84511 08598736 повернене з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання»);
5 210,61 грн. - борг виник 19.09.2018 - нараховано згідно податкового повідомлення - рішення форми «Ф» від 12.02.2018 № 0066078-4210-0502 на суму 5 210,61 грн. (податкове повідомлення рішення направлено на податкову адресу платника податків, та поштове відправлення № 84511 08696622 повернене з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання»).
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 04.07.2018 № 75917-42, яка направлена платнику податків на його податкову адресу, та поштове відправлення № 84511 0911492 9 повернене відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 даного Кодексу органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Артемівської міської ради від 24 червня 2015 року № 6/67-1240 "Про встановлення розмірів ставок місцевих податків і зборів у місті Артемівську" встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Рішенням Бахмутської міської ради від 22 лютого 2017 року «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно з підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
При цьому, сторонами у справі доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку надано до суду не було.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом було дотримано вимоги Податкового кодексу України при визначенні позивачу грошових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -
Позов Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податкового боргу в розмірі 41 442,99 грн., а саме : податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації : 18010300) в сумі 41 442,99 грн. (р/р НОМЕР_2, код платежу 18010300, отримувач: Бахмутське УК / м. Бахмут/18010300, банк отримувача : Казначейства України ЄАП, МФО 899998, ЄДРПОУ 37868870).
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 13 грудня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя І.В. Шинкарьова