Справа № 487/5311/19
Провадження № 1-кс/487/9106/19
04.12.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання старшого слідчого Заводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019150030002624 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-
Старший слідчий Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, а тому вважає, що підозрюваний може зникнути з місця проживання та буде переховуватися, може вчинити інший злочин майнового характеру, оскільки не працює, не має стійких соціальних зв'язків. Слідчий вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не може запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, захисник просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що останній самостійно прибув за викликом суду для участі у розгляді клопотання, що виключає можливість його переховування від органів досудового розслідування та суду, окрім цього підозрюваний є інвалідом другої групи та потребує постійного лікування у зв'язку з наявністю психічного захворювання.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Судом встановлено, що Заводським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019150030002624, відомості про яке 04.07.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.07.219 року ОСОБА_5 перебував за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у сховище.
Близько 00.30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не виявилось можливим встановити, ОСОБА_5 , відчинивши хвіртку, проник до території домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де у дворі побачив металеву тачку, яку вирішив викрасти з метою незаконного збагачення. В подальшому ОСОБА_5 , незаконно проникнувши до вказаного домоволодіння, взяв металеву тачку та направився до виходу із двору.
В цей час злочинні дії ОСОБА_5 стали явними для ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вимагали у останнього припинити злочинні дії, але ОСОБА_5 , не реагуючи на вимоги, із викраденим майном втік з місця вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 265 грн.
27.08.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Слідчим Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_6 27.11.2019 року винесено постанову про зупинення досудового розслідування кримінального провадження, оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що останній ухиляється від органу досудового розслідування та місце його знаходження не відомо.
Досудове розслідування кримінального провадження 29.11.2019 р. було відновлено, про що слідчим винесено постанову.
На теперішній час досудове розслідування кримінального провадження триває, строк якого згідно ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва продовжено до 29.02.2020 р.
Слідчий суддя, дослідивши докази, на які посилався в обґрунтування клопотання слідчий, приходить до висновку, що вони доводять наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. Такими доказами є, зокрема, заява ОСОБА_8 про вчинення злочину від 04.07.2019 р., протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 від 26.07.2019 р., протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 26.07.219 р., протокол пред'явлення особи за фотознімками за участю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, санкція даної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також вважає, що існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, а тому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, проживає один, сім'ї не має, про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення ОСОБА_5 не повідомолено, розмір шкоди становить 265 грн. З 2013 року підозрюваний перебуває на обліку в Миколаївській обласній психіатричній лікарні з діагнозом ТПР. Відносно підозрюваного ОСОБА_5 30.10.2019 року була проведена судово-психітрична експертиза, за результатами якої ОСОБА_5 рекомендовано проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Сама тяжкість вчиненого злочину хоча і є визначальною при оцінці ризику ухилення від слідства і суду, проте не може бути достатньою підставою для законності тримання під вартою, яке є винятковим запобіжним заходом.
Крім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в його рішеннях, відповідно до якої тримання під вартою психічнохворого буде "законним" для цілей пункту 1 (е) статті 5 Конвенції лише за умови, якщо воно здійснюється в лікарні, клініці чи іншому визначеному для цього закладі. Проте в пункті 1 (е) статті 5 Конвенції в принципі не йдеться про належне лікування чи його умови.
Слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить належну поведінку підозрюваного.
При цьому на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 184, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого Заводського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на підозрюваного ОСОБА_5 строком на 2 місяці, до 04.02.2020 року наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання таабо місця роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 06.12.2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1