Справа № 520/16404/19
Провадження № 2/520/5111/19
16.12.2019 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд -
15.07.2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просять визнати ОСОБА_2 , паспорт громадянина Південно-Африканської Республіки, НОМЕР_1 , виданий 23.12.2013 року, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 від 11.02.2014 року, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_4 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі. Позивачка посилається на те, що відповідач по справі є чоловіком її доньки, фактично з 03.09.2016 року відповідач у спірній квартирі не проживає, не несе витрат по сплаті комунальних послуг, наявність реєстрації по квартирі перешкоджає позивачу в здійсненні права власності на квартиру.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 19.07.2019 року справа була відкрита за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки підпадає під ознаки малозначної справи, з повідомлення /викликом/ сторін.
Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень, подання зустрічного позову або клопотання про слухання справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Будь-яких письмових заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась, причини неявки суду невідомі.
Представник позивача - адвокат Смирнова Л.П. до судового засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який повідомлений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, заслухавши представника позивача, свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20.02.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Євсєєвою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за № 920, позивач ОСОБА_1 купила ізольовану трьохкімнатну квартиру під номером АДРЕСА_4 , загальною площею 68,5 кв.м., корисною площею - 65,6 кв.м., житловою площею-38,3 кв.м. Право власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_4 , було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 18.03.2004 року під № 259, № 25 доп.к. на стор. 18 / а.с.6/.
Відповідно до ст.ст.317,319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідач по справі являється чоловіком доньки позивачки ОСОБА_1 , шлюб з яким було зареєстровано 31.03.2012 року.
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописку, яка видана ЖБК «Портовик-Судноремонтник-4» за № 64 від 01.07.2019 року, у жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 осіб - позивач ОСОБА_1 (основний власник), ОСОБА_4 ( чоловік), ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_6 (онука) та ОСОБА_2 ( зять) з 2012 року/а.с.7/.
Із пояснень позивача вбачається, що 18.09.2012 року ОСОБА_2 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_4 за просьбою доньки, ОСОБА_5 , за умовою тимчасового проживання.
У період з 2016 року відповідач по справі пішов проживати спочатку в орендовану квартиру, а в подальшому з 29.01.2018 року, ОСОБА_2 , придбав за договором купівлі-продажу садовий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 71,6 кв.м., житловою площею 53,4 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку кадастровий номер: 51239811400:01:001:2910, площею 0,1196 га, на якому розташований вищезазначений будинок, що підтверджується інформаційними довідками № 160767702 і № 160767694 від 24.03.2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно /а.с.11-13/.
З 2018 року відповідач ОСОБА_2 став постійно мешкати у вищевказаному садовому будинку, а в спірній квартирі фактично не проживає з 2016 року, що також підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .
Факт не проживання відповідача у спірному житлі підтверджуєтьсяактом про не проживання особи за місцем реєстрації від 07.07.2019 року, який підтверджують сусіди позивачки, підписи яких посвідчено головою ЖБК «портовик-Судноремонтник-4», з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.09.2016 року по теперішній час, не проживає за містом реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 . / а.с.29/.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
Судом встановлено, що домовленостей або інших угод передбачених законом між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 не укладалось, відповідач фактично з 2016 року в квартирі не проживає та не несе ніяких обов'язків по оплаті житла.
Наявність реєстрації відповідача по спірній квартирі порушує майнові права позивача, оскільки вона змушена нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, які нараховуються в залежності від кількості зареєстрованих осіб, що спричиняє їй матеріальної шкоди. Сплата комунальних послуг підтверджується копіями квитанцій, які є в матеріалах справи /а.с.15-24/.
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном. Звернення до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування житловим приміщенням є однією із форм захисту власником своїх прав.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
У постанові Верховного суду України від 16 листопада 2016 року по справі № 6-709цс16 зазначено, що згідно з положеннями статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Крім того, власник має право вимагати усунення порушень свого права власності у будь-який час від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 386, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 128, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України , суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Південно-Африканської Республіки, НОМЕР_1 , виданий 23.12.2013 року, посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 від 11.02.2014 року, зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019 року.
Суддя Гниличенко М. В.