16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 902/1022/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Вінницької області
у складі судді Нешик О. С.
від 27.04.2018 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Грязнов В. В., Розізнана І. В., Мельник О. В.
від 17.10.2019
за позовом Приватного підприємства "Мега-Гранд КФТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар", Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віра", ОСОБА_1 , Подільська районна в місті Києві державна адміністрація
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,
29 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №902/1022/17.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява Приватного підприємства "Мега-Гранд КФТ" подана у листопаді 2017 року, предметом якої є дві вимоги немайнового характеру:
- визнання недійсним та скасування рішення з другого питання порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоальянс-Стар", оформленого протоколом № 5 від 20 квітня 2010 року;
- визнання недійсною та скасування державної реєстрації змін до установчих документів, проведену державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації у Вінницькій області Стиран Н. Л.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 6 400,00 грн, а саме 3 200,00 грн * 200%, де 3 200,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви за дві вимоги немайнового характеру, 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 не додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання, у якому скаржник просить звільнити від його сплати. Клопотання про звільненні від сплати судового збору мотивовано тим, що в даному випадку розмір судового збору перевищує 5% розміру його річного доходу за попередній календарний рік, оскільки згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків Державної фіскальної служби України № 6332/50-08-01-13/Д від 22.11.2019 ним не отримано жодних доходів протягом І - ІV кварталу 2018 року та І квартал 2019 року.
09 грудня 2019 року на адресу Суду надійшли заперечення Приватного підприємства "Мега-Гранд КФТ" проти відкриття касаційного провадження, в яких позивач наполягає, що згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України існують підстави для залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху у зв'язку з несплатою ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Приватне підприємство "Мега-Гранд КФТ" стверджує, що заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_1 вводить Суд в оману щодо відсутності у нього будь-яких доходів та коштів на сплату судового збору, приховує факти сплати судових витрат у інших господарських справах та не обґрунтовує пріоритетність сплати судового збору у інших справах за його участю та з інших поданих ним заяв і скарг у порівнянні із касаційною скаргою у справі № 902/1022/17. Крім того, позивач наголошує, що ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту та будучи магістром права, здійснює захист своїх інтересів у судах не особисто, а через адвокатів Адвокатського об'єднання "Арсенал" на платній основі з 2014 року.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглянувши заявлене клопотання та враховуючи заперечення Приватного підприємства "Мега-Гранд КФТ" проти відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору з наступних підстав.
Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на касаційний перегляд справи у визначених законом випадках є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в касаційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
При цьому, Суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
З огляду на приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України, реалізація особою права на касаційне оскарження рішення (ухвали, постанови) судів попередніх інстанцій здійснюється шляхом подання касаційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 290 цього Кодексу. Частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обов'язкових додатків до касаційної скарги, серед яких зазначено докази сплати судового збору.
Отже, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".
Колегія суддів зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Зважаючи на викладене Суд, на підставі наданих скаржником доказів та заперечень Приватного підприємства "Мега-Гранд КФТ" проти відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, у зв'язку з неподанням переконливих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо відсутності в нього грошових коштів для сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з несплатою судового збору, ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі №902/1022/17 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 6400,00 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2019 у справі № 902/1022/17 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко