16 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 5/31-Б-09
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.
розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія"
про відвід суддів суддів Ткаченко Н. Г. - головуючої, Білоуса В. В., Жукова С. В.
у справі № 5/31-Б-09
за заявою ТзОВ "Тексконсалтинг Груп", ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії та об'єднаної заяви працівників ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_65 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонський бавовняний комбінат"
про визнання банкрутом
У провадженні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 5/31-Б-09 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019.
04.12.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" про відвід колегії суддів у складі: Ткаченко Н. Г. - головуюча, Білоус В. В., Жуков С. В. від розгляду справи № 5/31-Б-09.
Заява мотивована тим, що у постанові від 16.08.2018 цим же складом суду у даній справі при її направленні на новий розгляд було надано вказівки суду апеляційної інстанції, за твердженням заявника, яке саме рішення слід прийняти з урахуванням яких Південно-західним апеляційним господарським судом було постановлено оскаржену постанову від 02.10.2019.
Вказана обставина викликає у заявника сумнів в неупередженості та об'єктивності суддів Ткаченко Н. Г., Білоуса В. В., Жукова С. В. при розгляді даної справи.
У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" відвід суддям Ткаченко Н. Г., Білоусу В. В., Жукову С. В. у справі № 5/31-Б-09 необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.
12.12.2019 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Банаська О. О.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" про відвід суддів Ткаченко Н. Г., Білоуса В. В., Жукова С. В. від розгляду справи № 5/31-Б-09 суд дійшов таких висновків.
Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов'язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням суддів щодо направлення справи на новий розгляд та надання вказівок суду апеляційної інстанції, які не виходять за обмеження встановлені частиною 2 статті 316 Господарського процесуального кодексу України, не свідчить про їх упередженість та не є підставою для відводу останніх відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
За результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" про відвід колегії суддів у складі: Ткаченко Н. Г. - головуюча, Білоуса В. В., Жукова С. В. від розгляду справи № 5/31-Б-09 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" про відвід суддів Ткаченко Н. Г., Білоуса В. В., Жукова С. В. від розгляду справи № 5/31-Б-09, слід відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Євразія" про відвід суддів Ткаченко Н. Г., Білоуса В. В., Жукова С. В. від розгляду справи № 5/31-Б-09.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Банасько