про відмову у видачі судового наказу
16 грудня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/1012/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді М.П.Ноувен, розглянувши матеріали заяви від 09.12.2019 № 14-11/360 Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі: Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» пр-т Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000 до: Фізичної особи-підприємця Романова Миколи Миколайовича АДРЕСА_1 про видачу судового наказу
До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Фізичної особи - підприємця Романова Миколи Миколайовича про видачу судового наказу.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на неналежне виконання боржником взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати орендних платежів згідно з договором оренди комерційної нерухомості № 74Е000-117/18 від 20.04.2018.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення 495,83грн пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 22.01.2019 по 14.04.2019 та 35,41 грн 3% річних.
Згідно зі ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Частиною 1 статті 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається зі змісту поданої заяви про видачу судового наказу, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору від 74Е000-117/18 від 20.04.2018, який за своєю правовою природою є договором оренди.
У відповідності зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
У відповідності зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, вимоги про сплату неустойки, визначення якої надається в Главі 49 (Забезпечення виконання зобов'язання) ЦК України, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, та у випадку їх належного обґрунтування та розрахунку вказані суми можуть бути стягнуті з боржника в порядку позовного провадження, оскільки в порядку наказного провадження можливо стягнути лише неоспорювану заборгованість.
Крім того, стосовно вимоги заявника про стягнення 35,41 грн 3% річних, сума яких включена заявником в розрахунок прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті 1 180,60 грн за період з 22.01.2018 по 15.11.2019, суд зазначає наступне:
Зі змісту ст. 148 ГПК України вбачається, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Крім того, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п.3 ч.3 ст. 150 ГПК України).
Таким чином, для підтвердження наявності прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 22.01.2018 заявник повинен надати докази на підтвердження виникнення зобов'язання по оплаті орендних платежів.
Заявником до матеріалів заяви про видачу судового наказу додано договір від 20.04.2018 № 74Е000-117/18 та рахунки на оплату № 74-КОМ18-1942 від 31.12.2018, № 74-КОМ19-119 від 31.01.2019, №74-КОМ19-409 від 28.02.2019, № 74-КОМ19-596 від 31.03.2019.
Доказів виникнення зобов'язання з 22.01.2018до моменту укладення договору, а саме до 20.04.2018, заявником до матеріалів заяви про видачу судового наказу не надано.
Враховуючи наведене вище, заявлені заявником вимоги в частині стягнення 35,41 грн 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості 1180,60 грн за період з 22.01.2018 по 21.01.2019 є такими, що не відповідають вимогам ст. 148 ГПК України, але можуть бути розглянуті окремо в позовному провадженні.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», код 21560766 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Романова Миколи Миколайовича, НОМЕР_1 , 35,41 грн 3% річних, нарахованих заявником за період з 22.01.2018 по 21.01.2019 та 495,83 грн пені.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 16.12.2019.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпунктом 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен