Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
10 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 912/3161/19
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря Кравченка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/3161/19 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10", 09053, Київська обл.,Сквирський район, с.Горобіївка, бульвар Сквирський, буд.1-А
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Соборна, буд.22, кв.103
про стягнення 379 718,80 грн.
За участю представників:
від позивача - адвокат Соболь Б.В., довіреність від 19.09.2019, оредар серія КС № 662251 від19.09.2019, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю № 3844/10 від 18.12.2008.
від відповідача - участі не брали
1. Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" про стягнення грошової суми основного боргу в розмірі 282 000,00 грн та 97 718,80 грн пені відповідно до пункту 5.3 Договору купівлі-продажу ТТ-12000213 від 25.09.2018 року, а всього разом 379 718,80 грн, з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № ТТ-12000213 від 25.09.2018 в частині поставки оплаченого товару.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
Ухвалою від 18.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/3161/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляду призначено на 10.12.2019 об 11:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 10.12.2019 не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується роздруківкою про відстеження поштового відправлення з сайту "Укрпошта".
Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, відносно якого судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).
10.12.2019 позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи диску CD-R.
Протокольною ухвалою від 10.12.2019 суд не прийняв електронні докази, які подані позивачем до матеріалів справи оскільки вони, в порушення норм ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не містять КЕП.
3. Позиції інших учасників справи
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.
За приписами ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, наявність факту не поставки товару відповідачем, доведеність суми боргу, наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов'язань за Договором.
5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі
Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов'язань відповідача по суті спору надано копію Договору купівлі-продажу ТТ-12000213 від 25.09.2018, копія Специфікації до договору купівлі-продажу ТТ-12000213 від 25.09.2018, копія рахунку на оплату по замовленню №12000213 від 25.09.2018, претензія на суму 282 000,00 грн № 101 від 13.07.2019 з доказами направлення, платіжне доручення №27 від 27.09.2018 на суму 282 000,00 грн, копії листів відповідача, копія Додаткової угоди від 06.05.2018 до Договору купівлі-продажу ТТ-12000213 від 25.09.2018, розрахунок пені.
10.12.2019 позивачем подано до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи диску CD-R із записами пропозицій Покупця про поставку товару на протязу 15 робочих днів, про повернення коштів, про реструктуризацію заборгованості або строків поставки та проектом додаткової угоди до Договору від 06.05.2019.
Проте, протокольною ухвалою від 10.12.2019 суд не прийняв електронні докази, які подані позивачем до матеріалів справи оскільки вони, в порушення норм ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не містять КЕП.
6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів
25.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія-10" (надалі 0 Покупець) укладено Договір купівлі-продажу ТТ-12000213 (надалі - Договір, а.с. 10-14), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець у порядку й на умовах передбачених даним договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар.
Кількість, комплектність товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору (пункт 1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що загальна сума Договору є сукупністю узгоджених сторонами партій товару, чи наданих послуг Покупцю щодо товару в грошовому еквіваленті, зазначених в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору .
Згідно п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, зазначену в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору в 2-денний строк з моменту укладання даного Договору (з правом дострокової оплати) чи в інші строки вказані в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору.
Покупець здійснює будь-яку оплату на підставі рахунку Продавця, оскільки ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватись Продавцем залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, зміни індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо. Оплата вважається здійсненою з моменту зарахування коштів на рахунок Продавця (пункти 2.3., 2.4. Договору).
Згідно пункту 2.5. Договору право власності на Товар, що купується відповідно до даного Договору, переходить до Покупця з моменту повної оплати вартості Товару.
Відповідно до п. 3.1. Договору, Товар відпускається Покупцеві по видатковій накладній та/або Акту приймання-передачі зі складу Продавця або іншого місця. Адреса складу або іншого місця відвантаження зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору.
Відповідно до п. 3.5. Договору, строк поставки Товару зазначається в специфікаціях та/або інших додатках до даного Договору. Якщо строк поставки не вказаний в жодному додатку до даного Договору, то товар поставляється Покупцю в розумні строки. Про готовність передати Товар Продавець повідомляє Покупцеві в будь-якій зручній для Продавця формі: усно або письмово, шляхом повідомлення по телефону, факсу, електронній пошті.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 30.04.2019, а можливо, і пізнішої дати, достатньої для реального та належного виконання договору сторонами (п. 8.1. Договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
25.09.2018 між сторонами підписано Специфікацію до договору купівлі-продажу №ТТ-12000213 (Додаток № 1), відповідно до якої Продавець поставляє Покупцю обумовлений Товар - Зчіпка ЗГ-22 з боронами БЗТС-1.0з, кількістю 1 шт. та вартістю 282 000,00 грн, у тому числі ПДВ 47 000,00 грн (а.с. 15).
У вказаній Специфікації сторонами погоджено, що Продавець зобов'язується поставити на адресу Покупця товар в строк 30 робочих днів (з правом дострокової поставки) з моменту сто відсоткової оплати.
Відповідачем було виставлено позивачеві рахунок на оплату по замовленню №12000213 від 25.09.2018 на суму 282 000,00 грн (а.с.16).
На виконання умов Договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 282 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 27.09.2018 на суму 282 000,00 грн (а.с. 21).
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, в строк погоджений сторонами у Специфікації від 25.09.2018, Товар не поставив.
05.02.2019 на адресу позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" надійшов лист (вх. №2 від 05.02.2019), відповідно до якого відповідачем повідомлено, що поставка відбудеться на протязі 15 робочих днів (а.с. 23).
29.03.2019 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" надійшов від відповідача лист (вх. №3 від 29.03.2019), про повернення грошових коштів в найкоротший час (а.с. 24).
Крім того, 25.04.2019 на адресу позивача надійшов лист від відповідача (вх. №6 від 25.04.2019) з пропозицією реструктуризації заборгованості або заміну строків поставки (а.с. 24).
Проте, відповідач зобов'язання за Договором не виконав та поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим позивач 19.07.2019 звернувся до відповідача з претензією про поставку оплаченого товару або повернення перерахованих коштів у розмірі 282 000,00 грн (а.с. 17-20), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
В матеріалах справи відсутні як докази поставки обумовленого Договором Товару так і докази повернення передоплати у сумі 282 000,00 грн. Строк поставки Товару, який встановлено Специфікацією, пропущено.
Відповідач не заперечив викладені обставини щодо непоставки оплаченого товару.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позивач має правові підстави вимагати повернення попередньої оплати у зв'язку з не поставкою відповідачем товару.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за порушення виконання зобов'язання щодо поставки Товару в сумі 97 718,80 грн за період з 08.11.2018 по 04.11.2019.
Згідно п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної поставки Товару Продавцем, Покупцем може нараховуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент настання штрафних санкцій за весь час прострочення поставки. Продавець звільняється від відповідальності за порушення строків поставки товару у випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, в тому числі строків передплати за товар.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 9), господарський суд встановив, що останнім не дотримано приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши власний розрахунок пені, господарський суд встановив, що стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" підлягає 48 635,34 грн пені. В іншій частині господарський суд відмовляє.
7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Згідно частин 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, згідно частини першої статті 199 Господарського кодексу України.
Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений статтею 627 Цивільного кодексу України, мають право встановити й інші, окрім тих, що передбачені частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, чинним законодавством передбачено можливість визначення сторонами в договорі окремої від визначених в статті 549 Цивільного кодексу України форм неустойки штрафних санкцій, в тому числі можливість застосування за порушення негрошового зобов'язання штрафної санкції, порядок обчислення якої встановлено сторонами аналогічно до порядку обчислення пені - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Вказана правова позиція щодо можливості застосування договірної санкції, яка не передбачена ст. 549 Цивільного кодексу України узгоджується з правовою позицією Верховного суду України та Верховного суду, викладеною, зокрема в постановах: від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, від 25.06.2018 у справі №912/2483/17, від 25.07.2018 у справі №904/7589/17, від 25.07.2018 у справі №904/8299/17, від 03.09.2018 у справі №908/2411/17.
Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
8. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Так, надані позивачем докази щодо здійснення попередньої оплати товару та непоставки товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" не спростовані відповідачем. У зв'язку з цим, а також враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, ці докази визнаються судом належними та допустимими для визначення суми заборгованості відповідача та застосування до останнього штрафних санкцій.
9. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Викладено в п.6 рішення.
10. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання з поставки оплаченого товару згідно Договору купівлі-продажу ТТ-12000213 від 25.09.2018, що стало підставою для звернення позивача до суду.
11. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування
Зазначені обставини у справі відсутні.
12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору
Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем з поставки оплаченого Товару, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" заборгованості є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 330 635,34 грн , з яких 282 000,00 грн заборгованість та 48 635,34 грн пеня.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд.22, кв.103, ідентифікаційний код 36584896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-10" ( 9053, Київська обл., Сквирський район, с. Горобіївка, бульвар Сквирський, буд. 1-А , ідентифікаційний код 19424895) заборгованість в сумі 282 000,00 грн., пеню в сумі 48 635,34 грн., а також судовий збір в сумі 4 959,53 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія-10" (09053, Київська обл.,Сквирський район, с.Горобіївка, бульвар Сквирський, буд.1-А), Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Соборна, буд.22, кв.103).
Повне рішення складено 16.12.2019.
Суддя Т. В. Макаренко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.