ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/16421/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву позивача Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» про забезпечення позову у справі № 910/16421/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» (вул. Карбишева, буд 1, м.Луцьк, 43023) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (вул. Шота Руставелі, буд 44, оф. 104, м. Київ, 01033) про визнання договорів недійсними,
21.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» (вул. Карбишева,буд 1, м.Луцьк, 43023) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса,36-Б, м.Київ, 01133), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (вул. Шота Руставелі, буд 44,оф. 104, м.Київ, 01033) про визнання договорів недійсними та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою суду від 25.11.2019 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
27.11.2019 та 28.11.2019 до суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2019.
13.12.2019 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» відступати (продавати) право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» по кредитному договору № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006, кредитному договору № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 та іпотечному договору № 08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007 без згоди Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» будь-якій особі, крім Європейського Банку реконструкції та розвитку.
16.12.2019 вказана заява передана судді Демидову В.О. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши доводити заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, доходить такого висновку.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем у заяві зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» може продати право вимоги і позивач має подавати позов до наступного покупця, що ускладнить ефективний захист їхніх порушених прав і потребуватиме додаткових витрат часу та фінансових ресурсів. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести і до порушення інтересів особи, що не є учасником даного судового процесу, а саме можливого нового покупця, який не знатиме про опорювання договорів, за якими АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» набули право вимоги до позивача.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вказані правові позиції взаємоузгоджуються із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду у справі № 918/702/18 від 03.04.2019 та у справі № 914/1257/18 від 17.04.2019, № 910/16944/18 від 02.07.2019.
З матеріалів справи № 910/16421/19 вбачається, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу права вимоги та майнових прав № 2067/К, а також договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвічений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т. за р.№ 1275, укладені 28.10.2019 між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» по кредитному договору № 08/15/06-КЛТ від 06.05.2006, кредитному договору № 08/16/06-КЛТ від 06.05.2006 та іпотечному договору №08/15-16/І08/07-КЛТ від 15.03.2007.
Таким чином, позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, у разі задоволення якої судове рішення не потребуватиме примусового виконання, отже в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 викладений аналогічний правовий висновок.
Позивачем в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений у поданій заяві, зазначається припущення щодо продажу права вимоги за спірними договорами на корить іншої особи, що значно утруднить ефективний захист прав позивача та призведе до додаткових витрат.
В той же час наявність припущень щодо імовірності здійснення відповідних дій щодо переходу права вимоги за спірними договорами до третіх осіб не може слугувати єдиною обґрунтованою підставою забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем. При цьому, позивачем не наведено фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку про те, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про необгрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні заяви позивача Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» про забезпечення позову у справі № 910/16421/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» (вул. Карбишева, буд 1, м.Луцьк, 43023) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (вул. Шота Руставелі, буд 44, оф. 104, м. Київ, 01033) про визнання договорів недійсними.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» про забезпечення позову у справі № 910/16421/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Джерела Міжгір'я» (вул. Карбишева, буд 1, м.Луцьк, 43023) до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (вул. Шота Руставелі, буд 44, оф. 104, м. Київ, 01033) про визнання договорів недійсними.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2019.
Суддя В.О.Демидов