ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.12.2019Справа № 910/12712/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Юрковської В.О., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санган» (вул. Червоноткацька, буд. 88, м. Київ, 02660) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крейцер» (вул. Червоноткацька, буд. 88, м. Київ, 02660) про визнання недійсним договору поділу нежилого приміщення від 26.06.2015,-
Представники сторін
від позивача: Козаренко Є. В.,
від відповідача: Титикало Р. С.,
від відповідача: Сторожук В. А.
16.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зазначена позовна заява та передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд визнати недійсним договір від 26.06.2015 про поділ нежилого будинку площею 6381,10 кв.м. (літ. LI), місцезнаходження Червоноткацька, буд. 88, м. Київ, укладений між 26.06.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Крейцер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санган», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тренчук Н.О. та зареєстрований за номером 308.
Позов мотивовано тим, що на порушення ст. ст. 203, 628, 638 ЦК України договір від 26.06.2015 про поділ нежилого будинку не містить предмету договору - димової труби, яка є приналежною річчю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Санган» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
27.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.10.2019.
17.10.2019 відповідач подав до Господарського суду міста Києва відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що димова труба є річчю, яку не можна поділити без втрати її призначення, остання на сьогоднішній день знаходиться у спільній частковій власності сторін. Позивач не надає жодних та належних доказів, які б свідчили про те, що ТОВ «Крейцер» одноособово використовує димову трубу. Також позивач звернувся до суду після спливу трирічного строку позовної давності, та не надав доказів поважності причин такого пропуску.
17.10.2019 розгляд справи відкладено на 07.11.2019.
07.11.2019 позивач подав до Господарського суду міста Києва заперечення на відзив на позов, у яких зазначав, що датою обізнаності ТОВ «Санган» у порушенні права власності на нерухоме майно є дата набрання чинності постановою Верховного Суду у справі № 910/8903/16 - 14.11.2018, якою скасовані усі попередні судові рішення у справі за позовом ТОВ «Крейцер» та встановлено факт відсутності згоди щодо користування та поділу спільного майна.
07.11.2019 відповідач подав до Господарського суду міста Києва клопотання про приєднання доказів у справі.
07.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2019.
03.12.2019 відповідач подав до Господарського суду міста Києва додаткові письмові пояснення по справі.
У судове засідання 05.12.2019 з'явилися представники позивача та відповідачів, надали пояснення по справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір щодо користування димової труби, яка розташована за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок № 88.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09 червня 2017 року у задоволенні позову ТОВ «Крейцер» до ТОВ «Санган» та ТОВ «Акваполіс РМ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу Ѕ частки в праві спільної часткової власності димової труби від 25.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А. А., зареєстрованим за №133, укладеного між ТОВ «Санган» та ТОВ «Акваполіс РМ» та договору купівлі-продажу Ѕ частки в праві спільної часткової власності димиової труби від 29.03.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрованим за № 146, укладений між ТОВ «Санган» та ТОВ «Акваполіс», відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 касаційну скаргу ТОВ «Крейцер» залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 09 червня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2017 року у справі № 910/8903/16 - залишено без змін.
02.03.2018 ТОВ «Крейцер» звернулось до суду із заявою про перегляд судового рішення по справі №910/8903/16 за нововиявленими обставинами.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 заява про перегляд за нововиявленими обставинами була задоволена повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, апеляційна скарга ТОВ «Санган» без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 14.11.2018 касаційну скаргу ТОВ «Санган» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у справі №910/8903/16 скасовано. У задоволенні заяви ТОВ «Крейцер» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 09 червня 2017 року у справі № 910/8903/16 залишено в силі.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що 25.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санган», яке виступило у якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваполіс РМ», яке виступило у якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу1/2 частки в праві спільної часткової власності димової труби, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрованим за № 133 (надалі - договір №133), у відповідності до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність 1/2 частку в праві спільної часткової власності димової труби (літ. 1Л) загальною площею 12,6 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок № 88 (п. 1.1. договору №133).
29.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санган», яке виступило у якості покупця та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акваполіс РМ», яке виступило у якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу 1/2 частки в праві спільної часткової власності димової труби, що посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кабаєвою А.А., зареєстрованим за № 146 (надалі - договір №146), у відповідності до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність 1/2 частку в праві спільної часткової власності димової труби (літера 1Л) загальною площею 12,6 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька , будинок № 88 (п. 1.1. договору №146)
Між тим ТОВ «Крейцер» вказує на той факт, що він набув право власності на 19/100 (дев'ятнадцять сотих) часток в праві власності від нежилого будинку (літ. 1Л), загальною площею 6381,10 кв. м. що розташований за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд . 88, на підставі договору купівлі продажу частки нежилого будинку від 26.06.2015, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКТИВ БІЗНЕС-ПЛЮС», посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тренчук, Н.О., зареєстрованого в Реєстрі за № 299.
Також на підставі договору про поділ нежилого будинку від 26.06.2015, укладеного між ТОВ «Крейцер» та ТОВ «Санган», посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тренчук Н.О., зареєстрованого в Реєстрі за №308, сторони розподілили майно, яке було об'єктом спільної часткової власності та складалось із нежилого будинку (літера 1Л), загальною площею 6381,10 кв. м, що розташований за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок № 88. За умовами договору, у власність позивача перейшов нежилий будинок загальною площею 1226,0 кв. м, що складається з наступних приміщень:
- перший поверх: група приміщень 1 - приміщення № 1 площею 414,9 кв. м, приміщення № 2 площею 8,9 кв. м, частина приміщення № 3 площею 339,4 кв. м;
- група приміщень 11 - № 1 тамбур площею 3,3 кв. м, № 2 коридор зі сход, площею 41,1 кв. м, № 3 основне площею 44,1 кв. м, № 4 основне площею 38,2 кв. м, № 5 тамбур площею 1,8 кв. м, № 6 вбиральня площею 1,0 кв. м, № 7 вбиральня площею 2,6 кв. м, № 8 підсобне площею 7,9 кв. м.
- другий поверх: група приміщень 12 - № 1 сходова клітина - 14.3 кв. м, № 2 коридор - 6.0 кв. м, № 3 основне - 49,0 кв. м, № 4 душова - 9,1 кв. м, № 5 коридор - 47,4 кв. м, № 6 підсобне - 3,4 кв. м, № 7 коридор - 2,8 кв. м, № 8 підсобне - 3,4 кв. м, № 9 вмивальник - 2,0 кв. м, № 10 вбиральня - 1,3 кв. м.
- група приміщень 8 - частина приміщення № 1 галерея-перехід площею 45,8 кв. м.
- третій поверх: група приміщень 13 - № 1 сходова клітина - 14,1 кв. м, № 2 коридор - 10,4 кв. м, № 3 основне - 16,6 кв. м, № 4 коридор - 32,2 кв. м, № 5 підсобне - 14,7 кв. м, № 6 - вмивальник 2,0 кв. м, № 7 вбиральня - 1,2 кв. м, № 8 основне - 16,1 кв. м, № 9 основне 16,6 кв. м, № 10 основне - 14,4 кв. м.
Звертаючись до суду з цим позовом,ТОВ «Санган» посилався на те, що договір від 26.06.2015 про поділ нежилого будинку є недійсним, оскільки не містить предмету договору - димової труби, яка є приналежною річчю.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України)підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України.
Зокрема - частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно нормами статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Відповідно до частини 1 статті 186 Цивільного кодексу річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Головною визнається та річ, яка сама по собі задовольняє повну потребу особи в її господарській чи побутовій діяльності, а приналежністю вважається та річ, яка робить користування головною річчю більш зручним або ефективним і при цьому самостійно задовольняти потребу особи не може.
Виходячи з правової природи приналежності, вона не може бути самостійним (окремим) об'єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. Системний аналіз статей 186, 190, 316 Цивільного кодексу України свідчить, що право власності виникає на окрему, самостійну річ, якою приналежність не є та не може бути в силу своєї правової природи, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 316, 328 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як встановлено судами у справі №910/8903/16, 26 червня 2015 року ТОВ «Актив Бізнес Плюс» (Продавець) уклав два нотаріальні договори купівлі-продажу згаданого нежилого будинку: (1) 81/100 з ТОВ «Санган» (Покупець); (2) 19/100 з ТОВ «Крейцер» (Покупець).
26 червня 2015 року ТОВ «Крейцер» та ТОВ «Санган» уклали договір про поділ нежитлового будинку пропорційно придбаним часткам: 19/100 та 81/100 відповідно.
Верховний Суд, у своїй постанові від 14.11.2017 у справі № 910/8903/16 зазначав, що відповідно до статті 355 Цивільного кодексу, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до статті 357 Цивільного кодексу, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Таким чином, оскільки спірна димова труба є приналежністю головної речі - нежитлового будинку, то з моменту укладення договорів купівлі-продажу згаданого будинку, тобто з 26 червня 2015 року, ТОВ «Крейцер» та ТОВ «Санган» одночасно набули права спільної часткової власності на 19/100 та 81/100 частин спірної димової труби відповідно.
Відповідно до статті 358 Цивільного кодексу, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відсутність спірної труби у переліку майна, яке було зазначено ТОВ «Крейцер» та ТОВ «Санган» у договорі про поділ нежитлового будинку від 26 червня 2015 року, з одного боку, та наявність судових спорів, з іншого, свідчить про те, що співвласники димової труби не домовились про порядок володіння та користування майном, що є в їх спільній частковій власності, як це передбачено наведеною вище статтею 358 Цивільного кодексу.
У той же час, оскаржувані правочини укладені без згоди одного із співвласників - ТОВ «Крейцер», та, з огляду на положення статей 355, 356, 357, 358, 362 Цивільного кодексу, порушують його права як власника частки 19/100 у спільній частковій власності на димову трубу.
Разом з тим Верховний Суд звернув увагу, що ТОВ «Крейцер» не позбавлений права захистити у встановленому законодавством порядку своє право спільної часткової власності на 19/100 спірної димової труби.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Ураховуючи, що димова труба є річчю, яку не можна поділити без втрати її призначення, тому остання перебуває у спільній частковій власності сторін.
З огляду на вказане доводи позивача про недійсність договору від 26.06.2015 про поділ нежилого будинку між ТОВ «Крейцер» та ТОВ «Санган» у зв'язку із тим, що він не містить предмету договору - димової труби, яка є приналежною річчю, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана труба не може бути поділена без втрати її призначення.
Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності та відмови у задоволенні позову у зв'язку зі спливом вказаного строку, не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Суд вважає за необхідне відмітити, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 16.12.2019.
Суддя В.О.Демидов