ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.12.2019Справа № 910/12460/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп"
до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт"
про зобов'язання вчинити дії
Представники сторін: не викликались,
11.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" з вимогами до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" про зобов'язання вчинити дії.
11.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд заборонити Державному підприємству "Маріупольський морський торговельний порт" та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням публічних закупівель та укладенням договорів щодо оцінки вартості основних засобів Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" станом на 01.01.2018 з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної з П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 у справі № 910/12460/19, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст.. 136, п. 2 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову з доданими до неї документами та позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" про зобов'язання вчинити дії з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області (61022, м. Харків, пр. Науки, буд. 5).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 скасовано, справу № 910/12460/19 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/12460/19.
11.09.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд заборонити Державному підприємству "Маріупольський морський торговельний порт" та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням публічних закупівель та укладенням договорів щодо оцінки вартості основних засобів Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" станом на 01.01.2018 з метою її використання при трансформації фінансової звітності, складеної за П(С)БО та її складання за вимогами МСФЗ до набрання рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" під час діючого, укладеного з позивачем договору про надання послуг від 25.02.2019 № 27-7/19/58 проводить вже другу закупівлю послуг з предметом закупівлі ідентичним предмету договору від 25.02.2019 № 27-7/19/58. До того ж, заявник зазначає про намір відповідача розірвати укладений з позивачем договір, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань, та можливість укладення договору з переможцем шостого аукціону, що, за твердженнями позивача, може призвести до неможливості виконання рішення у даній справі.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, дослідивши надані суду докази та обставини, викладені у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає її не обґрунтованою, оскільки, заявником не надано доказів на підтвердження того факту, що невжиття заходів забезпечення порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим поновлення порушених прав позивача, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекстатус Груп" про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду(частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Б. Плотницька