ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні відводу
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/14811/19
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еннеада" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року
у справі № 910/14811/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еннеада"
2. Компанії "ЕмСіКопперІндастріал ЛТД" (MC COPPER INDUSTRIAL LTD)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод металургійного обладнання"
про переведення прав та обов'язків покупця за договором
Щодо розгляду заяви б/н від 12.12.2019 року «Про відвід судді» Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків"
Суддя Котков О.В.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еннеада" (відповідач-1), Компанії "ЕмСіКопперІндастріал ЛТД" (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) (відповідач-2) про переведення прав та обов'язків покупця за договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 року (суддя Демидов В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14811/19, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 23.04.2020 року.
Крім того, ухвалою суду вирішено звернутися до уповноваженого Центрального органу Республіки Кіпр - (Ministry of Justice and Public Order, 125 Athalassas Avenue, 1461 Strovolos NICOSIA Cyprus) з проханням про вручення судових документів відповідачу у справі - Компанії "ЕмСі Коппер Індастріал ЛТД" (MC COPPER INDUSTRIAL LTD) (Кіпр, Нікосія, 2406, 9 Егкомі, Зінонос Кітейос) (Zinonos Kitieos. 9 Egkomi, 2406, Nicosia, Cyprus)) та зупинено провадження у справі № 910/14811/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про забезпечення позову (з урахуванням клопотання позивача про уточнення заяви про забезпечення позову) задоволено.
19.11.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еннеада" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 року розгляд клопотання ТОВ "Еннеада" про скасування заходів забезпечення позову призначено на 22.11.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2019 року визнано відвід судді Демидова В.О. необґрунтованим, зупинено провадження у справі № 910/14811/19 до вирішення питання про відвід, матеріали справи № 910/14811/19 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визнання складу суду для розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інституту проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О. передано на розгляд судді Мельника В.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 року (суддя Мельник В.І.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інституту проблем управління та фінансових ризиків" в задоволенні заяви про відвід судді Демидова В.О. у справі № 910/14811/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2019 року (суддя Демидов В.О.) поновлено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еннеада" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 року, судове засідання призначено на 12.12.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 року визнано відвід судді Демидова В.О. необґрунтованим, зупинено провадження у справі № 910/14811/19 до вирішення питання про відвід, матеріали справи № 910/14811/19 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду заяви про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 року заяву б/н від 12.12.2019 року «Про відвід судді» Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14811/19 передано на розгляд судді Коткова О.В.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14811/19, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Подана заява мотивована тим, що в порушення встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків суд не призначив дату підготовчого засідання та не перейшов розгляду справи по суті, а клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається вже протягом більш ніж 20-ти днів. Заявник стверджує, що провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду від 25.10.2019 року, підготовче провадження мало бути проведено у строк до 25.12.2019 року, провадження у справі відкрито вже протягом 47 днів, а підготовче засідання у справі не призначено. Заявник вказує, що оскільки судом розглядається лише питання забезпечення позову в даній справі, існують великі сумніви у призначенні і проведенні підготовчого судового засідання у строк до 25.12.2019 року, отже строк проведення підготовчого провадження буде порушено, а також буде порушено і загальний строк на розгляд справи по суті. На думку заявника, вказані вище обставини свідчать про імовірне затягування розгляду даної справи суддею Демидовим В.О. і є підставою для виникнення сумнівів в упередженості та об'єктивності судді. Вказана заява подана заявником з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Підстави для відводу судді визначені процесуальним законодавством України.
Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О., встановив, що фактично всі наведені мотиви представника відповідача-1 зводяться до його незгоди з порядком ведення справи та порядком розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
З огляду на вказане, суб'єктивна думка представника відповідача-1 щодо порядку ведення справи і розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, не можуть бути підставою для відводу судді.
Також, зі змісту поданої заяви про відвід судді, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували упередженість та необ'єктивність судді Демидова В.О., безпосередньо та однозначно вказували на його упереджене ставлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" або особисту прихильність до інших учасників справи.
За таких обставин, з огляду на те, що заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження неупередженості судді в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14811/19 є необґрунтованою, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків" про відвід судді Демидова В.О. від розгляду справи № 910/14811/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 16 грудня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Котков