ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/10958/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРА» про стягнення 2680828,36 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гукун Н.В.
Представники сторін: згідно з протоколами.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (по суті - про збільшення позовних вимог), про стягнення з Відповідача на користь Позивача санкцій за договором оренди залізничних вагонів №06-04/ПЛВ/2019 від 23.04.2019, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов вказаного договору щодо оплати за отримані послуги та недотриманням меж передбаченої договором території курсування вагонів.
Відповідач вимоги позову не визнає, та зазначає, що у зв'язку зі міною кон'юнктури ринку між ним та Позивачем мало місце листування щодо зменшення розміру орендної плати за договором, але сторони згоди не досягли, тому Відповідач бажав повернути Позивачу вагони, натомість, Позивач вважає умови договору чинними і незмінними. З огляду на зміни у ринку залізничних перевезень, Відповідач вважає що настала істотна зміна обставин по відношенню до тих, у яких сторони уклали договір на визначених у ньому умовах. Щодо розміру штрафу, то його розрахунок Відповідач вважає необґрунтованим, оскільки договір є припиненим з 07.08.2019, а відповідну кількість вагонів Відповідач повернув Позивачу 14.08.2019 згідно акта.
Позивач у відповіді на відзив заперечує істотну зміну обставин між сторонами, оскільки відсутнє відповідне рішення суду з цього приводу. А щодо порушення умов договору (направлення вагонів за межі України), то за його доводами це відбулось під час дії Договору і після направлення Відповідачем Позивачу листів про односторонню відмову від зобов'язань за договором та намір повернути вагони, на що Позивач не погодився, відтак, договір і далі діяв. Посилання Відповідача на умови договорів з третіми особами на думку Позивача не відносяться до предмету спору у даній справі. Окремо Позивач зазначає, що Відповідачем не спростовано порушення ним умов договору у частині повної та своєчасної сплати орендної плати, а твердження про повернення вагонів не відповідає дійсності. Перераховувати і зменшувати розмір штрафу Позивач підстав не вбачає.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (названі «пояснення») не погоджується з доводами Позивача, вважає свої пропозиції про зміну розміру орендної плати обґрунтованими, та наполягає на істотній зміні обставин по відношенню до тих, у яких сторони уклали договір на визначених у ньому умовах.
Також у озвучених у судових засіданнях запереченнях Відповідач додавав, що на його думку у Договорі відсутня пряма заборона на виїзд вагонів за межі України, і також Відповідач вказував на неправильність нарахованих Позивачем сум, так як вважає, що у зв'язку з поверненням вагонів його обов'язок сплачувати за них був відсутній, а щодо суми штрафу то обов'язок сплати не виник узагалі, оскільки Відповідач вимогу про стягнення штрафу не отримував.
Позивач доводи Відповідача відхиляє, та зазначаючи, що за його розрахунками розміри орендної плати, і суми заборгованості та санкцій відповідно є обґрунтованими, що він підтверджує документами щодо дат прибуття вагонів на станції, зазначені Відповідачем (подання лише 29.11.2019, оскільки раніше це питання не виникало). Щодо розміру орендної плати та її зміни з 01.07.2019, то Позивач це пояснює тим, що у п. 4.1.2 договору сторони домовились встановити вартість орендної плати на добу за вагон в розмірі 1150 грн. з ПДВ, що на дату підписання договору складало 42,95 доларів США згідно курсу НБУ на цю ж дату (курс НБУ - 26,775371), і дана сума в доларах США є вихідною для подальшої щоквартальної індексації орендної плати відповідно до п. 4.4 договору. Сума орендної плати, передбачена в даному підпункті, нараховується включно з дати прибуття вагонів на станцію, зазначену Орендарем в залізничній інструкції після прийому-передачі на станції зазначеної Орендодавцем. Індексація орендної плати проводиться щоквартально на 1-й робочий день нового кварталу згідно курсу гривні по відношенню до долара США встановленого НБУ на 1-й робочий день нового кварталу, тому 01.07.2019 відбулася індексація розміру орендної плати, і тоді курс гривні по відношенню до долара США встановленого НБУ склав 26,177939, тому, з огляду на індексацію, розмір орендної плати з 01.07.2019 склав 1124,34 грн. з ПДВ (936,95 грн. без ПДВ) за вагон на добу.
Щодо строків сплати орендної плати та загальної суми договору, то Позивач наголошував, що орендна плата нараховується до дати підписання акта прийому-передачі з оренди (включно), і оскільки Відповідачем в адресу Позивача вагони у відповідності до умов договору не передані, відповідні акти не складалися та не підписувалися, то зобов'язання Відповідача зі сплати орендної плати згідно п. 2.6, 2.13, 4.9 договору продовжують існувати. Тому Позивач, крім рахунків на оплату, доданих до позовної заяви, 30.08.2019 цінним листом №6506203794366 направив Відповідачеві також акт наданих послуг №108 від 14.08.2019 на суму 251852,16 грн. з ПДВ, рахунок на оплату №91 від 27.08.2019; акт наданих послуг №111 від 28.08.2019 на суму 440741,28 грн. і рахунок на оплату №94 від 30.08.2019. Таким чином, за обрахунком Позивача, станом на 30.08.2019 сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за оренду вагонів склала 668733,36 грн.
Щодо строку виконання Відповідачем своїх зобов'язань, то Позивач наголошує, що за умовами п.1.9 договору загальна вартість Договору - сума, яку повинен сплатити Орендар Орендодавцеві за весь період дії Договору, а узгоджена в п. 4.1 вартість Договору визначається на період його укладення та підлягає коригуванню під час дії Договору, у випадках передбачених Договором. При цьому, Позивач наголошує, що відповідно до частини 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Тому, на переконання Позивача, зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Також, у озвучених у судових засіданнях поясненнях Позивач наполягав, що зміна обставин, на надання яких посилається Відповідач, не є автоматичною підставою для зміну умов договору, і оскільки Позивач з цим не погоджується, то така зміну обставин, і відповідно, примусова зміна умов Договору, могли бути тільки встановлені в судовому порядку та здійснені судовим рішенням, проте Відповідач з таким позовом не звертався, і рішення суду відповідно відсутнє.
Щодо посилання Відповідача, що вагони частково були повернуті Позивачу, то останній зазначає, що Відповідач не повернув їх у встановленому Договором порядку, а лише доставив на станції, з яких би Позивач їх міг забрати, що не є тим самим, що і повернення вагонів у передбаченому Договором порядку за актами приймання-передачі, коли сторони оглядають вагони, перевіряють їх фактичний стан, справність тощо і фіксують це у двосторонніх актах (що, наприклад, у випадку виявлення несправностей, може мати відповідні правові наслідки для Відповідача, як то компенсація вартості ремонту, необхідних для заміни запчастин, тощо).
Клопотання Відповідача (викладене у пояснення від 02.11.2019) про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову у зв'язку з неподанням Позивачем оригіналу ордеру на адвоката, який заяву підписав, судом розглянуто та відхилено, оскільки у судовому засіданні представник Позивача надав, а суд оглянув оригінал указаного ордеру.
Інших заяв по суті спору від сторін на надходило.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які були направлені сторонами для участі у засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
На підставі Договору оренди № 06-04/ПЛВ/2019 від 23.04.2019 з додатковою угодою №1 від 11.06.2019 (далі разом - Договір), Позивачем на підставі п. 2.1 Договору було передано в оренду Відповідачеві наступні залізничні вагони:
- за актом приймання-передачі №1 від 26.04.2019 за № 64170616, 64170624, 64170640, 64170673, 64170707, 64170715, 64170780, 64170806, 64170822, 64170830, зі специфікацією №2 від 26.04.2019, у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 26.04.2021 включно; вказані вагони прибули на станцію, зазначену Відповідачем 05.05.2019, та були оглянуті, що зафіксовано у відповідному акті технічного огляду;
- за актом приймання-передачі № 2 від 01.05.2019 за № 64169477, 64169782, 64169808, 64169824, 64169832, 64169857, 64169865, 64169873, 64169881, 64169907, зі специфікацією №1 від 26.04.2019, у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 01.05.2021 включно; вказані вагони прибули на станцію, зазначену Відповідачем 01.05.2019, та бути оглянуті, що зафіксовано у відповідному акті технічного огляду;
- за актом приймання-передачі №3 від 02.05.2019 за № 56087943, зі специфікацією №3 від 26.04.2019. у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 02.05.2021 включно; вказаний вагон прибув на станцію, зазначену Відповідачем, 06.05.2019, та був оглянутий, що зафіксовано у відповідному акті технічного огляду;
- за актом приймання-передачі №4 від 16.05.2019 за № 56454408, зі специфікацією №4 від 16.05.2019, у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 16.05.2021 включно; вказаний вагон прибув на станцію, зазначену Відповідачем, 16.05.2019, та був оглянутий, що зафіксовано у відповідному акті технічного огляду;
- за актом приймання-передачі №5 від 17.05.2019 за №56454440, 56226681 та 53584884, зі специфікацією №5 від 17.05.2019, у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 17.05.2021 року включно; вказані вагони прибули на станцію, зазначену Відповідачем 23.05.2019, та були оглянуті, що зафіксовано у акті технічного огляду;
- за актом приймання-передачі №6 від 20.05.2019 за № 64237027, 64237035, 64237043, 64237050, 64237068, зі специфікацією№6 від 20.05.2019, у п. 3 якої сторони погодили термін оренди до 20.05.2020 включно; вказані вагони прибули на станцію, зазначену Відповідачем 26.05.2019, та були оглянуті, що зафіксовано у відповідному акті технічного огляду.
Перелічені вище надані Позивачем документи: акти приймання передачі, специфікації та акти технічного огляду, судом досліджені та визнані належними доказами; Відповідач доказів на їх спростування не надав і не навів.
Дати прибуття указаних вище вагонів на станції підтверджені Позивачем наданою на його запит інформацією ГІОЦ АТ «Українська Залізниця» (додаток №2 до пояснення від 29.11.2019), яку суд визнає належним доказом, оскільки вона надана безпосередньо оператором, що здійснював залізничне перевезення вагонів, та не спростована Відповідачем.
Таким чином, загалом Позивачем було передано в користування Відповідачу 30 вагонів, строк оренди кожної з групи вагонів, перелічених у актах, складав два роки.
Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість оренди однієї одиниці РС (рухомий склад, указані вище вагони) за одну добу оренди становить:
- п. 4.1.1 - 10 грн. на добу за вагон, крім того ПДВ 20% - 2 грн., а разом 12 грн. на добу за вагон - нараховується з моменту підписання актів прийому-передачі РС в оренду і до прибуття вагонів на станцію, зазначену Орендарем в транспортній інструкції;
- п. 4.1.2 - 958,33 грн. на добу за вагон, крім того ПДВ 20% 191,67 грн., а разом 1150 грн., що на дату підписання договору складає 42,95 доларів США згідно курсу НБУ на цю ж дату (курс НБУ - 26,775371). Дана сума в доларах США є вихідною для подальшої щоквартальної індексації орендної плати відповідно до п. 4.4 Договору. Сума орендної плати, передбачена в даному підпункті, нараховується включно з дати прибуття вагонів на станцію, зазначену Орендарем в залізничній інструкції після прийому-передачі на станції зазначеної Орендодавцем.
Індексація орендної плати відповідно до даного Договору проводиться щоквартально на 1-й робочий день нового кварталу згідно курсу гривні по відношенню до долара США встановленого НБУ на 1-й робочий день нового кварталу (п. 4.4 Договору).
Відповідно до п. 4.5 Договору, оплата орендної плати здійснюється Орендарем в наступному порядку:
- за перший і останній місяці оренди - 100% суми, зазначеної в рахунку Орендодавця не пізніше 3-х банківських днів з дати підписання актів технічного огляду РС згідно п.2.2. Договору, і оплата може проводитися частинами за погодженням сторін;
- з другого місяця оренди - шляхом 100% передоплати за місяць оренди, не пізніше 5-го числа поточного місяця на підставі рахунку, виходячи з кількості РС, кількості днів оренди в місяць та плати за оренду одного вагона на добу.
Згідно з п. 4.6 Договору, орендна плата не нараховується за час знаходження РС в планових деповських, капітальних ремонтах та знаходження в Депо чи на ПТО, з ініціативи Орендодавця, в зв'язку з заміною не ремонтопридатних деталей та вузлів РС; період не нарахування орендної плати - з дати прийняття РС до перевезення на адресу Депо або ПТО (включно) до дати прибуття на станцію навантаження, зазначену Орендарем, після проведення зазначених у даному пункті ремонтів (включно).
Відповідно до п. 4.9 Договору, орендна плата нараховується з дати підписання акта прийому-передачі в оренду (включно) до дати підписання акта прийому-передачі з оренди (включно) з урахуванням особливостей, передбачених п 4. і. та 4.2. даного Договору.
Так, чотири рахунки від 06.05.2019 (2 шт.), від 20.05.2019 та від 31.05.2019 на загальну суму 2879077,99 грн. були оплачені Відповідачем з порушеннями встановленого Договором строку, а саме, 13.05.2019 - 1423673,05 грн., 13.06.2019 - 200000 грн., 14.06.2019 - 200000 грн., 19.06.2019 - 1055404,94 грн. відповідно. А ще два рахунки №68 від 01.07.2019 та №85 від 30.07.2019 на суми 1045636,20 грн. кожен відповідно, Відповідачем не були оплачені узагалі.
Також, Позивач, крім рахунків на оплату, доданих до позовної заяви, 30.08.2019 цінним листом №6506203794366 направив Відповідачеві також акт наданих послуг №108 від 14.08.2019 на суму 251852,16 грн. з ПДВ, рахунок на оплату №91 від 27.08.2019; акт наданих послуг №111 від 28.08.2019 на суму 440741,28 грн. і рахунок на оплату №94 від 30.08.2019. Докази оплати цих рахунків Відповідач також не надав.
Указані вище рахунки, вказана у них кількість вагонів, днів в періоді користування вагонами та розмір орендної плати судом перевірені та визнані обгрунтвоаними та арифметично правильними, зокрема враховуючи п. 4.1, 4.4, 4.5 та 4.9 Договору, та відсутність у матеріалах справи доказів наявності підстав не нараховувати орендну плату, передбачених п. 4.6 Договору.
Суми орендної плати за користування вагонами, що вказані у наведених вище рахунках, Відповідачем перед судом не спростовані.
Доказів, що у встановленому законом порядку сторонами було досягнуто згоди зменшити встановлений Договором базовий розмір орендної плати матеріали справи не містять.
Твердження Відповідача, що настала істотна зміна обставин по відношенню до тих, у яких сторони уклали Договір на визначених у ньому умовах, і тому визначений у Договорі розмір орендної плати є необґрунтованим, і натомість, обґрунтованим є менший розмір, судом відхиляються, оскільки сторони не досягли згоди щодо істотної зміни обставин і зміну розміру орендної плати у зв'язку з цим, та відсутнє рішення суду про змінену розміру орендної плати у примусовому порядку за позовом заінтересованої сторони.
При цьому, порушення Відповідачем умов Договору у частині повної та своєчасної сплати орендної плати за вказаними вище рахунками - встановлені судом та описані вище, і Відповідачем не спростовані.
Наявність або відсутність у Відповідача відповідного рахунку не звільняє Відповідача від обов'язку його оплатити, оскільки саме Відповідач є зобов'язаною за Договором стороною зі своєчасної та повної сплати орендної плати. При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять доказів відмови Позивачем Відповідачу у видачі рахунку.
Як було вказано вище, відповідно до п. 4.9 Договору, орендна плата за вагони нараховується з дати підписання акта прийому-передачі в оренду (включно) до дати підписання акта прийому-передачі з оренди (включно).
У матеріалах справи відсутні докази, що Відповідачем у встановленому Договором порядку були повернути Позивачу вагони, передані за описаними вище актами, з оренди.
При цьому, посилання Відповідача, що вагони були частково фактично повернуті Позивачу, тому розрахунок орендної плати та санкцій є необґрунтованим, судом відхиляється, оскільки доставка Відповідачем частини вагонів до будь-якої станції, з якої Позивач може їх сам забрати, та повідомлення про це Позивачу, не є поверненням вагонів у встановленому Договором порядку, на який сторони погодились за взаємною згодою, а відтак, такі дії є діями Відповідача на якого власний розсуд, які Позивача ні до чого не зобов'язують (оскільки він на такий порядок повернення вагонів не погоджувався), і зокрема, не зобов'язують забирати вагони, десь залишені Відповідачем.
Судом також враховано, що умови Договору не передбачають права Відповідача на дострокове повернення вагонів (повернення до закінчення договірного строку користування ними).
Щодо строків сплати орендної плати та загальної суми Договору, то суд погоджується з Позивачем, що орендна плата нараховується до дати підписання акта прийому-передачі з оренди (включно), і оскільки Відповідачем в адресу Позивача вагони у відповідності до умов договору не передані, відповідні акти не складалися та не підписувалися, то зобов'язання Відповідача зі сплати орендної плати продовжують існувати.
Підсумовуючи наведене, та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання зі своєчасної та повної сплати орендної плати за користування вагонами (які саме порушення допущено та по яким рахункам була несплата / несвоєчасна або неповна сплата - детально вказано вище у рішенні), що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом.
Також, судом встановлено, що всупереч встановленим у п. 1.3 Договору (продубльовано і у п. 6 додаткової угоди №1 від 11.06.2019) обмеженням території курсування вагонів виключно територією України (крім ОСС та Криму), частина вагонів, яка перебувала в оренді у Відповідача, була направлена до Російської Федерації, зокрема, вагони №№64169477, 64169808, 64169832, 64169857 станом на 27.06.2019 знаходились на станції Бєлгород, Російська Федерація, та прямували до станції призначення - «Новопролетараська» (залізнична станція Малого кільця Московської залізниці у Москві) та «Очаково 1» (станція Київського напрямку Московської залізниці в місті Москва).
Обставина перебування указаних вагонів на території Російської Федерації та прямування до станцій направлення на цій же території підтверджені Позивачем наданою на його запит інформацією ГІОЦ АТ «Українська Залізниця», яку суд визнає належним доказом, оскільки вона надана безпосередньо оператором залізничних перевезень вагонів, та не спростована Відповідачем.
При цьому, суд зауважує, що надання Позивачем у додатковій угоді від 11.06.2019 згоди на оперування вагонами контрагенту Відповідача, ТОВ «Євтрансгаз Україна», як не обмежувало Відповідача у праві користування орендованими вагонами, так і не звільняло його від обов'язків, передбачених Договором, зокрема, від обов'язку дотримуватись території курсування вагонів виключно територією України (крім ОСС та Криму).
Заперечення Відповідача, що умови Договору не порушено, оскільки нема заборони на курсування вагонів у Російській Федерації, судом відхиляються, оскільки договір містить чітке обмеження - що Відповідач мав право здійснювати курсування вагонів виключно територією України (крім ОСС та Криму), і це обмеження Відповідачем було порушено шляхом направлення указаних вище вагонів до Російській Федерації.
Підсумовуючи наведене, та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, Відповідач також є порушником негрошового зобов'язання з дотримання території курсування вагонів, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених Договором або законом.
Позивач заявляє до стягнення з Відповідача:
- 27 998,85 грн. пені за порушення грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів;
- 199752,10 грн. штрафу за порушення терміну оплати за перший і останній місяць оренди;
- 2453077,41 грн. штрафу у розмірі 10% відсотків від вартості Договору за порушення території курсування вагонів, що потягло своїм наслідком розірвання Договору,
а разом 2680828,36 грн.
Так, у п. 7.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування орендних платежів Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. При цьому пеня розраховується, виходячи з кількості одиниць РС, що перебували в оренді в період прострочення оплати за орендною ставкою в даний період. Оплата пені не звільняє Орендаря від сплати основного боргу. Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 Договору, за порушення терміну оплати за перший і останній місяць оренди згідно п. 4.5. Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати штрафу в розмірі 10% від суми, що підлягає оплаті за перший і останній місяць оренди.
Крім того, у 7.12 Договору сторони також погодили, що при затримці оплати орендної плати за Договором більше ніж на місяць, або порушення Орендарем умов п. 1.3., п.1.8. Договору, Орендодавець має право на розірвання договору в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення Орендарю. В такому випадку Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 10% відсотків від вартості Договору, зазначену в п. 1.9 Договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Судом встановлено, що Позивач обгрунтовано скористався наданим йому Договором правом на односторонню відмову від Договору, оскільки Відповідач порушив обмеження, встановлене п. 1.3 Договору - направив деякі вагони (перелік наведено вище) поза межі погодженої сторонами території курсування, тому у зв'язку з направленням Позивачем Відповідачу повідомлення №346-06/08-19 від 06.08.2019 про розірвання (про відмову від) Договору, яке було вручено Відповідачу 07.08.2019, Договір з 07.08.2019 є розірваним.
Посилання Відповідача на більш раніше припинення правовідносин між сторонами у зв'язку з поверненням ним вагонів раніше, а також, оскільки він запропонував Позивачу розірвати Договір раніше, судом відхиляються, так як на більше раннє розірвання Позивач згоди не висловив, а обставина повернення Відповідачем вагонів з оренди спростована судом вище.
Розрахунок вказаних суми пені та штрафів, наданий Позивачем, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним за наведені у ньому періоди нарахування; розмір санкцій є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх належного спростування з боку Відповідача.
Окремо, щодо заперечень Відповідача, що якщо Позивач вважає Договір розірваним, то не мав право нараховувати санкції після його розірвання, а також щодо бази нарахування для штрафу за порушення території курсування (що є вартістю Договору), то суд такі заперечення відхиляє, оскільки умовами п. 1.9 Договору сторони встановили, що загальна вартість Договору - це сума, яку повинен сплатити Орендар Орендодавцеві за весь період дії Договору, а узгоджена в п. 4.1 вартість Договору визначається на період його укладення та підлягає коригуванню під час дії Договору, у випадках передбачених Договором. Щодо строку, то суд також погоджується з доводами Позивача (і одночасно, цим же відхиляє доводи Відповідача), що відповідно до частини 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Тому, зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Щодо посилання Відповідача на п. 7.15 Договору, що Орендар зобов'язується відшкодувати збитки і сплатити штраф протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги Орендодавця, яка може бути направлено також на електронну пошту Орендаря, зазначену в Договорі, і оскільки Відповідач такої вимоги не отримав, то обов'язок зі сплати штрафу ще не виник, то судом такі твердження відхиляються. Суд зазначає, що сторони не погодили ані обов'язкову форму, ані обов'язковий порядок виставлення такої вимоги (на електронну пошту вона «може» бути направлення, а отже, «може» і не направлятися). Отже, визначальне значення має чітке та ясне донесення з боку Позивача такої вимоги Відповідачу, що Позивачем і було зроблено у позові та у заяві про зміну предмету позову, які він пред'явив Відповідачу шляхом направлення на його адресу, сказану самим Відповідачем. І оскільки Відповідач у 10ти денний строк з отримання від Відповідача позову та заяви описані вище суми штрафів добровільно не сплатив, то встановлений п. 7.15 Договору обов'язок з їх сплати є простроченим.
З огляду на наведене позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у частині витрат Позивача по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи наведене, у частині стягнення з Відповідача витрат Позивача на правову допомогу, які ним також включено у попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, то судом за заявою Позивача станом на даний час їх розподіл не здійснюється, оскільки суму до стягнення Позивач заявив орієнтовну, при цьому, у розрахунку вказав, що акт приймання-передачі наданої правничої допомоги буде наданий суду пізніше.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРА» (проспект Голосіївський, 132, приміщення 6, м. Київ, 03127; ідентифікаційний код 41688606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕГРА ЛОДЖИСТІКС» (вул. Рейтарська, 6А, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 41277885) 2680828 (два мільйони шістсот вісімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 36 коп. штрафних санкцій за договором оренди вагонів № 06-04/ПЛВ/2019 від 23.04.2019, а також 40212 (сорок тисяч двісті дванадцять) грн. 42 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 16.12.2019.
Суддя Р.Б. Сташків