ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/16701/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»
до
відповідача1 - Донецької обласної державної адміністрації
відповідача2 - Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної
державної адміністрації
про стягнення 587 376, 01 грн. пені за порушення умов договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Донецької обласної державної адміністрації (відповідач1) та Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації (відповідач2) про стягнення пені у розмірі 587 376, 01 грн. за порушення умов договору підряду №97 від 08.12.2017 в частині передачі у встановлений договором строк проектно-кошторисної документації.
Сторонами договору підряду №97 від 08.12.2017 є позивач та відповідач2.
Участь у спірних господарських правовідносинах відповідача1 не підтверджується жодним доказом у справі.
При цьому, позовна вимога визначена як стягнення штрафної санкції з солідарних боржників за господарсько-правовим договором №97 від 08.12.2017.
Відповідач1 не тільки не є зобов'язаною особою, але взагалі не є учасником спірних господарсько-правових відносин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано позивача усунути недоліки відповідно до вимог пункту четвертого частини другої статті 162 та частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі - наданням суду належних доказів участі відповідача1 у спірних господарсько-правових відносинах.
Представником позивача (адвокатом Пономарьовою І.В.) 11.12.2019 через відділ діловодства суду надано лист від 06.12.2019, яким запропоновано суду вважати усунення недоліків позовної заяви проведеним належним чином.
В якості доказу цього твердження представником позивача додано до листа копію поштового конверту, в якому ним було отримано ухвалу суду, та роздруківку з сайту Укрпошти інформації про рух цього конверту.
Інших доказів адвокатом суду не надано.
В якості належного виконання ухвали суду від 02.12.2019 у даній справі представником позивача наведено міркування з посиланням до статей 18 та 22 Бюджетного кодексу України, при цьому спростовуючи власні твердження про належність першого відповідача.
Зокрема, наводячи перелік розпорядників бюджетних коштів відповідно до визначення статті 22 Бюджетного кодексу України представник позивача визначає і керівника структурного підрозділу місцевої адміністрації. Наступним абзацом представник позивача доводить, що сторона договору - відповідач2 як раз і є таким структурним підрозділом, який відповідно до наступних пояснень листа є юридичною особою публічного права з самостійним балансом, печаткою та іншими атрибутами.
Фактично, доводячи суду вірність визначення відповідачем1 у даній справі Донецької обласної державної адміністрації, представник позивача довів суду неможливість участі цього органу в якості відповідача (у даній справі).
Суд приймає до уваги, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно, суд не вбачає підстав для визначення дій представника результатом помилки при застосуванні вимог чинного законодавства.
Враховуючи фаховий рівень представника позивача, суд дійшов висновку, що відповідач1 залучений до участі у даній справі з однією метою - застосування правил виключної територіальної підсудності, визначених частиною п'ятою статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною першою статті 43 Господарського кодексу України учасників судового процесу та їх представників зобов'язано добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою відповідно до частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальним правом.
Відповідно до частини четвертої статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Частиною третьою статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку визнання подання скарги, заяви, клопотання зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право (у тому числі) повернути скаргу, заяву, клопотання.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд:
1) визнає вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 не виконаними позивачем повністю;
2) встановлює факт зловживання позивачем процесуальними правами з метою штучної зміни підсудності справи.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 174 та частини третьої статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд повертає позовну заяву особі, що її подала.
Керуючись статтями 43, 174, 175, 234, 339, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-
1. Повернути позовну заяву з додатками представнику Товариства з обмеженою
відповідальністю «БМС БУД» .
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кирилюк Т.Ю.