ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2019Справа № 910/15254/19
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс»
до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»
про стягнення 18 127, 10 грн,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судового засідання Саницька Б.В.
представники учасників справи:
від позивача: Васюк М.М.;
від відповідача: Демченко О.А.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейл Лоджистікс» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (надалі-відповідач) про стягнення 18 127, 10 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статті 22, 11, 1166, 1172 ЦК України, мотивовані тим, що позивача помилково зазначено платником залізничного тарифу у перевізних документах оформлених між відповідачем та АТ «Укрзалізниця, у зв'язку з чим останнім з особового рахунку позивача було списано грошові кошти на оплату залізничного тарифу та додаткових зборів у сумі 18 127, 10 грн, які позивач вважає збитками та просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15254/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 04.12.2019.
19.11.2019 від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти позову заперечував, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини, поряд з цим позивач має договірні відносини з АТ «Укрзалізниця», якою безпосередньо і були списані грошові кошти, а тому позовні вимоги саме до АТ «Укргазвидобування» є безпідставними. Крім того вказує, що позивачем не доведено факту спричинення йому збитків.
29.11.2019 від представника позивача надійшли додаткові пояснення в справі, в яких зазначено, що не зважаючи на те, що грошові кошти були списані АТ «Укрзалізниця» саме відповідач повинен їх відшкодувати, оскільки ним неправомірно було використано код платника позивача, з метою розрахунків за перевезення з третіми особами.
Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2019 надав пояснення по суті позовних вимог, позов просив задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі.
У судовому засіданні 04.12.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
23.01.2019 між відповідачем та АТ «Укрзалізниця» було укладено договір № 03382/ПЗ-2019 про надання послуг з організації перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані послуги.
15.07.2019 відповідачем за залізничною накладною №43270891 зі станції Шебелинка 444106 на станцію Соболеково 649205 було відправлено порожні залізничні цистерни у кількості 9 шт. за №№: 76712348, 51587384, 76712314, 57258857, 76707645, 57285025, 51079705, 76714468, 76708841. Згідно даних залізничної накладної відправником є - АТ «Укргазвидобування», отримувачем - ПАТ «Нижнекамскнефтехим», перевізником - Українська залізниця.
У графі 23 зазначеної накладної платником провізних платежів відповідачем зазначено позивача - ТОВ «Рейл Лоджистікс» та договір №10676/ЦТЛ-2018 від 16.02.2018, код 8214238.
15.07.2019 філією «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень «АТ «Укрзалізниця», з розрахункового рахунку позивача було списано грошові кошти в сумі 18 127, 10 грн, за відправлення зі станції 444106 Шебелинка на підставі вищезазначеної залізничної накладної, з яких 18 021, 60 грн - тариф, 105, 50 грн додаткові збори та послуги.
20.08.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №625, в якій просив протягом 7 днів, з дати отримання претензії сплатити грошові кошти в сумі 18 127, 10 грн за організацію експедиторських послуг зі сплати провізних платежів відповідно до накладної СМГМ №43270891 через безпідставно списані кошти і 906, 36 грн - 5% винагороди за використання коду платника позивача у залізничній накладній СМГМ №43270891.
Листом №008.1.24.1-008.1.1-1-2587 від 21.08.2019 відповідач повідомив позивачу, що для виправлення помилки, яка була допущена в перевізному документів №43270891 та повернення коштів на особовий рахунок позивача, які були списані при оформленні перевізного документа, відповідач листом №008.1.24.1-008.1.1-1-2556 від 21.08.2019 звернувся до Філії «ЦТЛ» АТ Укрзалізниця» з проханням повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі 18 127, 10 грн та про рішення Філії «ЦТЛ» АТ Укрзалізниця» буде повідомлено додатково.
Предметом даного позову є відшкодування шкоди завданої неправомірними діями відповідача, з посиланням ст.1166, 1172 ЦК України.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи;
б) наявність шкоди;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) вина завдавача шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Особою, яка відповідає за заподіяну шкоду, як правило, є безпосередньо заподіювач шкоди.
Випадками виключення з даного правила прямо передбачені чинним законодавством ст.1172, 1176, 1178, 1187 ЦК України.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було помилково зазначено невірну інформацію в залізничній накладній №4327089, що також підтверджується листом-зверненням до АТ «Укрзалізниця» №008.1.24.1-008.1.1-1-2556 від 21.08.2019 з проханням повернути на рахунок позивача грошові кошти в сумі 18 127, 10 грн.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Враховуючи зміст ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними діями відповідача, в частині внесення невірних відомостей в залізничну накладну, останній має нести відповідальність саме перед АТ «Укрзалізниця» в порядку та на умовах визначених Статутом залізниць України.
Щодо завдання шкоди та її розміру, суд зазначає, що безпосереднє стягнення грошових коштів з рахунку позивача здійснено АТ «Укрзалізниця».
Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами ст.1166 ЦК України необхідно довести всі елементи, відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що, по-перше між позивачем та відповідачем відсутні будь-які правовідносини, по-друге, правовідносини з перевезення за вищенаведеною накладною склалися між відповідачем та АТ «Укрзалізниця» на підставі договору № 03382/ПЗ-2019 від 23.01.2019, по-третє відповідальність за невірну інформацію зазначену у залізничній накладній несе відповідач перед АТ «Укрзалізниця», по-четверте грошові кошти позивача були списані безпосередньо АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов, щодо списання вище вказаних коштів з особового рахунку позивача має бути пред'явлено саме до АТ «Укрзалізниця».
Втім у цій справі позивач визначив відповідачем саме АТ «Укргазвидобування», а не АТ «Укрзалізниця».
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, № 910/7122/17 від 11 вересня 2019 року).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача.
Враховуючи викладені обставини, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, суд дійшов до висновку, що позов ТОВ «Рейл Лоджистікс» задоволенню не підлягає.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, складено та підписано 16.12.2019.
Суддя Я.А.Карабань