ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2019Справа № 910/14248/19
Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог ЛТД»
про стягнення 21 741,50 грн.,
Міністерство оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог ЛТД» (надалі - ТОВ «Пролог ЛТД») про стягнення 21 741,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною поставкою відповідачем товару за договором про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) №286/2/18/84 від 28.08.2018, у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 551,02 грн. та штрафу за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 11 190,48 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.
06.11.2019 через канцелярію суду від ТОВ «Пролог ЛТД» надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що несвоєчасна доставка товару виникла з вини самого позивача.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
28.08.2018 між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ «Пролог ЛТД» (постачальник) був укладений договір про поставку товарів для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) №286/2/18/84 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2018 році поставити Міністерству оборони України обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Казан електричний для варіння їжі, об'єм 250 л), а саме: Казан електричний для варіння їжі КПЕ - 250, зазначений у специфікації а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки.
Згідно з п. 1.2 Договору ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією, викладеною в наступній редакції: найменування товару - обладнання для закладів громадського харчування (3931000-8) (Казан електричний для варіння їжі, об'єм 250 л); нормативно-технічна документація ТУ У 29.5-37088054-001:2012; строк постачання - протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати укладення договору; загальна кількість - 53 шт.; ціна за одиницю виміру продукції в грн. (без ПДВ з тарою витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) - 33 305,00 грн.; загальна сума вартості продукції в грн. (без ПДВ з тарою, витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) - 1 765 165,00 грн.; ціна товару з ПДВ - 2 118 198,00 грн.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору, згідно з розрахунком поставки та обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень. Постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених договором. Постачання товару одержувачу замовника постачальник зобов'язаний провести з обов'язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості черговості поставок у кожній окремо відвантаженій партії. Витрати щодо перевезення товару до місця приймання одержувачем замовника несе постачальник. Розвантаження товару в місці приймання здійснюється одержувачем замовника.
В додатку №12.1.1 до Договору Рознарядка Міністерства оборони України за специфікацією) сторонами сплановано постачання обладнання для закладів громадського харчування (39310000-8) (Казан електричний для варіння їжі, об'єм 250 л), а саме: казан електричний для варіння їжі КПЕ - 250, протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів з дати укладення договору, наступним чином: місце постачання товару: військова частина НОМЕР_1 , 10024, с. Тетерівка, Житомирська обл., у кількості - 4 шт.; Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова, 10004, пр. Миру, 22, м. Житомир, у кількості 4 шт.; військова частина НОМЕР_2 , 11703, вул. Левеневського, 2, м. Нов.-Волинський, Житомирська обл., у кількості - 4 шт.; військова частина НОМЕР_3 , 11703, вул. Житомирська, 150, м. Нов. Волинський, Житомирська обл., у кількості - 7 шт.; військова частина НОМЕР_4 , 11700, вул. Гетьмана Сагайдачного, 77, м. Нов. Волинський, Житомирська обл., у кількості - 2 шт.; військова частина НОМЕР_5 , 17024, Чернігівська обл., смт. Десна, Козелецький р-н, у кількості - 18 шт.; військова частина НОМЕР_6 , 15558, вул. Танкістів, смт Гончарівське, у кількості - 4 шт.; військова частина НОМЕР_7 ,04119, вул. Дехтярівська, 19А, м. Київ, у кількості - 10 шт.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 678 572,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №736 від 11.10.2018 , №626 від 12.10.2018, №622 від 12.10.2019, №621 від 12.10.2018, №620 від 12.10.2019, №623 від 12.10.2019, №619 від 12.10.2018, №625 від 18.12.2018 та актами приймання-передачі №188 від 11.10.2018, б/н від 12.10.2018, №36 від 12.10.2018, №79 від 12.10.2018, №70 від 12.10.2018, №19 від 12.10.2018, №40 від 12.10.2018 та №25 від 18.12.2018.
Спір у справі виник у зв'язку із несвоєчасною поставкою відповідачем товару на адресу військової частини НОМЕР_6 , у зв'язку з чим позивач заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 551,02 грн. та штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 11 190,48 грн.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи (видаткові накладні №736 від 11.10.2018, №626 від 12.10.2018, №622 від 12.10.2019, №621 від 12.10.2018, №620 від 12.10.2019, №623 від 12.10.2019, №619 від 12.10.2018, №625 від 18.12.2018 та акти приймання-передачі №188 від 11.10.2018, б/н від 12.10.2018, №36 від 12.10.2018, №79 від 12.10.2018, №70 від 12.10.2018, №19 від 12.10.2018, №40 від 12.10.2018 та №25 від 18.12.2018) підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 1 678 572,00 грн.
При цьому, із видаткової накладної №625 від 18.12.2018 та акту приймання-передачі №25 від 18.12.2018 вбачається, що на адресу військової частини НОМЕР_6 товар було поставлено 18.12.2018.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 1.2 Договору та додатку №12.1.1 до Договору відповідач мав поставити товар до 12.10.2018, тобто відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за Договором на адресу військової частини НОМЕР_6 .
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що прострочення поставки товару відбулось з вини самого позивача, оскільки 11.10.2018 представником військової частини НОМЕР_6 постачальнику в телефонному режимі було повідомлено про те, що в приміщенні де планувалось встановлення обладнання, здійснюються ремонтні роботи, у зв'язку з чим здійснити монтаж та проведення перевірки обладнання на працездатність в термін до 12.10.2018 не є можливим, та запропоновано здійснити постачання обладнання не раніше 18.12.2018, на підтвердження чого відповідачем надана телефонограма від 11.10.2018.
Суд не приймає такі заперечення до уваги з огляду на те, що умовами Договору сторони дійшли згоди про поставку товару у відповідні строки, а положеннями ст. 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, в той час як доказів укладення додаткових угод щодо зміни строків поставки товару матеріали справи не містять, а відтак відповідач зобов'язаний був поставити товар на адресу військової частини НОМЕР_6 до 12.10.2018, а позивач в свою чергу зобов'язаний був прийняти цей товар незалежно від наявності у нього можливості провести монтаж та перевірку працездатності.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріалами справи підтверджується несвоєчасна поставка відповідачем товару на підставі Договору на адресу військової частини НОМЕР_6 . Відповідачем факт прострочення виконання зобов'язання не спростовано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Міністерством оборони України заявлено до стягнення з ТОВ «Пролог ЛТД» пеню у розмірі 10 551,02 грн. та штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 11 190,48 грн. за період прострочення з 13.10.2018 до 17.12.2018.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 7.3.6 Договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості недопоставленого товару.
Виходячи з того, що ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та умовами договору передбачено застосування у разі порушення строків поставки товару пені та штрафу і суодм встановлений факт прострочення поставки товару у період з 13.10.2018 по 17.12.2018, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Таким чином, здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 10 551,02 грн. та штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у розмірі 11 190,48 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Пролог ЛТД» на користь Міністерства оборони України пені у розмірі 10 551,02 грн. та штрафу у розмірі 11 190,48 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Міністерства оборони України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, будинок 18-А; ідентифікаційний код 16282325) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 10 551 (десять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 02 коп., штраф у розмірі 11 190 (одинадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.П. Босий