ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.11.2019Справа № 910/8023/19
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області
доАкціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
прозобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача:Борисено А.О. - представник за довіреністю
від відповідача:Кахраманов Р.Н. - представник за довіреністю
20.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області з вимогами до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" внести зміни у відомості по рахунках щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та надання права розпоряджатися вказаними рахунками керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та права позивача щодо володіння, користування та розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на рахунках відповідача, не вносить зміни у відомості по рахункам щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
05.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8023/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.08.2019.
30.07.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів та про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 19.08.2019 судом оголошено перерву до 09.09.2019.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 суд викликав представників сторін у підготовче засідання на 09.09.2019.
21.08.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів та про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 09.09.2019 судом оголошено перерву до 23.09.2019.
В порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд викликав представника відповідача у підготовче засідання на 23.09.2019.
У підготовчому засіданні 23.09.2019 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 21.10.2019.
24.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
10.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 21.10.2019 судом оголошено перерву до 14.11.2019.
У судове засідання 14.11.2019 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.
Представник позивача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких у повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні 14.11.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд
У Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області в Акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" відкрито рахунки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та НОМЕР_5.
07.12.2018 головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області обрано ОСОБА_1, що підтверджується витягом з протоколу конференції адвокатів Дніпропетровської області від 07.12.2018, належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідні відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до наказу від 07.12.2018 № 1-к ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області з 07.12.2018.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За умовами частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Пунктами 1, 2, 13 та 19 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта); 19) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Враховуючи той факт, що з 07.12.2018 ОСОБА_1. є керівником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, що підтверджується витягом з протоколу конференції адвокатів Дніпропетровської області від 07.12.2018, наказом від 07.12.2018 № 1-к та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є достовірними, суд дійшов висновку, що вимога Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" внести зміни у відомості по рахунках щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про надання права розпоряджатися рахунками керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 судом встановлено наступне.
Позивач зазначає, що з метою отримання можливості розпоряджатися рахунками новообраним керівником Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області - ОСОБА_1, останній звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" з відповідною заявою. Однак, Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" не внесено відповідні зміни у відомості по рахункам щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області - ОСОБА_1 та не переоформлено перший підпис на новообраного керівника.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо внесення відповідних змін у відомості по рахункам щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області - ОСОБА_1 та переоформлення першого підпису на новообраного керівника, копії яких наявні в матеріалах справи.
Так, у відповідь на звернення Кваліфікаційно-дисциплінарно комісії адвокатури Дніпропетровської області, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" листом від 08.02.2019 № 20.1.0.0.0/7-190128/369 зазначило, що ОСОБА_1 є особою, пов'язаною з діловими (корпоративними) зв'язками з національним публічним діячем ОСОБА_2, оскільки вони двоє є учасникам Адвокатського об'єднання "Перша адвокатська контора", з огляду на що відповідач просив позивача надати наступні документи:
- копію податкової декларації з відміткою контролюючого органу України (декларацію про доходи);
- електронну декларацію, яка розміщена на електронному порталі Єдиного реєстру декларацій;
- копію інших документів, які підтверджують джерело походження коштів.
До того ж, листом від 23.02.2019 № 20.1.0.0.0/7-20190223/332 банк звернувся до ОСОБА_1 з проханням звернутися до будь-якого відділення банку та надати документи, які підтвердять реальні та потенційні можливості, у тому числі рівень платоспроможності та фінансової стійкості, забезпеченість коштами (власним капіталом), активами або правами на такі активи.
Згідно з підпунктом "в" пункту 2 частини 5 статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати такі додаткові заходи, зокрема, стосовно національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов'язаних з ними осіб (пов'язаними особами є особи, з якими члени сім'ї національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях мають ділові або особисті зв'язки, а також юридичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є такі діячі чи їх члени сім'ї або особи, з якими такі діячі мають ділові або особисті зв'язки): до чи під час встановлення ділових відносин вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо.
У відповідь на лист Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 08.02.2019 № 20.1.0.0.0/7-190128/369, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області листом від 14.02.2019 № 33/1 повідомила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зобов'язані подавати податкові та електронні декларації, відтак, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Дніпропетровської області немає можливості надати документи, зазначені в листі Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 08.02.2019 № 20.1.0.0.0/7-190128/369, оскільки такі документи відсутні.
Крім того, позивач листом від 03.01.2019 звернувся до Національного банку України з проханням провести перевірку дотримання Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" банківського законодавства, застосувати відповідні заходи впливу за результатами проведення такої перевірки та вжити заходів щодо внесення змін до відомостей по рахункам Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо керівника.
У відповідь на лист Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 03.01.2019, Національний банк України листом від 08.02.2019 повідомив, що позивач не позбавлений права звернутися до суду у випадку, якщо банк своїми діями порушує права та інтереси клієнта, при цьому, Національний банк України зазначив, що діє в мажах повноважень, наданих йому законодавством.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що позивач уникає вимоги банку щодо надання документів, які можуть підтвердити джерело походження коштів, адже будь-яких інших документів надано не було, та зазначає, що на банки покладено обов'язок щодо проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до норм статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов'язані проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.
Згідно з частиною 3 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту, укладення договорів чи здійснення фінансових операцій, зазначених у частині другій цієї статті.
За умовами частини 4 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Чинним законодавством не визначеного чіткого переліку документів, які клієнт повинен надати банку на вимогу останнього для підтвердження своїх доходів з метою ідентифікації та верифікації, а також для виконання первинного фінансового моніторингу. Тобто перелік необхідної інформації законодавчо не регламентований та не є імперативно обмеженим.
Відповідно до частини 5 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати верифікацію клієнта (представника клієнта).
Частиною 6 статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк має право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Пунктом 50 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 № 417 визначено, що банк до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму, під час вивчення клієнта, а також у строки, передбачені для проведення уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 розділу V цього Положення), зобов'язаний у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами з'ясувати джерела походження коштів та активів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), підтвердити документально джерела походження їх активів, прав на такі активи.
Банк з метою з'ясування джерел походження коштів та активів таких осіб зобов'язаний проаналізувати надану клієнтом інформацію та інформацію, отриману з інших джерел, та зробити обґрунтований висновок щодо наявності потенційних та реально достатніх фінансових можливостей, розпорядження якими дає змогу проводити або ініціювати проведення фінансових операцій на відповідні суми.
Документами, що дають змогу здійснити такий аналіз та зробити обґрунтований висновок, зокрема можуть бути:
1) копія декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для податкових резидентів України);
2) копія декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування, отриманої, зокрема з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції;
3) копія податкової декларації (декларації про доходи) з відміткою контролюючого органу іноземної країни про отримання (для нерезидентів України) (за наявності);
4) інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізичної особи.
Як вбачається з листа від 14.02.2019 № 35/1 адресованого позивачем відповідачу, позивачем було підтверджено, що ОСОБА_2 відноситься до національних публічних діячів як керівник керівних органів політичних партій.
На додаток до вказаного листа позивачем було надано копії індивідуальних відомостей про застрахованих осіб з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України за формою ОК-7 відносно ОСОБА_2 за період з 2011-2018 роки та ОСОБА_1 за період з 2011-2018 роки. Інших документів на підтвердження одержання доходів надано не було.
Листом від 22.04.2019 № 20.1.0.0.0/7-190219/1283 банк повідомив позивача, що у разі неможливості виконання ОСОБА_1 вимог діючого законодавства у сфері фінансового моніторингу, юридична особа (клієнт) не позбавлена права доповнити перелік осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпорядження рахунками клієнта банку та надати в банк відповідні документи, що підтверджують повноваження цих осіб.
Заперечуючи проти завлених позовних вимог відповідач у відзиві на позов, серед іншого, зазначає, що відповідно до виписки за картковим рахунком № НОМЕР_4, відкритого на ім'я ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ОСОБА_1 неодноразово поповнював рахунок готівковим коштами (на загальну суму більше ніж 200 000 грн 00 коп.).
У зв'язку із відсутністю будь-яких відомостей щодо джерел походження коштів банк повторно звернувся до позивача з листом від 22.04.2019 № 20.1.0.0.0/7-190214/496 задля отримання документів на підтвердження джерел походження коштів за 2018 рік на загальну суму 206 495 грн 50 коп., які зараховані як поповнення карткового рахунку № НОМЕР_4 готівковими коштами.
Документів в підтвердження джерел походження коштів за 2018 рік ОСОБА_1 надано не було.
Натомість, ОСОБА_1 надані пояснення щодо надходження у 2018-2019 роках коштів у сумі 93 882 грн 00 коп., відповідно до яких ОСОБА_1 зазначив, що надходження цих коштів не пов'язано з підприємницькою діяльністю. Вказані кошти надходили від похресниць та близьких друзів ОСОБА_1 .
У зв'язку із вищенаведеним банк прийняв рішення про припинення правовідносин із клієнтом ОСОБА_1 та закриття його рахунків.
Так, листами від 01.07.2019 № 20.1.0.0.0/7-20190701/3294 та від 16.07.2019 № 20.1.0.0.0/7-20190716/2010 банк звернувся до ОСОБА_1 з повідомленнями про розірвання договорів та закриття рахунків.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд зазначає, що вказані твердження не відносяться до предмету доказування, оскільки позивач заявляє вимогу про надання права розпорядження рахунками ОСОБА_1 саме як керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1, а не фізичній особі, яка має особисті рахунки в Акціонерному товаристві комерційний банк "Приватбанк" та здійснює операції не пов'язані з його діяльністю як керівника, а від свого імені та для власних потреб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Заявлені позивачем вимоги про надання права керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 розпоряджатися рахунками визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не зазначено правове обґрунтування заявлених позовних вимог з посиланням на норми чинного законодавства України для можливості захисту його порушеного або невизнаного права відповідно до визначених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського суду України способів захисту, оскільки судовий розгляд здійснюється щодо конкретного предмету і підстави позову.
Суд зазначає, що вимога позивача про надання права розпоряджатися рахунками керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 не є належним способом захисту, оскільки суд не наділений компетенцією та не має права втручатися у відносини між банком та клієнтом, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" внести зміни у відомості по рахунках щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 та надання права розпоряджатися вказаними рахунками керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) внести зміни у відомості по рахунках щодо керівника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (проспект Олександра, 17, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 20298303) ОСОБА_1
3. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо надання права розпоряджатися вказаними рахунками керівнику Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 16.12.2019
Суддя Н.Б.Плотницька