12.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1004/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига",
вул. Заводська, буд.1,смт.Смига, Дубенський район,
Рівненська область,35680;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кравців Іванни Юріївни,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення 151 394,68грн, з яких: 150 001,52грн - попередня оплата, 1 393,16грн - 3% річних.
Представники сторін в судове засідання не з"явились.
Приватне акціонерне товариство "Єврошпон-Смига" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кравців Іванни Юріївни про стягнення 151 394,68грн, з яких: 150 001,52грн - попередня оплата, 1 393,16грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення від 28.11.2019). Однак адресував суду заяву №1062 від 29.11.2019 (вх№21726/19 від 10.12.2019), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути спір без його участі. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх: - укладенням між сторонами договору купівлі-продажу №02-0918П від 21.09.2018; - перерахуванням на рахунок відповідача, платіжними дорученнями №37243488 від 21.12.2018, №2991 від 26.12.2018, №37243613 від 04.01.2019, коштів в сумі 262 594,22грн - за лісосировину згідно рахунків №8 від 07.10.2018, №12 від 20.12.2018, №13 від 27.12.2018; - неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань щодо поставки товару на суму 150 001,52грн (лісоматеріали поставлено частково, вартістю 112 592,70грн); - неповернення відповідачем попередньої оплати в сумі 150 001,52грн на неодноразові письмові вимоги вих№450 від 07.05.2019, №688 від 26.07.2019. У зв"язку з чим позивач просить суд захистити його порушене право шляхом стягнення з відповідача в судовому порядку попередньої оплати в розмірі 150 001,52грн та покласти на відповідача додаткові юридичні обов'язки обумовлені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 3% річних в сумі 1 393,16грн. Позовні вимоги мотивує нормами статей 526, 530, 536, 610, 611, 625, 626, 629, 693 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду від 15.10.2019, від 05.11.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.10.2019, від 15.11.2019. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.
За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач адресував суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір - вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Фізичною особою-підприємцем Кравців Іванною Юріївною (продавець/відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Єврошпон-Смига" (покупець/позивач) укладено договір купівлі-продажу №02-0918П від 21.09.2018. Договір підписано: представником продавця на підставі довіреності, посвідченої 12.06.2018 приватним нотаріусом Долинського міського нотаріального округу, зареєстрованої в реєстрі за №1093, підпис скріплено печаткою ФО-П Кравців І.Ю.; покупцем - директором ПрАТ "Єврошпон-Смига" та скріплено печаткою товариства.
Згідно умов визначених цим договором продавець зобов"язався поставити покупцю товар - ліс-кругляк, в кількості та асортименті визначеними у видаткових накладних, а покупець взяв на себе обов"язок прийняти товар та оплатити його вартість протягом 30 днів з дня підписання видаткових накладних або в інші терміни погоджені сторонами (пункти 2.1., 3.1.,3.3., 3.4.,5.3. договору).
Виконуючи умови договору, позивач платіжними дорученнями №37243488 від 21.12.2018, №2991 від 26.12.2018, №37243613 від 04.01.2019 (а.с.15-17) перерахував на рахунок відповідача кошти в загальній сумі 262 594,22грн - за лісосировину згідно рахунків №8 від 07.10.2018, №12 від 20.12.2018, №13 від 27.12.2018. В свою чергу, відповідач видатковою накладною №12 від 20.12.2018 (а.с.14) поставив відповідачу товар - лісоматеріали круглі породи ясень в кількості 12,042 м3 вартістю 112 592,70грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами вих№450 від 07.05.2019, №688 від 26.07.2019 (а.с.19-24) про поставку товару в повному обсязі або повернення попередньої оплати в сумі 150 001,52грн. Однак доказів поставки оплаченого позивачем товару, як і доказів повернення коштів - відповідачем суду не подано.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 150 001,52грн - попередньої оплати, 1 393,16грн - 3% річних.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628,629 Цивільного кодексу України).
Договір купівлі-продажу №02-0918П від 21.09.2018 укладений між сторонами в межах
чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Як вказують приписи частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно нормою частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (стаття 538 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем. Тобто, наведена норма є спеціальною нормою, яка регулює такі правовідносини. Умовою для застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання з передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до продавця. Законодавство не визначає форму пред'явлення такої вимоги покупця, тому останній може здійснити своє право будь-яким способом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову, що і здійснено в даному випадку. Слід зазначити, що позивач, у зв"язку з непоставкою товару неодноразово звертався до відповідача і з вимогами вих№450 від 07.05.2019, №688 від 26.07.2019 про повернення попередньої оплати в сумі 150 001,52грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом виконання своїх зобов"язань щодо поставки оплаченого позивачем товару, обумовленого договором купівлі-продажу №02-0918П від 21.09.2018, то вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 150 001,52грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 393,16грн - 3% річних, нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов"язання, то у суду відсутні правові підстави для її задоволення.
Приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України вказують на те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вище вказана правова норма передбачає можливість стягнення 3% річних виключно за прострочення виконання саме грошового зобов"язання. Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов"язання, позаяк відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов"язань, а з інших підстав - повернення сплачених коштів за товар, який не поставлено. За своєю суттю обов"язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов"язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.
Водночас частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов'язань з боку продавця, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Проте умовами договору купівлі-продажу №02-0918П від 21.09.2018 відповідальності у вигляді сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, як і їх розміру сторонами не визначено.
Посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 - судом відхиляються, оскільки правові висновки про застосування норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, викладені у вказаній постанові, здійснені виходячи з інших правовідносин - статті 1212 Цивільного кодексу України, в той час, як між сторонами у справі мають місце правовідносини купівлі-продажу, а кошти в сумі 150 001,52грн, які підлягають стягненню з відповідача, отримано останнім у якості попередньої оплати за товар, який підлягав поставці позивачу і такі кошти набуто за наявності правової підстави. Договірний характер правовідносин сторін виключає можливість застосування до них положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
За таких обставин в задоволенні позовної вимоги про стягнення 1 393,16грн - 3% річних слід відмовити. Така ж правова позиція дотримана у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.06.2019 у справі 910/9288/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.
З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського
процесуального кодексу України).
Згідно частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не простував.
Таким чином на основі вище сказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 150 001,52грн - неповернутої попередньої оплати. В частині стягнення 1 393,16грн - 3% річних відмовити.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 610-612, 625-629, 655, 663, 693 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига" до відповідача Фізичної особи-підприємця Кравців Іванни Юріївни про стягнення 151 394,68грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравців Іванни Юріївни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Єврошпон-Смига", вул. Заводська, буд.1,смт.Смига, Дубенський район, Рівненська область,35680 (ідентифікаційний код 30981499) 150 001,52грн (сто п"ятдесят тисяч одну грн 52коп.) - попередньої оплати, 2 250,02грн (дві тисячі двісті п"ятдесят грн 02коп.) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 1 393,16грн - 3% річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 16.12.2019
Суддя С.Кобецька